Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

План

1.Характеристика плану рахунків бухгалтерського обліку.

2.Характеристика рахунків класу - 4.

3.Класифікація облікових регістрів за зовнішньою формою.

4.Планування інвентаризацій.

5.Планування розвитку бухгалтерського обліку.

Список використаної літератури.

1.Характеристика плану рахунків бухгалтерського обліку.

Для упорядкування змісту економічної інформації про господарські засоби та джерела їх утворення, господарські процеси, забезпечення зацікавлених користувачів різнобічною інформацією, необхідною для планування, нормування, управління та контролю за виконанням завдань, а також для правильної та чіткої побудови і організації бухгалтерського обліку потрібно знати характеристику кожного рахунку. Виконання даної процедури є важливим завданням Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року.

План рахунків є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку і є обов'язковим для всіх підприємств. В ньому передбачені всі необхідні рахунки для обліку операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємств.

Структура Плану рахунків максимально пристосована до форм фінансової звітності, яка, в свою чергу, приведена у відповідність до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

В єдиному Плані рахунків України передбачено близько 90 синтетичних рахунків (рахунки першого порядку). Виробничі підприємства використовують біля 60 з них, а якщо вони крім основної діяльності здійснюють ще й капітальне будівництво або торгівлю, то 63-66 рахунків. Передбачені в Плані рахунків субрахунки (рахунки другого порядку) застосовуються підприємствами в залежності від потреб - для аналізу, контролю і складання звітності.

Рахунки, на яких обліковуються однорідні види активів або зобов'язань, об'єднані у відповідні класи. Таких класів 10, кожен з них має своє кодове значення: від 0 до 9. Коди (номери) і найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) та субрахунків (рахунків другого порядку) у Плані рахунків бухгалтерського обліку наведені за десятковою системою. Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. При цьому код класу і код синтетичного рахунку (рахунки першого порядку), тобто дві перші цифри, - це той мінімум, який повинен застосовуватись для відображення в обліку господарських операцій. Коди наведені в Плані рахунків і не можуть змінюватись підприємствами. В Плані рахунків наведені також коди і найменування деяких субрахунків (рахунків другого порядку).

Контирування документів та ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням коду класу й коду синтетичного рахунку.

Отже, повний код рахунку може складатись з будь-якої кількості цифр, кожна з яких має певне значення. Використання кодів довжиною більш 4-5 цифр є невиправданим, адже такий код складно запам'ятати. Інструкцією не і непередбачено застосування розділових знаків, відповідно, всі цифри, які означають код, записуються поруч. Таким чином, структура коду рахунку виглядає наступним чином:

Система рахунків другого порядку побудована у двох напрямках:

- перший — застосування субрахунків, що мають встановлені конкретні номери і призначення згідно з Планом рахунків;

- другий - застосування субрахунків, які не мають встановлених конкретних номерів, у яких номер і конкретне призначення встановлюються підприємством.

Підприємство має право не використовувати субрахунки (рахунки другого порядку), але якщо воно їх використовує, слід застосовувати коди, передбачені Планом рахунків. Якщо Планом рахунків не передбачено субрахунок для певного виду активів або зобов'язань, а підприємство вважає за необхідне виділити в обліку цей вид, воно може ввести додатковий субрахунок, використовуючи для цього наступні цифри. Наприклад, рахунок 28 може бути доповнений субрахунком 286 "Товари на відповідальному зберіганні".

Інструкція щодо застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та їх субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика та призначення синтетичних рахунків і субрахунків, а також типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Рахунки класів 0-7 є обов'язковими для всіх підприємств.

Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, який не наведено в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм Інструкції, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.

Аналітичний облік в межах рахунків запасів, витрат і доходів надає можливість здійснювати калькулювання собівартості продукції (товарів), контроль витрат і визначення результатів діяльності за центрами відповідальності.

Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" ведуться підприємствами всіх форм власності, крім суб'єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на здійснення комерційної діяльності, з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 "Витрати за елементами".

Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на здійснення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням лише рахунків класу 8 "Витрати за елементами" або в порядку, який наведено вище.

Рахунки класу 0 надають інформацію, розкриття якої передбачено в примітках до фінансових звітів.

Отже, кожний клас рахунків має конкретне призначення і тісно пов'язаний з інформаційними потребами зовнішніх та внутрішніх користувачів.

У відповідності з класифікацією видів обліку всі рахунки поділяються на рахунки фінансового і управлінського обліку. В свою чергу, рахунки фінансового обліку поділяються на реальні (балансові) і номінальні, або рахунки доходів і витрат за видами діяльності, внаслідок якої вони виникають.

Бухгалтерській облік на субрахунках ведеться в розрізі аналітичного обліку для забезпечення кількісно-сумовою та якісною (марка, сорт, розмір тощо) інформацією про наявність і рух об'єктів бухгалтерського обліку на відповідному синтетичному рахунку класу