- податкова система не стимулює суб’єкти господарювання накопичувати фінансовий капітал та його інвестувати;

- значна частина доходів держави, сформованих за рахунок податків, покривається непрямими податками;

- податкова система не створює умов для зменшення товарообмінних (бартерних) операцій;

- наявність розбіжностей, сумнівних тлумачень окремих термінів, положень, визначених у законах і підзаконних актах;

- високий рівень оподаткування.

Сьогодні відбувається багато дискусій, здійснюються спроби вдосконалення системи оподаткування. При цьому багато надій покладається на прийняття Податкового кодексу держави.

Причини, що зумовлюють наявність недоліків у системі оподаткування, досить різноманітні. Проте необхідно виділити об’єктивні та суб’єктивні фактори.

До об’єктивних факторів можна віднести:

- недостатність вітчизняного досвіду оподаткування юридичних і фізичних осіб в умовах формування ринкової економіки;

- недостатність професійно підготовлених фахівців, які могли б бути залучені до розробки законодавчих і нормативних актів з оподаткування;

- стан економіки, дефіцит державних фінансових ресурсів, які зумовлюють прийняття законодавчих і нормативних документів з оподаткування фіскального спрямування.

До суб’єктивних факторів слід віднести:

- відсутність альтернативних варіантів розробки законодавчих і нормативних документів з оподаткування; монополію Міністерства фінансів, податкової служби в їх підготовці, що мала місце на перщих етапах становлення системи оподаткування;

- залучення до розробки законодавчих і нормативних документів з оподаткування недостатньо професійно підготовлених фахівців, необхідність наступного внесення змін;

- лобіювання розробки та прийняття окремих законодавчих і нормативних документів з оподаткування, Податкового кодексу держави в цілому, які спрямовані на вдосконалення системи оподаткування;

- неузгодженість чинного законодавства із питань оподаткування [30,с. 15-16].

Зміст і структура податкової системи визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її самостійно, відповідно до завдань соціально-економічного розвитку.

Податкова політика являє собою діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків. Її головними критеріями є економічна ефективність і соціальна справедливість. З одного боку, податки мають забезпечити сталу фінансову базу держави, з іншого, – залишити достатньо коштів підприємствам і громадянам з метою збереження максимальної заінтересованості в результатах діяльності.

У процесі реформування системи оподаткування в Україні важливою проблемою є не лише рівень податкового тягаря, а й оптимальне поєднання прямих і непрямих податків. Переважання справедливих прямих податків дасть змогу уникнути таких негативних наслідків, як зубожіння більшості населення, подальший спад і занепад вітчизняного виробництва, нездатного конкурувати з дешевою продукцією іноземних фірм, тощо.

За даними Державного комітету статистики України і Державного казначейства України структура податкових надходжень наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Структура податкових надходжень за характером податкового стягнення (% до загальної суми доходів Зведеного бюджету) |

2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008

Прямі податки, зокрема | 36,2 | 34,6 | 31,2 | 29,5 | 35,9 | 36,2 | 36,8 | 31,5

податок на прибуток | 22,7 | 27,3 | 23,5 | 18,2 | 20,6 | 19,8 | 19,7 | 15,7

податок з доходів фізичних осіб | 12,2 | 6,5 | 7,7 | 8,6 | 11,7 | 12,5 | 13,7 | 13,0

плата за землю | 1,3 | 0,8 | 3,1 | 2,7 | 3,6 | 3,9 | 3,4 | 2,8

Непрямі податки, зокрема | 52,0 | 52,4 | 51,1 | 52,7 | 44,8 | 48,7 | 46,2 | 36,5

ПДВ | 39,3 | 24,8 | 21,9 | 20,7 | 29,3 | 25,4 | 25,1 | 19,2

акцизний збір | 4,9 | 3,2 | 2,0 | 2,1 | 4,3 | 4,4 | 5,4 | 4,6

мито | 0,8 | 1,7 | 2,1 | 1,5 | 2,6 | 3,4 | 3,8 | 2,8

Інші надходження | 11,8 | 13,0 | 17,7 | 17,8 | 19,3 | 15,1 | 17,0 | 32,0

Всього | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100

Світовий та вітчизняний досвід переконує, що не існує і не може існувати податкової політики, котра задовольняла б усіх платників податків і державу в цілому одночасно. Тому, формуючи податкову політику, вдосконалюючи податкове законодавство, потрібно дотримуватися принципу соціальної справедливості.

Сплата податків має носити обов’язковий характер. Система штрафів і санкцій, громадська думка у країні мають бути сформовані таким чином, щоб несплата або несвоєчасна сплата податків були менш вигідні платникові, ніж вчасне і чесне виконання зобов’язань перед бюджетом.

А це означає, що, реформуючи систему оподаткування, слід прагнути до оптимального поєднання інтересів платників і держави.

Важливим елементом податкової системи є також податковий контроль.

Податковий контроль – це різновид спеціального державного контролю, який здійснює діяльність податкових органів і їх посадових осіб із забезпечення законності, фінансової дисципліни й доцільності при мобілізації централізованих і децентралізованих грошових фондів і пов’язаних з ними матеріальних коштів.

Основними завданнями податкового контролю є:

- перевірка виконання податкових обов’язків платників;

- перевірка правильності й своєчасності здійснення операцій, пов’язаних з оподаткуванням, підтримка й забезпечення дисципліни в сфері оподаткування;

- усунення й попередження правопорушень у сфері оподаткування, виявлення винних і притягнення їх до відповідальності.

Механізм податкового контролю включає в себе:

- об’єкт контролю – процеси формування грошових фондів публічного характеру, повнота й своєчасність реалізації податкового обов’язку;

- контрольованого суб’єкта – підприємства, установи, організації, фізичні особи, діяльність яких припускає участь у формуванні публічних грошових фондів, у яких виникають імперативні обов’язки щодо утворення таких фондів;

- контролюючого суб’єкта – спеціальні державні органи, наділені компетенцією в галузі податкового контролю;

- контролюючий процес – діяльність контролюючих суб’єктів, застосування ними відповідних методів, способів, спрямованих на досягнення цілей контролю;

- методи контролю – способи перевірки, оцінки й аналізу відповідних елементів об’єкта контролю, дій контрольованих суб’єктів, їх відповідності