за фактичними витратами на їх придбання, перевезення, встановлення, державну реєстрацію, які становлять їхню первісну вартість.
До основних засобів відносяться предмети вартістю понад 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з терміном експлуатації більше одного року. З 1 липня 2000 року до основних засобів відносяться матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання та експлуатації яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Основними завданнями і метою аудиту є встановлення:
Правильності документального оформлення і своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнього переміщення і вибуття.
Перевірка правильності розрахунку, своєчасного відображення зносу (нарахування амортизації) основних засобів.
Контроль за витратами на капітальний ремонт.
Перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від вибуття (в тому числі ліквідації) основних засобів.
Контроль за збереженням основних засобів.
Перевірка правильності проведення індексації основних засобів.
Джерелами інформації для аудиту основних засобів є:
Баланс (форма №1), (Додаток 1).
Звіт про фінансові результати та їх використання (форма №2), (Додаток 2).
Звіт про фінансово-майновий стан підприємства (форма №3).
Синтетичні регістри обліку основних засобів (Головна книга, журнал-ордер №13).
Первинні документи з обліку основних засобів: інвентарні картки, акти приймання-передачі, введення в експлуатацію, ліквідації, відомості індексації балансової вартості основних засобів.
Нормативна база, яка регулює функціонування основних засобів, складається з таких законодавчих та нормативних документів.
Нормативна база, яка регулює функціонування основних засобів, складається з таких законодавчих та нормативних документів.
Положення «Про організацію бухгалтерського обліку і звітності», затверджене Постановою КМУ № 250 від 3 квітня р., втратили чинність з 1 січня 2000 р.
Вказівки «Щодо організації бухгалтерського обліку в Україні», затверджені наказом Мінфіну України №25 від 08.05.93 р., втратили чинність з 1 січня 2000 р.
Положення «Про порядок визначення зносу та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обігу)», затверджене Постановою КМУ № 1075 від 06.09.95 р. Чинність його припинена згідно з Постановою КМУ № 1568 від 28.12.96 р. до прийняття законодавчих актів з оподаткування.
«Норми амортизації на повне відновлення основних засобів», затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.10.90р. № 1072.
«Порядок проведення індексації балансової вартості основних засобів підприємства, організацій і установ станом на 1 квітня 1996 року», затверджений наказом Мінстату, Мінекономіки, Мінфіну № 148/64/103/563 від 23.05.96 р.
«Порядок відображення в бухгалтерському обліку і звітності збільшення балансової вартості основних фондів на суму витрат, пов’язаних із закінченням капітальним ремонтом”, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.96 р. № 120.
Постанова КМУ “Про проведення індексації балансової= вартості основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996-1997 роках” від 16.05.96 р. № 523.
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, затверджений Постановою Верховної Ради України від 22.05.97 р. №283/97-ВР.
“Інструкція з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів”, затверджена наказом Мінфіну України від 24.07.97 р. №159, втратила чинність з 41 липня 2000 р.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.
Основні засоби надходять до підприємства з різних джерел: від постачальників за плату, засновників у вигляді внеску до статутного фонду, передаються іншими суб’єктами підприємницької діяльності безкоштовно.
Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об’єкт. Кожному інвентарному об’єкту незалежно від його знаходження (в експлуатації або на складі) присвоюється відповідний інвентарний номер. Інвентарні номери повинні проставлятися на всіх первинних документах, які є підставою для відображення в обліку їх наявності або руху.
У зв’язку з цим аудит основних засобів необхідно починати перевірки збереження основних засобів необхідно починати їх перевірки збереження основних засобів. Вона здійснюється шляхом проведення інвентаризації основних засобів. Інвентаризацією встановлюється наявність та технічний стан об’єктів основних засобів.
Наступним етапом аудиту є перевірка правильності відображення в обліку руху основних засобів.
Первинним документом, що є підставою для введення в експлуатацію основних засобів, є акт приймання-передачі (ф. № 0З-1). Акт повинен складатися при введені кожного окремого інвентарного об’єкта. На кожний об’єкт слід виписувати інвентарну картку, що є регістром аналітичного обліку основних засобів, і дозволяє контролювати їх наявність у місцях зберігання.
Вибуття основних засобів відбувається шляхом їх реалізації, безкоштовної передачі у разі їх повного фізичного або морального зносу, остаточного вибуття з ладу або загибелі.
Перевірка реалізації або безкоштовної передачі основних засобів починається з ознайомлення з рішенням (дозволом) на вчинення підприємством відповідних дій. Залежно від підпорядкованості підприємства цей документ може бути протоколом загальних зборів засновників, дозволу фонду Державного майна України, відповідного підприємства або відомства. Після цього аудитор вивчає акти приймання-передачі, в яких повинен бути вказаний відповідний адресат їх передачі. При перевірці ліквідації у зв’язку із зносом або пошкодженням розглядаються акти на ліквідацію основних засобів. Слід перевірити, чи затверджений відповідний акт керівником підприємства, та чи зроблена відмітка бухгалтерії про фіксацію вибуття інвентарного об’єкта в інвентарній карточці.
Наступним етапом є перевірка відображення в обліку порядку ліквідації (реалізації) або надходження основних засобів. Залежно від форми власності підприємства (державна або недержавна) визначається порядок обліку.
Основною відмінністю є те, що на підприємствах державної форми власності ліквідація та надходження основних засобів відбувається із зміною величини статутного фонду, тоді як на недержавних підприємствах розмір повинен залишатися незмінним.
На останньому етапі аудиту руху основних засобів перевіряється відповідність первинних документів синтетичним регістрам обліку. Для цього звіряються дані інвентарних карток обліку основних засобів з даними журналу-ордеру №13, Головної книги та фінансової звітності підприємства.
3.2. Аудит зносу основних засобів.
Перевірку цього питання слід поділити на три періоди: нарахування амортизації