кримінальній справі проведена якісно і виконані усі необхідні дії по збору доказів, відповідно до ст. 22 КПК України судово-бухгалтерська екс-пертиза, як правило, не призначається. Експертиза не підмі-няє документальну ревізію, яка є способом збору доказів.
Перед призначенням судово-бухгалтерської експертизи слідчий повинен ретельно вивчити всі матеріали справи, особливо матеріали ревізії. Після цього вирішується питан-ня про необхідність допитування звинувачених, свідків Щодо фінансово-господарських операцій, які підлягають експертному дослідженню. При виникненні потреби в про-веденні відповідних слідчих дій для з'ясування питань про походження тих чи інших документів доцільно проводити до призначення експертизи. Недопустимим є винесення постанови слідчим до того, як повністю зібрані необхідні матеріали і з'ясовані всі обставини справи. Важливу роль при розслідуванні кримінальної справи відіграє своєчасність призначення судово-бухгалтерської експертизи. Оскільки чинним законодавством не застережено час при-значення експертизи, тому його визначає сам слідчий вихо-дячи із конкретних обставин справи. При цьому необхідно мати на увазі, що зволікання з призначенням експертизи ускладнює перевірку фактів, встановлених експертом, не дає можливості слідчому використати висновки експерта у ході проведення відповідних слідчих дій, більш того, впли-ває на строки розслідування кримінальної справи. В біль-шості випадків судово-бухгалтерська експертиза проводи-ться після ревізії, тому основним завданням слідчого при підготовці до призначення експертизи є вирішення питання про проведення ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства, якщо вона до цього часу не проводилась.
Коли слідчий доходить висновку щодо необхідності проведення судово-бухгалтерської експертизи, він, керую-чись ст. ст. 75, 196 КПК України, складає про це постанову. Судово-бухгалтерська експертиза призначається лише з порушеної кримінальної справи, яка знаходиться у прова-дженні відповідного органу. Постанову про призначення судово-бухгалтерської експертизи, яку виносить слідчий, не може замінити ніякий інший розпорядчий документ.
Постанова про призначення експертизи як процесуаль-ний документ складається з трьох частин: вступної, опи-сової і резолютивної.
У вступній частині вказується дата і місце складання поста-нови, посада та прізвище особи, що прийняла постанову, най-менування кримінальної справи, з якої призначена експертиза.
В описовій частині постанови відображається суть спра-ви і обставини, що спричинюють проведення експертизи, а також особливості об'єкта дослідження, які можуть мати певне значення для висновку експерта-бухгалтера. Завер-шується описова частина постанови формуванням підстав для призначення експертизи.
У резолютивній частині постанови міститься виклад рі-шення про призначення судово-бухгалтерської експертизи, вказуються вид експертизи за процесуальними ознаками (додаткова, повторна, комісійна), прізвище експерта, питан-ня, щодо яких він повинен дати висновки, перелік матеріалів справи, які надсилаються експерту-бухгалтеру для дослі-дження. При проведенні судово-бухгалтерської експертизи в експертній установі у резолютивній частині постанови за-значається конкретний виконавець - експерт цієї установи. Оскільки за законом експертом може бути лише фізична особа, тому не можна в постанові вказувати, що проведення експертизи доручається певній установі або службі, наприк-лад. Бюро судово-бухгалтерської експертизи і т. ін.
Перелік матеріалів, що надсилаються експерту-бухгалтеру для дослідження, залежать від питань, які на вирішен-ня експерта ставить слідчий, а також від кримінальної справи, порушеної проти осіб підприємства тієї чи іншої галузі народного господарства. Як правило, слідчий напра-вляє для експертного дослідження такі документи:
акти документальних ревізій, в яких на підставі доку-ментів відображено рух товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів за досліджуваний період;
документи інвентаризації (інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, акти інвентаризації), акт прийомки;
товарні, касові звіти, а також інші звіти матеріально відповідальних осіб з усіма первинними прибутково-видат-ковими документами;
первинні документи, що відображають господарські операції, стосовно яких перед експертом поставлені питання;
розрахунково-платіжні відомості, депонентські відо-мості, особові картки та інші касові документи;
трудові договори, договори про матеріальну відпові-дальність, накази на призначення та звільнення з посади;
протоколи допитів звинувачених та свідків, протоколи очних ставок та огляду документів;
висновки експертів інших спеціальностей;
неофіційні документи та інші матеріали, які мають значення для судово-бухгалтерської експертизи.
При проведенні експертного дослідження в установі державної бухгалтерської експертизи експерт одержує від керівництва цієї установи завдання, попереджується про кримінальну відповідальність за складання та надання не-об'єктивного висновку.
При проведенні судово-бухгалтерської експертизи фа-хівцями, які не працюють в експертній установі, слідчий сам вибирає експерта з осіб, компетентних у питаннях бух-галтерського обліку, аналізу господарської діяльності і не зацікавлених в упередженому вирішенні справи. Слідчий вручає експерту копію постанови про призначення експер-тизи, роз'яснює його права й обов'язки, попереджує про кримінальну відповідальність, уточнює, чи немає у експерта заяв щодо призначеної експертизи. Зазначені процесуальні процедури слідчий оформлює відповідним протоколом.
Висновок
Розглянувши вище наведені питання можна зробити наступні висновки:
Аудит - це перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово – господарську діяльність суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідальності чинному законодавству, а також система спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об'єкта управління прийнятим управлінським рішенням, встановлення результа-тів управлінського впливу на керований об'єкт виявленням відхилень, допущених у ході виконання цих рішень.
Мета аудиту - це формування професійної думки аудитора щодо достовірності первинних даних прої факти господарського життя, повноти та своєчасності відображення цих даних в обліку, правильності ведення обліку відповідно до вимог бухгалтерських стандартів та складання на основі цих даних фінансової звітності, узагальнення сформованої думки аудиторський звіт, аудиторський висновок, які надаються замовнику
Аудитор повинен бути професійно незалежним, фахово бездоганним. Рівень фахової підготовки аудиторів повинен відповідати єдиним професійним вимогам. До аудиторської діяльності слід допускати лише тих фахівців, які склали іспит, отримали відповідний сертифікат та занесені до Реєстру суб'єктів аудиторської