Ті ж затрати, які дозволяють отримати тільки первісне визначені майбутні економічні вигоди (і не більше того), та підтримують об'єкт нематеріальних активів у придатному для використання, експлуатації стані, включаються до складу витрат того періоду, у якому такі затрати були понесені.

Стосовно гудвілу, то тут існують три способи визначення йоги вартості, тобто ціни, яку покупець має заплатити понад балансову вартість чистих активів підприємства.

Перший спосіб - це визначити ринкову вартість чистих активів.

Однак такий спосіб визначення вартості е досить складним, оскільки, іноді дуже важко визначити які саме об'єкти активів відносяться до чистих, адже вартість чистих активів визначається тільки загальною, підсумковою величиною і дорівнює сумі власною капіталу (активи мінус зобов'язання). Щоб довідатись, з яких саме конкретних одиниць активів складається ця підсумкова сума, необхідно провести інвентаризацію, в результаті якої можна отримати розгорнуті дані за всіма активами, після придбання яких у підприємства не залишилось зобов'язань інакше кажучи, щоб визначити ринкову вартість чистих активів, потрібно знати балансову вартість кожного об'єкта, що входить до складу цих активів.

Другий спосіб полягає у виявленні спроможності підприємства приносити більші прибутки порівняно з іншими підприємствами, які працюють у цій галузі. Однак для цього потрібно мати статистичні дані про інші аналогічні підприємства або дані публічних фінансових звітів таких підприємств, які мають приблизно однакові обсяги виробництва.

За даним способом порівнюють середньорічний прибуток підприємства, яке продається, і такий же (за її роки) прибуток, визначений як середній прибуток інших підприємств, що працюють у тій же галузі. Якщо з'ясується, що прибуток цього підприємства перевищує середньогалузевий, то сума такого перевищення, помножена на кількість років, протягом яких новий власник сподівається отримати бодай такі ж самі (але не нижчі) прибутки, і буде становити вартість гудвілу.

Кількість років при цьому визначається, як правило, приблизно - з терміну, протягом якого можна розрахувати, що набута ділова репутація буде працювати на нового власника за інерцією. Цей відрізок часу є терміном корисної о використання гудвілу.

Цією кількістю років потім, після купівлі, підприємство обумовлює і нарахування амортизації на придбаний гудвіл, і, таким чином під кінець терміну корисного використання відбувається знецінення гудвілу.

За третім способом вартість гудвілу визначається шляхом ділення суми перевищення прибутку підприємства над прибутком, визначеним як середній у галузі, на середню норму прибутку {норма прибутку - це виражена в процентах частка прибутку в ціні товару).

Кожне підприємство має право здійснення переоцінки нематеріальних активів за справедливою вартістю, проте це відноситься тільки до тих активів, які існують на активному ринку. При переоцінці одного нематеріального активу слід переоціниш і всі інші нематеріальні активи даної групи. Причому, якщо підприємством проведена переоцінка нематеріальних активів певної групи, то в подальшому таку переоцінку необхідно здійснювати щорічно.

Техніка підрахунку визначається наступним чином:

- переоцінена вартість визначається як добуток первісної вартості га Індексу переоцінки,

- знос при переоцінці визначається як добуток суми зносу згідно балансі та індексу переоцінки,

- індекс переоцінки визначається відношенням справедливої вартості об'єкта до залишкової вартості.

Якщо залишкова вартість об'єкту нематеріального активу дорівнює нулю, ю його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкту до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкту.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

У разі наявності (на перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і відновлення його корисності суми чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеною перевищення, включається до складу доходів звітною періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення Іншої о додатковою капіталу.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта нематеріальних активів)перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності, сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітної о періоду.

В процесі використання нематеріальних активів може відбутись зменшення їх корисності. Втрати від активів зменшення корисної вартості включаються до складу витрат звітного року із збільшенням у балансі суми зносу нематеріальних активів.

Якщо причини зменшення корисності об'єкту нематеріальних активів перестали існувати, то втрати від зменшення корисності за попередні періоди виключаються на відповідну суму способом сторно із суми витрат звітного періоду та із суми зносу об'єкта нематеріальних активів.

Зменшення корисності нематеріального активу в обліку відображається наступними проводками:

№

оп. | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки

Дебет | Кредит

1 | Відображено втрати віл зменшення корисності нематеріальних актинів, спінених за первісною вартістю | 975 "Уцінка необоротних активів" | 13 "Знос нематеріальних активів"

2 | Відображено втрати віл Зменшення корисності нематеріальних активів, спінених за переоцінки вартістю | 975 "Уцінка необоротних активів", 13 "Знос необоротним активів" | 12 "Нематеріальні активи" по субрахунках

3 | Відображено дооцінку за об'єктами, яка проведена після усунення причин попереднього зменшення