Екологічний аудит - це дослідження всіх аспектів господарської діяльності підприємства незалежно від форми власності з метою визначення розміру прямого або непрямого впливу на зміни стану навколишнього середовища, з тим щоб привести природоохоронну діяльність у відповідність до вимог законодавства та нормативних актів України, оптимізувати використання природних ресурсів, знизити та впорядкувати енергоспоживання зменшити відходи, запобігти аварійним викидам і техногенним катастрофам.

Необхідність проведення екологічного аудиту полягає в тому, що його результати є підставою, вихідною базою для прийняття рішення про проведення необхідних природоохоронних заходів. Вирішення конкретної екологічної проблеми може здійснюватися різноманітними, часто альтернативними методами. В Україні екологічний аудит теоретично не розроблений І майже не має практичного застосування.

Під послугами, супутніми аудиту, розуміють послуги, які аудитори, керуючись чинним законодавством, можуть надати клієнтам окрім проведення аудиту. Надання багатьох видів послуг вимагає від аудиторів-виконавців професійної компетентності у сферах: бухгалтерського обліку, аудиту, організації фінансів, оподаткування, господарського права, економічного аналізу та з інших питань.

Основна мета аудиту - це формування професійної думки аудитора щодо достовірності первинних даних прої факти господарського життя, повноти та своєчасності відображення цих даних в обліку, правильності ведення обліку відповідно до вимог бухгалтерських стандартів та складання на основі цих даних фінансової звітності, узагальнення сформованої думки аудиторський звіт, аудиторський висновок, які надаються замовнику.

Завдання аудиту це:

- перевірка достовірності фінансової звітності, законності та доцільності господарських операцій, стану бухгалтерського обліку

- проведення аналізу фінансово-господарської діяльності з метою визначення шляхів підвищення її економічної ефективності,

- консультування суб'єктів підприємницької діяльності з питань організації бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, правильності сплати податків, удосконалення методів управління,

- проведення перевірки діяльності підприємств у зв'язку з їх приватизацією, банкрутством тощо,

- захист фінансових інтересів клієнта,

- проведення наукових досліджень в сфері організації та методологи обліку, управління, фінансового контролю,

- розробка на договірних засадах проектів, експертних висновків та інших матеріалів, пов'язаних зі створенням нових і реорганізацією діючих підприємств.

2. Етика аудитора, професійна незалежність та кваліфікаційні вимоги

Етика - це система норм моральної поведінки людини або будь-якої суспільної чи професійної групи.

Етична культура аудитора - це знання моральних прав і обов'язків та використання їх у професійній діяльності.

Етична культура аудитора включає два аспекти:

- визначення існуючих моральних норм як необхідних регуляторів поведінки,

- дотримання цих норм у професійній діяльності,

У своїй діяльності аудитори мають дотримуватися ряду посилань або основних принципів, які не тільки дозволяють створити гарну репутацію аудиторській фірмі та й працівникам, але й є загальноприйнятими етичними нормами поведінки в даній області.

Основні професійні етичні принципи, пов'язані з аудиторською діяльністю, включають чесність, об'єктивність, професійну компетентність, сумлінність, конфіденційність, професійну поведінку.

Основними принципами етичної культури аудитора є гуманне ставлення до людини, чесність і правдивість, доброзичливість і чуйність, простота і скромність, дотримання службової і комерційної таємниці.

Зовнішність аудитора також відіграє роль у формуванні образу аудитора і його намаганні справити гарне враження з самого початку аудиторської перевірки. Аудитор повинен виглядати інтелігентно та по-діловому, чисто та охайно, тому що співробітники спочатку проводять візуальну оцінку.

Аудитор повинен бути професійно незалежним, фахово бездоганним. Рівень фахової підготовки аудиторів повинен відповідати єдиним професійним вимогам. До аудиторської діяльності слід допускати лише тих фахівців, які склали іспит, отримали відповідний сертифікат та занесені до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності. Враховуючи це, незалежність аудитора має наступні характеристики:

- професійну незалежність законодавчо закріплено;

- зобов'язує аудитора діяти виключно у відповідності до професійних вимог;

- вимагає від аудитора обґрунтування аудиторського висновку за результатами виконаних робіт;

- передбачає відсутність залежності думки аудитора від керівництва господарюючого суб'єкта, що перевіряється;

- пов'язана з неупередженістю в усіх питаннях аудиту.

Необхідність появи аудиту в світовій практиці пов'язана саме з незалежною кваліфікованою думкою фахівця з приводу складеної звітності.

Кожен інвестор, маючи навіть певний рівень обліково-економічних знань не впевнений у достовірності даних фінансової звітності, не обізнаний з системою організації бухгалтерського обліку, результатом якої є показники звітності. Звідси виникла потреба потенційного чи існуючого інвестора в аудиті.

Якщо розглядати керівників підприємства як агентів власника, то це зумовлює потенційний конфлікт їхніх інтересів (агент вважає, що він добре господарює, інколи прикрашає у звітності свою діяльність, власник хоче мати якомога більше прибутку). Роль третейського судді тут відведена аудитору. Отримуючи аудиторське підтвердження результатів своєї діяльності, представлених у фінансовій звітності, керівники посилюють довіру до неї власників, чим покращують власний імідж. Так виникло правило — потреба агентів у аудиторському висновку.

Враховуючи зазначене вище, додамо ще суто психологічний момент Вважається, що менеджери більш відповідально ставляться до складання звітності тому, що знають про обов'язковість п перевірки стороннім аудитором Так з'явилось правило мотивації аудиту.

Аудитор повинен дотримуватись незалежності в своїх судженнях та від можливого впливу чотирьох основних факторів клієнтського середовища фінансового, адміністративного, політичного і емоційного тиску.

Якщо аудитор діє в інтересах клієнта, будь-якого банкіра або іншої особи, він не може вважатися незалежним Незалежність - це одна з самих найважливіших характеристик аудиту Користувачі фінансової інформації різних напрямів покладаються на висновки аудиторів саме тому, що вони, вважається, об'єктивно відображають реальне становище окремого суб'єкта господарювання.

Міжнародна практика характеризує аудиторську діяльність як здатність здійснювати аудит,