Наукова організація пращ як система складається з таких взаємопов'язаних елементів організації трудових про-цесів і робочих місць, забезпечення сприятливих умов пращ, організації функціонального обслуговування робочих місць, нормування і матеріального стимулювання, розвитку творчих здібностей і підприємницької активності працівників. Оскіль-ки рівень виробничих сил і завдань, що стоять перед матері-альним виробництвом а умовах технічного прогресу і рин-кових відносин, потребує, щоб управління підприємством було економним, оптимальним і оперативним, то зазначені елементи НОП щодо фінансово-господарського контролю повинні грунтуватися на технічній базі ЕОМ і наукових методиках із питань бізнесу і менеджменту. Контроль при цьому має сприяти управлінню підприємницькою діяльніс-тю при мінімальних затратах живої і матеріалізованої пращ, забезпечити вибір найкращого варіанта рішень і дати змог;' своєчасно приймати рішення з метою оперативного впливу на хід виробничого процесу, що можливо за умови раціонально організованого контрольно-аудиторського процесу.

Наукова організація пращ у контрольно-аудиторському процесі передбачає застосування інформаційно-довідкових посібників, класифікаторів інформації, цінників-класифікаторів, розрахункових таблиць для обчислення оплати праці. Крім того, НОП ревізорів, аудиторів неможлива без забез-печення їх пакетами прикладних і сервісних програм робо ти ЕОМ, технічних і робочих проектів АСОІ, що застосову-ються на підприємствах, діяльність яких контролюють. Без узагальнення заходів НОП неможливо правильно вирішу-вати питання структури і чисельності контрольно-аудиторсь-кого підрозділу, аудиторської фірми, планування роботи їх, ритмічного завантаження працівників.

Тривалий час вважали, що інтелектуальна праця контро-лерів не підлягає нормуванню, а використовувати персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ) недоцільно.

Справді, критерії нормування праці ревізорів, аудиторів ма-ють свої особливості. Продуктивність праці цієї категорії спеціалістів в умовах вільного економічного підприємництва не залежить від кількості проведених ревізій, виявлених порушень нормативних актів та виданих наказів щодо осіб, винних у цих порушеннях. При цьому не враховували інте-лектуальних здібностей конкретного ревізора, аудитора, а відповідно й оплату пращ їх визначали за суб'єктивними оцінками керівника підрозділу.

Критеріями ефективності праці ревізора, аудитора, а отже, і нормування їхньої праці є рекомендації і пропозиції, ви-роблені за результатами ревізії, аудиту та використання їх у підприємницькій діяльності для підвищення якості продукції (робіт, послуг), її конкурентоспроможності на внутрішньо-му і міжнародному ринках, зниженні собівартості, підвищенні прибутковості. За такими критеріями оцінки роботи ревізо-рів, аудиторів можна нормувати їхню працю, планувати чи-сельність і встановлювати розмір заробітної плати кожному працівникові окремо. Особливо це важливо для незалежного аудиторського контролю, який проводиться на замовлення підприємців, що самостійно вибирають не лише аудиторську організацію, а й конкретного аудитора.

Отже, нормування праці контролерів, аудиторів полягає у вивченні способів інтелектуальної праці і умов їхньої роботи, за яких у підприємницькій діяльності можна мати найбільшу ефективність.

Нормування інтелектуальної праці ревізорів, аудиторів передбачає вивчення мети і об'єктів нормування, способів роботи і умов праці, класифікацію затрат часу і операцій, вибір об'єктів і методу спостереження, проведення спосте-режень і обробки даних, визначення трудомісткості праці окремого фахівця.

Розвиток творчих здібностей і підприємницької актив-ності працівників передбачає систематичну роботу контро-лера з вивчення передового досвіду фінансово-господарсь-кого контролю, проведення науково-практичних семінарів, популяризації праці ревізорів, аудиторів, обов'язкове підви-щення кваліфікації їх через кожні п'ять років і одержання ліцензії на право виконання контрольної роботи, аудиту тощо.

Організація обслуговування контрольно-аудиторського процесу включає технічну оснащеність засобами праці, створення умов організації праці на робочих місцях, обслуговування робо-чих місць, забезпеченість засобами зв'язку для збирання інформації, модернізацію засобів переробки інформації, тех-нічну безпеку і профтехсанітарію ревізорів та аудиторів.

Отже, наукова організація контрольна-аудиторського про-цесу грунтується на системному підході до інтелектуальної праці ревізорів та аудиторів, спрямована на активний вплив фінансово-господарського контролю, на підвищення ефектив-ності підприємницької діяльності в умовах ринкових еконо-мічних відносин.

2. Організація праці аудитора

2.1. Процес праці аудитора

Процес праці — це сукупність рухів працівника на робо-чому місці, спрямованих на виконання певного завдання Для того щоб завдання виконувалося з найменшими трудо-вими затратами і найбільшою ефективністю, процес пращ має бути організований на науковій основі.

Організація праці в контрольно-аудиторському процесі передбачає поєднання техніки (обчислювальних машин, ваговимірювальних приладів, лабораторного устат-кування та інше) і робочої сили в єдиному трудовому процесі; забезпечення найбільш ефективного використання матері-альних і трудових ресурсів; підвищення продуктивності праці при збереженні здоров'я людини і перетворенні праці у не-обхідну життєву потребу.

Виходячи з основних завдань організації праці контрольно-аудиторського процесу, можна визначити такі основні напрями її розвитку:

- скорочення затрат праці на проведення аудиту діяльності підприємства;

- впровадження передових форм розподілу і кооперування праці, що забезпечують виявлення творчої активності кож-ного працівника;

- поліпшення умов праці;

- удосконалення організації і обслуговування робочих місць аудитора, ревізора;

- вивчення і поширення передових прийомів і методів праці,

- підготовка і підвищення кваліфікації аудиторів і ревізорів;

- удосконалення нормування праці фахівців, зайнятих у контрольно-аудиторському процесі;

- поєднання матеріальних і моральних стимулів у підви-щенні результативності праці та її продуктивності, а також розвиток колегіальності, співдружності і виховання сумлін-ного ставлення до праці.

Об'єктами наукової організації праці у контрольно-ауди-торському процесі є організація трудових процесів і робо-чих місць аудиторів, ревізорів, а також нормування і стиму-лювання їхньої праці, розвиток творчих здібностей і гро-мадської активності.

Організація трудових процесів - це сукупність заходів, які забезпечують виконання комплексного комісійного ауди-ту, контрольних перевірок податкових органів та інших кон-трольних процедур у заплановані строки і періоди. До таких заходів відносять створення ревізійних і аудиторських бри-гад з оптимальною кількістю працівників та професійним складом їх, проведення з ними семінарів з питань методики ревізії й аудиту, а також технології виробництва підприєм-ства, яке є об'єктом контролю.

Організація робочих місць передбачає створення опти-мальних умов працівникам