Організація робочого місця залежить від обсягу робіт, кількості і складу закріплених операцій, системи обслугову-вання, рівня механізації та інших факторів.

Організація праці з функціонального обслуговування ро-бочих місць передбачає комплекс заходів, які забезпечують найбільш раціональне виконання контрольно-аудиторських процедур працівниками відповідно до покладених на них функцій. У зв'язку з цим слід вивчити сукупність факторів, що впливають на функціональну організацію робочого часу і місця, тобто класифікаційну характеристику робочого міс-ця. Класифікація робочих місць включає групування їх за однорідними ознаками, які залежать від характеру трудових функцій і кооперування, використання в контрольно-ауди-торському процесі працівників, знарядь і предметів праці.

Робочим місцем ревізора, аудитора є стіл. Разом з тим, виконуючи контрольно-аудиторські процедури, контролери досліджують об'єкти контролю на базах, складах та в інших місцях збереження і використання цінностей, які підляга-ють контролю. Тому до робочої зони ревізора, аудитора вклю-чають комплекс ділянок на підприємстві, де безпосередньо здійснюється контрольно-аудиторський процес, а також на інших об'єктах, де виконуються контрольно-аудиторські процедури (перевірка стану розрахунків на інших підприєм-ствах, взаємний контроль операцій у банку та інше).

На одному робочому місці працює один або кілька пра-цівників, що виконують аналогічну функцію у контрольно-аудиторському процесі (інвентаризація цінностей у місцях збереження, вимірювання відстані перевезення вантажів та ін.). Кожний працівник має свою робочу зону.

Робоча зона ~ це площа, на якій безпосередньо розташо-вані знаряддя праці, що використовуються ревізором, ауди-тором, а також місце, де він сам перебуває у момент вико-нання контрольно-аудиторських процедур.

Таким чином, при організації праці з функціонального обслуговування робочих місць ревізорів, аудиторів необхід-но передбачити транспортні засоби для поїздок у місцевість, яку не обслуговує муніципальний транспорт, забезпеченість ваговимірювальними приладами, доставку документів з при-міщень архівного зберігання тощо.

Забезпечення сприятливих умов праці передбачає ство-рення фізіолога-гігієнічного комфорту для виконання контрольно-аудиторських процедур. Ревізори, аудитори протягом 7—8 годин на лобу працюють, сидячи за столом. Тому дуже важливо, щоб габаритні розміри його відповідали вимо-гам. Дослідження показують, що висота конторського стола має відповідати висоті ліктів людини у положенні сидячи, висота стільця — висоті колінного суглоба над підлогою, беручи до уваги висоту каблука. Сидіння стільця, не повинно бути плоским. Незначне заглиблення створює зруч-ність для робочої пози ревізора, аудитора Більш зручні та гігієнічні стільці з м'яким сидінням. Спинка стільця має бути широкою і вигнутою, за формою спини людини.

На столі не повинно бути нічого зайвого. Оскільки пог-ляд працюючого здебільшого спрямований на лівий бік сто-ла, то на ньому розміщують ще не виконані документи, пра-воруч — виконані. Розташовуючи столи у робочому примі-щенні ревізорів, аудиторів, слід виходити із цілей підвищення продуктивності пращ при мінімумі затрат енергії. Одночас-но беруть до уваги фізіолого-гігієнічні фактори — кубатуру, площу, напрям денного світла і штучного освітлення, що падає на стіл.

Освітлення е важливим фактором, що впливає на про-дуктивність праці ревізора, аудитора. Добре освітлення дає змогу виконувати роботи, не напружуючи зір, створює у контролерів відчуття бадьорості, посилює зорове сприйман-ня і навпаки, при поганому освітленні розвивається стан пригніченості, з'являється роздратованість і знижується увага, що призводить до помилок у виконанні контрольно-ауди-торських процедур.

Для працівників, зайнятих контролем і аудитом, найбільш сприятливим є природне освітлення. Фізіологи стверджу-ють, що при природному освітленні продуктивність праці на 10 % вища, ніж при штучному. У робочих приміщеннях освітлення може бути бічним, верхнім і комбінованим

Для забезпечення рівномірного постійного освітлення ро-бочих місць часто використовують штучне освітлення Як джерела штучного освітлення застосовують електричні лам-пи розжарювання і люмінесцентні. Для достатнього освіт-лення робочого місця площа його повинна становити не менш як 33 % загальної площі зовнішніх стін. На якість штучного освітлення впливають розташовані поряд будинки, ступінь забрудненості вікон та інші причини. Освітлення має бути достатнім і не мигтіти, забезпечувати захист очей від пря-мого потрапляння світлових променів Не повинно бути різ-ких переходів від світла до тіні. Достатньо, щоб стіл 1,5 м завдовжки освітлювався однією настільною лампою (60 Вт), розташованою над ним на висоті 35 см.

Настільну лампу ставлять зліва і трохи попереду від пра-цюючого, у противному разі тінь від правої руки погіршу видимість і перешкоджає працювати. Світло має бути м'яким і не осліпляти. Щоб запобігти осліпленню яскравим світлом, лампу прикривають зеленим або білим матовим абажуром.

У сучасних умовах широко застосовують люмінесцентні лампи, відомі під назвою "лампи денного світла". При цих лампах стомлення очей настає пізніше, ніж при звичайних лампах розжарювання, а продуктивність підвищується.

Краща гострота зору буває при білому освітленні, гір-ша — при голубому. Колір освітлення впливає не лише на зір, а й на загальне самопочуття і працездатність.

Для більшої ефективності як природного, так і штучного освітлення приміщення робочої кімнати рекомендується фарбувати у світлі тони. При цьому, чим світліше пофарбу-вання стін, тим вища ефективність відбиття світла. Напри-клад, коефіцієнт відбиття світла, що падає на поверхню бі-лого кольору, — 0,9, світло-жовтого — 0,75, салатного — 0,7, червоного — 0,29, темно-синього — 0,09 і чорного —0,04

Температурний режим за інших однакових умов також впливає на продуктивність праці. При низькій температурі у людини, що працює сидячи, німіють кінцівки, зменшуєть-ся швидкість рухів. Теплий одяг, хоч і знижує втрату внут-рішньої теплоти, проте створює незручність і загальмовує рухи, прискорює втомлення. Підвищена температура також негативно позначається на продуктивності праці — приско-рюється дихання, збільшується потовиділення, що призво-дить до втрати солі в організмі, з'являється відчуття сла-бості і кволості,

У дорослої людини при температурі навколишнього по-вітря 20 °С у стані