ауди-торів;
ліцензування (дозвіл) на право займатися аудиторською діяль-ністю.
АПУ діє відповідно до Статуту, має регіональні відділення, повнова-ження яких визначаються "Положенням про регіональні відділення".
АПУ створюється шляхом делегування до її складу п'яти пред-ставників від професійної громадської організації аудиторів України, по одному представникові від Міністерства фінансів (МФУ), Головної дер-жавної податкової адміністрації(ГДПАУ), Міністерства статистики(МСтУ), Національ-ного банку(НБУ), Міністерства юстиції(МЮУ) та окремих фахівців від навчаль-них, наукових та інших організацій.
Крім цього, з метою захисту своїх інтересів аудитори України об'єднані у професійну громадську організацію — Спілку аудиторів України(САУ), яка діє на місцях через свої осередки за наявності у них не менше п'яти аудиторів.
Згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність" ст. 3, поняття "аудиторська діяльність" містить в собі організаційне і ме-тодичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Ауди-торські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ним експертиз, консультацій з питань бух-галтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економічно-правового забезпе-чення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.
Разом з цими видами послуг аудиторські підприємства в Україні проводять роботи з приватизації майна державних підприємств, ко-мерціалізації торгівлі, акціонування підприємств, готують матеріали для розгляду справ клієнтів в арбітражних судах. Завдяки аудиту здійснюються посередницькі контакти.
У кінцевому підсумку аудит являє собою досить високу форму організації і реалізації економічних ідей.
1.2 Консультації як вид аудиторських послуг
За Законом України "Про аудиторську діяльність" до поняття аудиторської діяльності, крім організаційного і методичного забез-печення аудиту та практичного виконання аудиторської перевірки, входить надання аудиторських послуг.
Національний норматив аудиту № 1 "Вимоги національних нор-мативів аудиту" визначає такі види аудиторських по-слуг: оглядові (експрес) перевірки, операційні перевірки, трансформа-ція систем обліку та звітності з урахуванням вимог інших правил (компіляція).
Оглядові (експрес) перевірки фінансової звітності виконуються аудитором з метою встановлення негативних фактів фінансової звітності, з наданням клієнтові аудиторського звіту.
Операційна перевірка проводиться з метою перевірки окремих питань, про що є домовленість з клієнтом. Аудитор надає клієнтові звіт, який має обмежене коло користувачів.
Компіляція здійснюється аудитором з метою трансформації об-ліку клієнта за іншими, ніж в Україні, стандартами обліку. Основна мета такої послуги, на відміну від аудиту, полягає у збереженні кла-сифікації і підсумку фінансової інформації. При цьому аудиторські докази стосовно цієї інформації не вимагаються.
Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово господарської діяльності та інших видів економіко-право-вого забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридич-них осіб Давидов Г. М. Аудит. Навчальний посібник. К:”Знання”, 2001 р. -С.283..
Найбільш поширені консультації, пов'язані з особливостями відоб-раження у бухгалтерському обліку окремих фінансово-господарсь-ких операцій, які є типовими для підприємства-клієнта, або, навпаки, здійснюються час від часу і є нетиповими для діяльності підприєм-ства.
Операцій, які потребують уточнень стосовно правильності відоб-раження у бухгалтерському обліку, оформлення первинних документів, відображення вартісної оцінки господарських засобів, визначення фінансового результату тощо, через часті зміни у законодавстві існує дуже багато. Прикладом можуть бути бартерні операції, операції з векселями, господарська діяльність з переробки сировини на даваль-ницьких умовах, торговельна діяльність, визначення фінансових ре-зультатів, операції з цінними паперами тощо.
Особливо високий ризик допущення помилок спостерігається при відображенні у бухгалтерському обліку операцій, які є нетиповими для підприємства, організацій, тобто здійснюються час від часу. Кон-сультації з питань правильності оформлення таких операцій є особ-ливо актуальними.
Дуже часто консультації надаються з питань оподаткування об'єктів бухгалтерського обліку податком на додану вартість, по-датком на прибуток, Іншими обов'язковими платежами, зборами. Питання, які потребують роз'яснень, стосуються правильності і по-вноти визначення оподаткованого обороту, правильності і законності застосування податкових пільг, відображення в обліку розрахунків з бюджетом, заповнення податкової звітності, визначення джерела спла-ти податків тощо.
Надаючи консультації, аудитор повинен керуватися не власними особистими поглядами чи логічними судженнями з певного питання, а використовувати законодавчі, нормативні положення і роз'яснюва-ти їх застосування на практиці. Необхідно посилатися (цитувати) на конкретні пункти, підпункти, статті законодавчих нормативних актів, обґрунтовувати консультацію недопустимо на підставі жур-нальних чи газетних публікацій. Для цього необхідно використову-вати лише першоджерела, користуючись правовими комп'ютерними бібліотеками, систематизованими та Інкорпорованими каталогами нор-мативних документів, опублікованих у журналах, газетах, збірниках (без авторських тлумачень).
Аудиторські підприємства можуть здійснювати аналіз фінансо-во-господарської діяльності, розробляти на замовлення клієнта мар-кетингову оцінку конкурентного середовища, бізнес-плану. Для ана-літичної оцінки фінансово-господарського стану підприємства до-цільно використувати Методики, наведені у 2 розділі даної роботи, а також статистичні, економіко-математичні методи дослідження об'єкта з елементами прогнозування.
Молоді підприємства часто потребують розрахунків та прогнозу-вання виробництва нових видів продукції, послуг, діяльності. Таке планування повинні здійснювати досвідчені фахівці: фінансисти, еко-номісти, юристи тощо. Так само часто виникають потреби в розробці бізнес-планів для підприємств, що розвиваються, при заснуванні но-вих підприємств, для одержання інвестицій, кредитування.
При складенні бізнес-плану висвітлюються такі основні питання:
1) продукція або вид послуг, які планується виробляти;
2) оцінка можливих ринків збуту;
3) конкуренція виробництва та збуту продукції (послуг), діяльності;
4) стратегія маркетингу;
5) план обсягів та структури виробництва;
6) організаційний план роботи;
7) юридичний план;
8) оцінка ризиків та страхування;
9) фінансовий план;
10) стратегія фінансування.
Основна частина бізнес-плану складається з опису продукції або виду послуг, які планується розробити. В описі перелічуються потре-би, які може задовольнити плановане виробництво, особливості і уні-кальні якості, які вирізняють і характеризують товар, наявність патентів чи авторських свідоцтв, що захищають особливості проек-тованого товару (послуги), технології, попередня оцінка продажної ціни товару (послуги) та витрат, яких потребує його виробництво, попередня величина прибутку.
Для оцінки ринку збуту доцільно розглянути можливості