Курсова робота

на тему “Організація і контроль праці аудитора”

Зміст

Вступ

Раціональне господарювання неможливе без застосування системи економічних заходів щодо додержання законодавст-ва у галузі господарської політики, тобто без систематично-го і діяльного аудиту та контролю з боку власників за виробництвом, розподілом і споживанням суспільного продукту і викорис-танням суспільної праці, як живої, так і матеріалізованої.

Отже, аудит - це перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово – господарську діяльність суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідальності чинному законодавству, а також система спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об'єкта управління прийнятим управлінським рішенням, встановлення результа-тів управлінського впливу на керований об'єкт виявленням відхилень, допущених у ході виконання цих рішень.

За допомогою аудиту встановлюють причини і винних у відхиленнях із метою усунення негативних явищ і недопу-щення їх у майбутньому. Аудит як функція управління є засобом зворотного зв'язку між об'єктом і системою управ-ління, інформує про дійсний стан керованого об'єкта, фак-тичне виконання управлінського рішення. Розвиток аудиту в економічних системах управління підпорядкований про-дуктивним силам і виробничим відносинам.

Усі ці передумови привели до виникнення суспільної потреби в організації і контролю праці аудиторів.

Метою даної роботи є всебічний розгляд економічних і організаційних засад організації і контролю праці аудитора, нормування, оплата його праці

Предметом дослідження є: методологія та діюча практика організації і контролю праці аудитора на підприємствах України.

1. Основи організації аудиторського процесу

1.1. Контрольно –аудиторський процес

Контрольно-аудиторський процес — це система, яка функ-ціонує з використанням матеріальних, трудових та інтелек-туальних цінностей. Як і кожна система, контрольно-ауди-торський процес має бути раціонально організований, тобто всі елементи системи упорядковані, приведені у системний взаємозв'язок, зумовлений цільовою функцією.

Організація як смислове поняття передбачає упорядкова-ність, взаємодію окремих елементів, що перебувають у функ-ціональній залежності. Організаційні принципи контроль-но-аудиторського процесу тривалий час грунтувалася на практичному досвіді ревізорів-контролерів, аудиторів та ін-ших працівників, зайнятих виконанням контрольних функ-цій в управлінні підприємством.

Наукова організація контрольно- аудиторського процесу виникла у зв'язку з потребою координації і взаємозв'язку контрольних, ревізійних і аудиторських процедур при комп-лексній оцінці фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами власності і господарювання. Слід зазначити, що прийоми організації, які грунтуються на практичному досвіді керівника, не забез-печують оптимальності організації в умовах ринкових від-носин та різних форм власності.

У спеціальній літературі і в практиці нерідко наукова організація фінансово-господарського контролю обмежуєть-ся розробкою і впровадженням окремих елементів наукової організації праці (НОП) ревізорів, аудиторів (використання простих обчислювальних машин, надання окремого примі-щення та ін.). Такий підхід не сприяє впровадженню техніч-ного прогресу в організацію і методологію фінансово-госпо-дарського контролю Якщо раніше контрольно-ревізійний процес був спрямований на перевірку ревізором додержан-ня керівниками підприємств адміністративно-розпорядчих документів, що регулюють економічні відносини з державою, то цілком природно, що об'єктом організації в основно-му були трудові процеси контролера.

В умовах вільного економічного підприємництва, розвитку ринкових відносин змінюються функції фінансово-госпо-дарського контролю щодо додержання прав держави, власни-ків капіталу, орендарів, акціонерів тощо. До контрольно-ауди-торського процесу залучають різних за фахом спеціалістці (економістів, ревізорів, аудиторів, юристів, технологів, конст-рукторів, товарознавців), застосовуються швидкодіючі ЕОМ і пристрої організаційної техніки, а дані контролю викорис-товуються для прогнозування фінансово-господарської діяль-ності, при наданні кредитів та залученні акціонерів, визна-ченні престижності і конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і міжнародному ринках, запобіганні банк-рутству, сплаті податків, розподілу прибутку, нарахуванні дивідендів та інші.

Для того щоб організувати працю ревізора, аудитора ;і найбільшою ефективністю, необхідно поєднувати її з орга-нізацією всього контрольне-аудиторського процесу, передо-вою методологією фінансово-господарського контролю, що грунтується на застосуванні новітніх технічних засобів у збиранні і перетворенні на ЕОМ обліково-економічної інфор-мації для контролю підприємницької діяльності. Проте не знижує значення НОП у контрольно-аудиторському про-цесі, а, навпаки, підвищує його роль в організаційно-техно-логічній підготовці контрольно-аудиторського процесу і уп-равлінні ним.

Дослідження економічної інформації і перетворення на ЕОМ відповідно до цілей фінансово-господарського контролю повинно раціонально поєднувати процеси праці, матеріальні елементи виробництва, тобто засоби праці (машини, устат-кування, інвентар, за допомогою яких працівник обробляє інформацію), предмети праці (первинна фіксована інформа-ція, перетворена в інформаційні сукупності, необхідні для контролю) та інтелектуальні елементи — алгоритми, про-грами роботи ЕОМ, методики. Для цього система контроль-но-аудиторського процесу має бути впорядкована: всі еле-менти приведені у системний взаємозв'язок, підпорядкова-ний меті і завданням фінансово-господарського контролю. Така упорядкованість системи може бути досягнута науко-вою організацією, що передбачає застосування у фінансово-господарському контролі системи прийомів, розроблених наукою на основі узагальнення передового практичного досві-ду і спрямованих на раціональне виконання контрольно-ауди-торського процесу.

Наукова організація фінансово-господарського контролю передбачає використання методичного забезпечення, до якого належать інструкції, положення, рекомендації, що сприяють технічному прогресу на основі швидкодіючих ЕОМ і засо-бів автоматизованого збирання, передавання і обробки еко-номічної інформації відповідно до завдань контролю.

Вільне економічне підприємництво в умовах ринкових відносин зумовило потребу н створенні державних податко-вих служб, незалежного аудиторського контролю, а також контролю власника та інших контрольних органів, у яких зайнята значна кількість працівників, різних за фахом і про-фесійним рівнем. У структурі контрольних органів утворю-ються підрозділи, які безпосередньо здійснюють контроль-но-аудиторський процес, управляють ним і обслуговують його за принципом розподілу праці (податкові адміністрації, внут-рішній аудит).

Отже, наукова організація контрольна-аудиторського про-цесу включає організацію контрольно-аудиторського процесу, управління ним і обслуговування його.

Основні принципи наукової організації контрольно-ауди-торського процесу подано на рис. 1.1.

Рис. 1.1 Основні принципи наукової організації контрольно – аудиторського процесу

1.2. Організація і управління контрольно-аудиторським процесом

Організація контрольно-аудиторського процесу полягає у створенні