Здатність капіталу до маневрування | Зростання

Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 02-0,35

Коефіцієнт термінової ліквідності | >=1

Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття ) | >2

Частка обігових коштів в активах

Частка виробничих запасів у поточних активах

Частка власних обігових коштів у покритті запасів | 0,5

Обсяг власних обігових коштів характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства, тобто активів, що мають обіговість, меншу, ніж один рік. Цей показник залежить від структури активів та від структури джерел коштів. Показник має особливо важливе значення для підпри-ємств, що займаються комерційною діяльністю та іншими посеред-ницькими операціями. Зростання цього показника в динаміці розгля-дають як позитивну тенденцію.

Здатність капіталу (власних обігових коштів) до маневрування характеризує ту частину власних обігових коштів, які мають абсолют-ну ліквідність. Для підприємства, що нормально функціонує, цей по-казник змінюється в межах від нуля до одиниці. Він може залежати, зокрема, від того, наскільки підприємство потребує вільних грошових ресурсів. Зростання цього показника в динаміці розглядають як пози-тивну тенденцію.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) являє со-бою найбільш жорсткий критерій ліквідності підприємства. Показує, яку частину нетривалих позикових зобов'язань за необхідності мож-на погасити негайно. У західній літературі рекомендована нижня ме-жа показника - 0,2. Але надто високе значення цього показника теж небажане, оскільки надмірний залишок готівки на рахунках свідчить про неефективне її використання. Деякі вітчизняні джерела рекомен-дують верхню межу коефіцієнта абсолютної платоспроможності 0,35.

Коефіцієнт термінової ліквідності характеризує частину нетрива-лих позикових зобов'язань, які можна погасити не лише за рахунок готівки, але й за рахунок нетривких цінних паперів та дебіторської заборгованості. У західній літературі орієнтовне мінімальне значен-ня показника дорівнює 1. Однак ця оцінка досить умовна. Аналізую-чи динаміку цього коефіцієнта, необхідно зважати на фактори, що зумовили його зміни. Так, якщо зростання коефіцієнта термінової ліквідності було пов'язане переважно зі зростанням дебіторської за-боргованості, це навряд чи характеризує діяльність підприємства по-зитивно.

Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) дає загальну оцінку ліквідності поточних активів, із запасами включно, і показує, скільки поточних активів підприємства припадає на одиницю поточних зо-бов'язань. Логіка розрахунку цього показника полягає в тому, що під-приємство гасить нетривалі зобов'язання переважно за рахунок по-точних активів. Тому, якщо поточні активи переважають за обсягом поточні зобов'язання, підприємство можна розглядати як таке, що ус-пішно функціонує. Значення показника може відчутно варіювати у різних галузях та видах діяльності. Його зростання в динаміці розгля-дають як сприятливу тенденцію. У західній обліково-аналітичній практиці мінімальне значення показника дорівнює 2.

Коефіцієнт покриття запасів і затрат вказує, чи достатньо влас-них коштів для покриття запасів товарно-матеріальних цінностей і витрат. Оптимальним значенням цього показника вважають 0,5.

3. Показники ділової активності

Ділову активність визначають результати і ефективність поточної основної виробничої діяльності підприємства. Показники ділової ак-тивності дають змогу оцінити, наскільки ефективно підприємство ви-користовує свої кошти. До цієї групи належать різні показники обігу. Показники обігу мають велике значення для оцінювання фінансово-го стану підприємства, оскільки інтенсивність обігу коштів, тобто швидкість перетворення їх на готівку, має безпосередній вплив на платоспроможність підприємства (див. табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Методика розрахунку показників ділової активності

Показник | Методика розрахунку | Методика розрахунку за П(С)БО | Норматив

Коефіцієнт трансформації | Збільшення

Коефіцієнт обігу дебітор-ської заборгованості | Збільшення

Коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості | Збільшення

Коефіцієнт обігу матеріаль-но-виробничих запасів | Збільшення

Коефіцієнт обігу власного капіталу | Збільшення

Коефіцієнт обігу основних коштів | Збільшення

Коефіцієнт обігу активів (коефіцієнт трансформації) характери-зує ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів неза-лежно від джерел їх залучення, тобто показує, скільки разів на рік (чи інший звітний період) проходить повний цикл виробництва та обігу, який дає відповідний ефект у формі прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції дала кожна грошова одиниця активів. Цей коефіцієнт варіює залежно від галузі, відображаючи особливості виробничого процесу[].

Коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості (засобів у розрахун-ках) показує, скільки разів (у середньому) дебіторська заборгова-ність (або, інакше кажучи, рахунки покупців) перетворювалася на го-тівку протягом звітного періоду. Попри те, що для аналізу цього кое-фіцієнта не існує іншої бази порівняння, як середньогалузеві коефі-цієнти, цей показник варто порівнювати з коефіцієнтом обігу креди-торської заборгованості. Такий підхід дозволяє порівнювати умови, на яких інші компанії надають підприємству комерційний кредит, з тими умовами, на яких підприємство надає кредит іншим підпри-ємствам.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує, скільки обігів потрібно підприємству для сплати рахунків.

Коефіцієнт обігу матеріально-виробничих запасів відображає те, наскільки швидко проходить реалізація цих запасів. У ході аналізу цього показника треба враховувати вплив оцінювання матеріально-виробничих запасів, особливо порівнюючи діяльність певного підпри-ємства з конкурентами. Взагалі, чим вищий показник обігу запасів, тим менше коштів зв'язано в цій найменш ліквідній статті оборотних засобів, тим більш ліквідну структуру мають обігові кошти і тим сталіший фінансовий стан підприємства. Особливо актуальне підвищен-ня обіговості і зменшення запасів за значної заборгованості в пасивах підприємства.

Коефіцієнт обігу власного капіталу показує обсяг реалізованої продукції, що припадає на одиницю власного капіталу, авансовано-го у виробництво. З фінансової точки зору, він характеризує інтен-сивність обігу вкладеного капіталу, з економічної - активність го-тівки, якою ризикує вкладник. Якщо він надто високий (що означає значне перевищення рівня реалізації над вкладеним капіталом), це спричинить збільшення обсягу кредитних ресурсів і вможливить досягнення межі, за якою кредитори беруть у бізнесі більшу участь, ніж власники компанії. В цьому випадку відношення зобов'язань до власного капіталу зростає, зростає також ризик кредиторів, і ком-панія може мати значні ускладнення, спричинені зменшенням до-ходів або