Спеціалізація і кооперування передбачають розподіл пращ секторів груп контролерів, окремих виконавців і співвиконавців контрольно-аудиторських процедур. У контрольно-аудиторському процесі додержують технологічного принци-пу спеціалізації і кооперування, що грунтується на створенні дільниць і робочих місць для виконання однорідних за тех-нологічним процесом операцій господарської діяльності Так, у податковій службі, контрольно-ревізійному підрозділі, ауди-торській фірмі можуть бути спеціалізовані підрозділи конт-ролю підприємницької діяльності у галузі промисловості, сільського господарства, капітального будівництва, транспор-ту, торгівлі, сфери побутових послуг та інші.

Спеціалізація може поглиблюватися до об'єктів контролю — основний і оборотний капітал, праця та заробітна плата, операції менеджменту і маркетингу, витрати виробництва, калькулювання продукції (робіт, послуг), фінансовий стан суб'єкта підприємницької діяльності та інші.

Кооперування здійснюється в контрольно-аудиторсько-му процесі поєднанням зусиль спеціалізованих підрозділів і спрямуванням їх на всебічне дослідження суб'єкта підприєм-ницької діяльності Це поєднання передбачається програмою комплексного аудиторського контролю.

Пропорційність полягає у додержанні правильного спів-відношення інформаційного забезпечення контрольно-ауди-торських підрозділів бухгалтерією, фінансовим відділом і обчислювальними центрами з метою забезпечення пропорцій-ності надходження економічної інформації для використання контролерами при перевірці операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, виготовленням продукції тощо. Пропорційність окремих контрольно-аудиторських про-цедур забезпечує всебічне і якісне дослідження об'єктів кон-тролю в строки, встановлені графіком і програмою робіт.

Особливо необхідна пропорційність в організації конт-рольно-аудиторського процесу в умовах використання обчислювальної і організаційної техніки, ЕОМ і периферійних пристроїв підготовки даних, терміналів тощо.

Паралельність у контрольно-аудиторському процесі за-безпечує одночасне паралельне виконання контрольно-ау-диторських процедур для перевірки різних за змістом гос-подарських операцій, що здійснюються суб'єктом підприєм-ницької діяльності. Особливо це важливо при контролі по-датковими службами комерційної діяльності підприємств, до складу яких входить знатна кількість торговельно-посередницьких одиниць (кіосків, магазинів, складів), коли пе-ревіряють повноту і своєчасність виторгу і здавання його в установу банку, роботу касових машин, а також при конт-ролі випуску і реалізації продукції (робіт, послуг).

Прямоточність дає змогу раціонально організувати інфор-маційні потоки між учасниками контрольно-аудиторського процесу, не допускати дублювання контрольних процедур різними виконавцями. Наприклад, перевіряючи касові операції, необхідно організувати прямі потоки інформації для дослідження одночасно банківських операцій, підзвітних сум, цінних паперів та інше.

Безперервність відображення підприємницької діяльності у бухгалтерському обліку, передбачена законодавчими акта-ми, зумовлює потребу організації безперервного контроль-но-аудиторського процесу у часі і просторі при дослідженні фінансово-господарської діяльності. Безперервність у часі дає змогу комплексно перевірити об'єкт контролю за весь період діяльності (господарський рік), всебічно дослідити підприєм-ницьку діяльність відповідно до програми і графіка прове-дення комплексної ревізії, аудиту (основний і оборотний ка-пітал, матеріальні і трудові ресурси та інші). Тому необхідно так організувати контрольно-аудиторський процес, щоб не виникали ситуації, які перешкодили б додержанню безпе-рервності у дослідженні фінансово-господарської діяльності.

Ритмічність контрольно-аудиторського процесу забезпе-чується рівномірним виконанням контрольних процедур, що передбачає правильну організацію роботи всіх виконавців (членів бригади аудиторів). Для цього складають графіки проведення інвентаризації цінностей, обробки результатів інвентаризації і відображення їх у бухгалтерському обліку. Крім того, передбачають узагальнення результатів аудиту за розділами (контроль коштів, товарно-матеріальних ціннос-тей та ін.) кожним виконавцем до завершення аудиту в ці-лому, своєчасне ритмічне надходження матеріалів аудиту керівникові бригади для перевірки їх якості та узагальнення в акті комплексного аудиту, висновках аудиторів.

Організація управління контрольно-аудиторським проце-сом передбачає взаємне погодження виконання інтелектуаль-ної підготовки контрольно-аудиторського процесу і наукової організації праці учасників цього процесу (ревізорів, ауди-торів).

Організація інтелектуальної підготовки контрольно-ау-диторського процесу включає наукову розробку методич-них рекомендацій контролю діяльності галузей господарства та її складових частин, забезпечення контроле-рів законодавчими актами і нормативними документами (інструкції, положення, норми і нормативи та інше). Організація інтелектуальної підготовки об'єднує дослідну, техноло-гічну та організаційну фази.

На дослідній фазі управління контрольно-аудиторським процесом визначають, які законодавчі акти і нормативні до-кументи необхідні для якісного і своєчасного проведення аудиту на об'єкті підприємницької діяльності, а також факто-графічну інформацію (бухгалтерську, статистичну, оператив-но-технічну) і за який період. Одночасно визначають наяв-ність програмного забезпечення ЕОМ для розв'язання задач фінансово-господарського контролю на об'єкті, який підля-гає аудиту.

На технологічній фазі управління контрольно-аудиторсь-ким процесом складають алгоритми задач фінансово-госпо-дарського контролю, розробляють програмне розв'язання їх на ЕОМ, проводять апробацію методичних рекомендацій, положень на об'єкті аудиту, вносять необхідні корективи щодо удосконалення їх. На цій фазі впроваджують у прак-тику результати наукових досліджень у галузі фінансово-господарського контролю.

На інформаційній фазі управління контрольно-аудиторсь-ким процесом складають організаційні моделі, які дають змогу графічно представити взаємозв'язок об'єктів контролю, дже-рел інформації, методів дослідження і узагальнення резуль-татів контролю, виявити і сформулювати конкретні зв'язки, пропорції, структурні взаємовідносини між ревізорами, ауди-торами, юристами, технологами та іншими учасниками конт-рольно-аудиторського процесу. Для цього використовують оргаграми, оперограми, діаграми, гістограми, сітьові графіки тощо. Графічні прийоми допомагають управляти контроль-но-аудиторським процесом у цілому. Так, за допомогою гра-фіків Ганта, циклограм, сітьових графіків можна подати роз-рахунок необхідного часу для виконання окремих контроль-них процедур і конгрольно-аудиторського процесу в цілому та узагальнити їх у класифікаційні схеми.

1.3. Наукова організація праці у аудиторському процесі

Наукова організація праці (НОП) у контрольно-ауди-торському процесі — це система заходів, спрямованих на вдосконалення методів і умов інтелектуальної праці, збере-ження здоров'я працівників на основі новітніх досягнень науки і техніки, що забезпечують найбільшу ефективність при найменших затратах розумової праці.

Основними завданнями НОП є поєднання у єдиному процесі техніки та інтелектуальних можливостей контроле-рів, забезпечення найбільшої ефективності використання трудових, матеріальних та інтелектуальних ресурсів із ме-тою підвищення ефективності їхньої пращ, тобто активного впливу на розвиток бізнесу, ринкових відносин, підвищений підприємницької діяльності і поліпшення добробуту