є одержання висновків щодо всієї генеральної сукупності, аудитор намагається сформувати репрезентативну вибірку відбиранням статей із типовими для генеральної сукупності характеристи-ками; вибірку треба формувати так, щоб не допустити упередженості.
Основними методами відбору є використання таблиць випадкових чисел або комп'ютерних програм, тобто закономірного та випадкового.
Аудитор повинен виконувати аудиторські процедури відповідно до конкретної мети перевірки кожної відібраної статті.
Якщо до відібраної статті недоцільно застосовувати процедуру, її виконують до іншої статті. Наприклад, перевіряючи докази того, що платежі були дозволені, можна відібрати анульований чек. Якщо аудитор переконався, що чек був анульований як належить і це не помилка, перевіряють інший документ, відібраний відповідним чином.
Однак іноді аудитор не може застосувати заплановані процедури до відібраної статті, якщо, наприклад, документи втрачено. Якщо й альтернативні процедури не можуть бути застосовані до цієї статті, він розглядає цю статтю як таку, що містить помилку. Прикладом альтернативної процедури може бути перевірка прибуткових ордерів, якщо не було підтверджено запит.
Перевіривши кожний елемент вибірки, аудитор повинен:
- зробити аналіз усіх виявлених помилок;
- порівняти помилки, виявлені вибірковою перевіркою, з генеральне сукупністю показників і з встановленим допустимим розміром;
- переглянути ризики вибіркової перевірки (якщо сумарні показники помилки більші за допустимий рівень).
3. Робочі документи аудитора являють собою...(вказати що саме)
Робочі документи – це записи, в яких аудитор фіксує проведення аудиторської перевірки. А саме, записи процедур планування, характеру, строків і масштабу виконаних аудиторських процедур, їх результатів, а також висновків, складених на основі одержаних аудиторських доказів. У робочих документах повинні міститись відповіді аудитора на всі суттєві питання, з яких необхідно висловити професійне судження і сформулювати аудиторські висновки.
Робочі документи мають містити всю інформацію, яку аудитор вважає важливою для правильного проведення перевірки і яка може підтвердити висновки аудитора про те, що фінансова звітність відображає (чи не відображає) здійснені операції відповідно до нормативної і законодавчої бази України належним чином.
Робочі документи мають забезпечувати документальне підтвердження того, що перевірка була проведена згідно з аудиторськими стандартами, розкривати методи аудиту, обсяг перевірених документів і підтверджувати повноту і якість аудиторського висновку. За даними, що містяться в робочих документах, компетентні спеціалісти можуть визначити відповідність сфери аудиту, а також скласти уявлення про ступінь об'єктивності фінансової звітності. Вони оцінюють наскільки достовірні свідчення зібрав аудитор, щоб скласти саме такий аудиторський висновок.
Певні робочі документи є основою для планування аудиту. Якщо аудитор прагне належним чином спланувати аудит поточного періоду, в його робочих документах повинна міститись необхідна інформація. Це, наприклад, інформація про систему внутрішнього контролю, суттєвість економічної інформації, аудиторський ризик, вибіркову перевірку, час на здійснення окремих етапів аудиту, програму аудиту, а також результати аудиторської перевірки за минулий рік.
Крім того, має бути документально підтверджено, що перевірка була належним чином спланована, реалізація плану аудитором щоденно контролювалась і розглядалась, у разі необхідності проводились дослідження.
Робочі документи містять інформацію, яка використовується для коректування інформації підприємства-клієнта та підготовки достовірної фінансової звітності, допомагають аудитору прийняти рішення стосовно адекватного виду аудиторського висновку. Крім завдань, безпосередньо пов'язаних зі складанням аудиторського висновку, робочі документи можуть використовуватись також для багатьох інших напрямів роботи: послужити основою для підготовки податкових декларацій, інформації для біржі цінних паперів та інших повідомлень; бути джерелом детальної інформації для офіційних подань аудиторському комітету і керівництву підприємства з різних проблем, якщо такі повідомлення вимагаються аудиторськими стандартами чи, на думку аудитора, можуть допомогти клієнту покращити його роботу; бути навчальним матеріалом для підготовки аудиторського персоналу; допомагати в плануванні і координуванні виконання наступних аудиторських перевірок; забезпечити програмований контроль.
Робочі документи є також документами, до яких звертаються перш за все супервайзери при бажанні оцінити, чи дійсно аудитор зібрав достатньо свідчень, щоб скласти саме такий аудиторський висновок.
Робочі документи мають дати можливість аудитору, який очолює перевірку, і керівництву фірми оцінити роботу як бригади в цілому, так і кожного аудитора зокрема, і визначити, чи не вимагають змін умови проведення перевірки в наступних періодах.
Кожна аудиторська фірма може розробити свій власний підхід до підготовки і організації робочих документів. При цьому необхідно керуватись потребами забезпечення високої якості своїх послуг при наявних обмеженнях у часі та засобах. Звичайно, існують основні принципи, загальні для всіх робочих документів. Вони викладені у міжнародних та національних нормативах, якими також необхідно керуватись.
Питання, пов'язані з документальним оформленням аудиту, регулюються такими стандартами: "Документальне оформлення аудиту", "Планування аудиту", "Аудиторські докази", "Використання роботи експерта", "Аудиторський висновок", "Аудиторські висновки спеціального призначення".
При формуванні повного блоку робочої документації конкретної перевірки необхідно дотримуватись певної послідовності їх оформлення: документи підготовчого періоду; документи робочого періоду; документи завершального етапу перевірки.
До документів підготовчого періоду можна віднести: попереднє листування з клієнтом про проведення аудиторської перевірки; попередні експертизи стану бухгалтерського обліку та звітності; договір про аудит; план перевірки з виділенням об'єктів перевірки, строків виконання та відповідальних виконавців.
До документів робочого періоду належить група документів, що безпосередньо висвітлюють хід перевірки. Вони мають розкривати використані методи аудиту, підтверджувати обсяг перевіреної інформації, містити перелік помилок і порушень, виявлених аудитором. Залежно від змісту ця група документів може бути представлена такими типами:–
документи відповідності форми і змісту фінансової звітності вимогам чинного законодавства про бухгалтерський облік;–
документи звірення – вони мають містити інформацію про взаємозв'язок даних бухгалтерського обліку у відповідних