Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Задача

Аудит

Зміст

1. Опишіть як проводиться оцінка достовірної інформації в аудиті

Аудиторський звіт - це узагальнюючий документ, адресований керівництву, власнику, загальним зборам акціонерів господарюючого суб'єкта, що містить детальні відомості про хід аудиторської перевірки, виявлені відхилення від встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, порушення у фінансовій звітності, а також іншу інформацію, отриману в результаті проведеного огляду документів та вивчення операцій і є підставою для складання аудиторського висновку.

Метою підготовки аудиторського звіту є доведення до керівництва господарюючого суб'єкта інформації про недоліки в облікових записах, бухгалтерському обліку, системі внутрішнього контролю, що можуть призвести до суттєвих помилок в бухгалтерській звітності, неефективного використання майна або його втрати, а також внесення пропозицій щодо удосконалення бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю з метою запобігання відхилень, порушень, розкрадання власності тощо.

Відповідно до стандартів результатом аудиту виступає висновок аудиторської фірми (аудитора), що має юридичне значення для всіх юридичних і фізичних осіб, органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування і судових органів.

Під аудиторським висновком розуміється офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою суб'єкта аудиторської діяльності, який складається у встановленому порядку за результатами проведеного аудиту і містить думку аудитора про достовірність вивчених ним фактів господарського життя та виражає оцінку відповідності їх в усіх суттєвих аспектах діючим нормативним актам.

Сутність цього документу полягає в підтвердженні думки про достовірність фінансової звітності особи, що перевіряється, відповідності порядку ведення звітності діючому законодавству.

Метою складання аудиторського висновку є:

1) надання висновку аудитором (аудиторською фірмою) про повноту, достовірність і неупередженість інформації щодо фінансового стану, власного капіталу, руху грошових коштів, результатів діяльності, що розкривається у фінансовій звітності господарюючого суб'єкта,

2) довести до керівництва підприємства відомості про недоліки в облікових записах, в бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, що можуть призвести до суттєвих помилок в бухгалтерській звітності,

3) внести конструктивні пропозиції щодо удосконалення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Аудиторський висновок готується і складається не для аудиторів та, в більшості випадків, не для фахівців. Його читають керівники різних рівнів управління та інші зацікавлені особи. Тому правильне тлумачення фактів, які викладаються в аудиторському висновку, має принципове значення. В ньому повинна дотримуватись об'єктивність, зрозумілість і вичерпність опису виявлених фактів і даних.

2. Вибіркове дослідження в аудиті

Для доказовості аудитор, використовуючи як статистичні, так і нестатистичні методи, повинен розробити метод вибірки, виконати її та узагальнити її результати.

Термін “аудиторська вибірка” або “вибіркова перевірка” означає використання аудиторських процедур до частини бухгалтерських проведень або показників фінансової звітності і поширення їх на всю сукупність даних.

Вибіркова перевірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати всі основні властивості генеральної сукупності (набору елементів окремої статті в балансі або окремого класу операцій).

Під час побудови вибірки аудитор повинен ураховувати конкретну мету аудиту, сукупність і обсяг даних.

Аудиторський ризик- це ризик висловлення невідповідної аудиторської гумки, якщо фінансові звіти містять суттєво викривлену інформацію.

До аудиторського ризику входять:

- властивий ризик ймовірність викривлення залишку на рахунку;

- ризик контролю - суттєвому викривленню не можна своєчасно запобігти або виявити та виправити його за допомогою систем бухгалтер-ського обліку та внутрішнього контролю;

- ризик невиявлення - ризик того, що аудиторські процедури по суті не виявлять суттєвих викривлень. Ці компоненти аудиторського ризику враховуються під час планування та розроблення аудиторських процедур для зменшення аудиторського ризику до допустимо низького рівня.

Процедури одержання доказів передбачають перевірку, спостереження, запити та підтвердження, а також обчислення та аналітичні процедури. Вибір процедур - це прерогатива аудитора залежно від обставин. Застосування таких процедур часто охоплює відбір елементів для перевірки генеральної сукупності.

Рішення про використання статистичної чи нестатистичної вибірки приймає аудитор. Вибір статистичного методу може зумовлювати теорія ймовірності або професійне судження.

Іноді обраний метод не відповідає призначенню статистичної вибірки, тоді застосовуються елементи статистичного методу. Статистичні оцінки ризику, пов'язаного з вибіркою, будуть переконливими лише тоді, коли обраний метод має характеристики статистичної вибірки.

Організовуючи вибірку, аудитор повинен розглянути цілі перевірки та характеристики генеральної сукупності, з якої здійснюватиметься відбір.

Насамперед аудитор мас визначити конкретну мету аудиторської вибірки і процедур аудиту. Вибірка дозволить визначити, у чому конкретно полягає помилка і яку сукупність даних необхідно використовувати під час перевірки. Наприклад, під час перевірки організації контролю закупівель клієнта аудитор зосередить увагу на правильності оформлення і реєстрації рахунків фактур чи накладних. Під час перевірки рахунків-фактур і накладних за певний період аудитору необхідно переконатися у правильному їх відображенні в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності підприємства.

Під час виконання процедури по суті залишок на рахунку або клас операцій часто стратифікуються за грошовою вартістю. Це дає змогу спрямувати аудиторську перевірку на статті з більшою вартістю, що можуть містити найбільшу грошову помилку (завищення). Аналогічно генеральна сукупність може бути стратифікована за конкретною ознакою, яка вказує на вищий ризик похибок (наприклад, перевіряючи оцінку дебіторської заборгованості, залишки можна стратифікувати за часом їх виникнення).

Визначаючи обсяг вибірки, аудитор повинен брати до уваги ризик неефективності вибіркової перевірки, допустиму або очікувану помилку.

Аудитор повинен відібрати статті для вибірки, виходячи з того, що всі елементи вибірки в генеральній сукупності мають рівний шанс. Одиницями вибірки можуть бути матеріальні об'єкти (рахунки-фактури) або монетарні одиниці. Під час нестатистичної вибірки аудитор вибирає статті на свій розсуд. Оскільки метою вибірки


Сторінки: 1 2 3 4