До нормованих затрат відносять час роботи, пов'язаний з виконанням завдань на проведення ревізії, аудиту (підго-товчо-заключний, оперативний і час обслуговування робо-чого місця). Нормованим є також час деяких перерв, зокре-ма перерви на відпочинок і особисті потреби, організаційно-технічного характеру, зумовлені організацією і методологією контрольно-аудиторського процесу. Усі інші затрати часу є ненормованими, тому до норми праці їх не включають

При розробці науково обгрунтованих норм для виконання контрольно-ревізійної й аудиторської роботи використовуєть-ся технічний метод нормування. Попередньо вивчають норма-тивну тривалість часу на кожний елемент, що входить до норми. Визначення нормативної тривалості кожного елемента норми грунтується на вивченні затрат часу під час виконання кожної контрольно-аудиторської процедури. Для цього засто-совуються різні способи вивчення затрат часу, хронометраж-ні спостереження, фотографія робочого часу та інше. На основі аналізу фактичних затрат часу, організаційно-методологіч-них особливостей контрольно-аудиторського процесу, умов праці ревізорів, аудиторів з урахуванням передового досвіду встановлюють нормативну (регламентовану) тривалість кож-ного елемента норми, яка відповідає дійсним затратам праці.

Регламентовану тривалість окремого елемента затрат часу на виконання певного виду роботи називають нормативним часом. Розрізняють нормативи підготовчо-заключного, ос-новного і допоміжного часу для виконання контрольно-ревізійного процесу, часу обслуговування робочого місця, на відпочинок ; особисті потреби.

При нормуванні праці людей, зайнятих виконанням кон-трольно-ревізійних і аудиторських робіт, використовують нормативи обслуговування. Одночасно на таких роботах застосовують і нормативи чисельності, за допомогою яких визначають кількість працівників, необхідних для виконан-ня плану контрольно-ревізійної й аудиторської роботи.

На виконання контрольно-ревізійної й аудиторської робо-ти норми обслуговування встановлюють диференційовано ,і розрахунку на одного ревізора, аудитора. Як правило, це комплексні норми трудових затрат аудитора, ревізора в ро-бочих днях, протягом яких вони зобов'язані виконати реві-зію (аудит) або взяти в ній участь як співвиконавці. При розрахунку затрат часу беруть до уваги складність структу-ри підприємства, яке контролюють, вид діяльності, чисель-ність працівників, технологію виробничого процесу, а також тривалість ревізії (аудиту) фінансово-господарської діяль-ності, яка за нормативними документами не може переви-щувати 30 робочих днів.

Відповідно до міри пращ, її напруженості і якості конт-рольно-аудиторським працівникам визначають матеріальне стимулювання.

Отже, нормування праці є основою організації трудових процесів у контролі й аудиті фінансо-во-господарської діяльності.

Важливим заходом є визначення параметрів робіт, покладених на працівника, затверджених-посадовими інструк-ціями, стандартами. Складають їх на основі найбільш ра-ціонального розподілу праці спеціалістів і виконавців у конт-рольно-аудиторському підрозділі, аудиторській фірмі. Такі нормативні документи сприяють правильному розподілу і розмежуванню функцій між працівниками, одночасно забез-печують взаємозв'язок в їхній роботі. Стандарти дають змогу систематизувати і узагальнити досвід застосування найбільш раціональних і досконалих методів і прийомів роботи

Посадові інструкції складаються з розділів, де конкрети-зуються загальні положення, права, обов'язки І відповідаль-ність працівника.

Загальні положення - перелік основних завдань спеціа-лісту або виконавцю. Зокрема, вказують підпорядкованість працівника, порядок його призначення на посаду, рівень кваліфікаційних вимог, що ставляться до нього.

Права — на підставі законодавства, нормативно-право-вих актів, норм і правил, що регулюють службові взаємовід-носини працівників контрольно-аудиторських підрозділів, аудиторської фірми, визначають самостійність дій їх під час виконання посадових обов'язків.

Обов'язки — конкретні завдання, покладені на ревізора, аудитора.

Відповідальність — обов'язок ревізора, аудитора відпові-дати за свої дії Відповідальність їх визначають відповідно до діючих нормативно-правових актів та Інструкцій за не-виконання або неправильне виконання покладених обов'яз-ків та невикористання наданих їм прав.

Складають посадові інструкції керівники контрольно-ре-візійних і аудиторських підрозділів, а затверджує керівник організації, до якої входить цей підрозділ.

Розвиток творчих здібностей і громадської активності працівників, зайнятих у контрольно-аудиторському процесі, передбачає навчання науковим методам, необхідних для дос-лідження фінансово-господарської діяльності підприємств, об'єднань з метою виявлення резервів для удосконалення господарювання, застосування досягнень науково-технічно-го прогресу. Аудитор, ревізор у своїй професійній діяльності не повинні обмежуватися лише фіксуванням недоліків, а зобов'язані творчо підходити до причин негативних явищ, виявлених у процесі ревізії, аудиту. Не досить, наприклад, констатувати невиконання договорів поставки продукції у заданому асортименті, слід з'ясувати, які фінансові наслідки мало підприємство від цього порушення, чим викликано одноосібне рішення щодо зміни асортименту, якою мірою служба маркетингу реагувала на зміни та з чиєї вини завда-но матеріальних збитків, скомпроментовано комерційний ав-торитет підприємства на ринку та інше Необхідно виходити з того, що контроль є ефективним, якщо він має стратегічний характер, спрямований на досягнення конкретних результа-тів, своєчасним, гнучким, простим і економним.

Спеціалісти з ревізії й аудиту зобов'язані бути активними у виявленні недоліків у фінансово-господарській діяльності, інформувати колективи підприємств і об'єднань, власників, акціонерів про порушення -законодавства, прояви монопо-лізму, вносити пропозиції щодо порушників нормативно-правових актів, що регулюють господарську діяльність, та запобігання виникненню недоліків у подальшому.

2.4. Організація робочого місця аудитора

Робоче місце — це закріплена за працівником ділянка виробничої площі, оснащена відповідно до вимог контроль-но-аудиторського процесу устаткуванням, пристроями (об-числювальною технікою, диктофонами, друкарськими ма-шинами тощо).

Наукова організація робочого місця передбачає створення ревізору, аудитору умов, необхідних для високопродуктив-ної й якісної праці з найменшими затратами фізичних сил і нервового напруження.

Організація робочого місця тісно пов'язана з формами і методами контрольне-аудиторського процесу в цілому, що виявляється в організації трудового процесу. Раціоналізація процесів і прийомів пращ сприяє усуненню зайвих фізичних навантажень ревізора, аудитора (Інвентаризація товарів ве-ликих габаритних розмірів, а також товарів, які зберігаються на висотних складах, та ін.), визначенню потреби в оснащенні робочого місця пристроями, що дають змогу економити час.

Отже, під організацією робочого місця розуміють систему заходів щодо створення на робочому місці умов, необхідних для досягнення високої продуктивності праці при найбільш повному