Картки - це окремі листи, як правило, із цупкого па-перу, що містять реквізити, які характеризують об'єкти об-ліку (будинки, споруди, матеріали, сировина та ін.), і виго-товлені друкарським способом. Картки зручні у користуванні при веденні обліку на складах готово'І продукції, матеріалів, запасних частин, при прийнятті та відпуску цінностей на виробництво, в експлуатацію тощо. В сучасних умовах комп'ютеризації, коли створюються АРМ на складах, цехах, певну частину робіт облікового характеру виконують ПЕОМ, але повністю відмовитися від використовування карток поки що недоцільно. Картки мають такі реквізити: найменування об'єкта обліку; його кодове позначення; номер картки; позначення одиниці; ціна (вартість) за одиницю; зміст операції, що відображається в картці; сума операції та кількісний вимірник; код рахунку бухгалтерського обліку (синтетичного й аналітичного) та ін. Названі реквізити роз-міщують у базах даних ПЕОМ, при веденні обліку в системі мережі АРМ у підрозділах складів, цехів. Запроваджуються картки для ведення синтетичного обліку цінностей. Най-більш поширені картки трьох видів - контокорентні, мате-ріальні і багатоколонкові.

Контокорентні картки (від італ. сопtо соггепtе -точний рахунок) - призначені для аналітичного обліку роз-рахункових операцій між контрагентами, працівниками під-приємства, дебіторами, кредиторами, постачальниками, по-купцями та ін. Структура картки складається із колонок, де зазначають: дату і номер первинного документа, за якимвідображають операцію; зміст операції; суму по дебету і кредиту; сальдо після запису контрольної операції.

Матеріальні картки застосовуються для ведення аналітичного обліку матеріалів, сировини, товарів, інстру-ментів, запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших матеріальних об'єктів. На відміну від контокорентних карток у матеріальних картках обороти цін-ностей із надходжень і видатків відображають у кількісних і вартісних показниках (наприклад, на склад швейної фаб-рики надійшла тканина костюмна 100 м за ціною 10 грн. за метр, вартість її 1000 грн.) і відповідно сальдо (залишок) матеріальних цінностей у картках показується у кількісних і вартісних показниках. У кожній картці зазначається товаро-знавча характеристика об'єкта обліку (найменування, колір, розмір, зріст), позначення одиниці, ціна за одиницю, код об'єкта обліку та ін.

Окремим видом є матеріальні картки обліку об'єктів основних засобів - будинків, споруд, устаткування, машин, автомобілів та ін. У цих картках зазначають, крім руху об'єкту та обліку, також його техніко-експлуатаційну характеристику - завод-виготовлювач, рік випуску, потужність, гарантійний строк, комплектність тощо.

Багатоколонкові картки передбачені для ведення обліку витрат за їх видами. При цьому суму витрат зазна-чають окремо у кожній колонці по кожному виробу (на-приклад, стіл конторський - сировина і матеріали, заробітна плата, паливо і енергія та ін.). Картки цього виду викорис-товують у бухгалтерському обліку для деталізації об'єктів обліку, нагромадження кількісних і вартісних показників тощо.

У сучасних умовах комп'ютеризації і впровадження прогресивних носіїв інформації значного поширення набули електромагнітні картки з штриховими кодами, показники яких зчитуються технічними пристроями і використовуються у електронній пошті, базах даних ПЕОМ для подальшого застосування у бухгалтерському обліку.

У бухгалтерському обліку, крім книг і карток, засто-совують виготовлені друкарським способом на окремих ар-кушах паперу відомості, облікові регістри, реєстри при здаванні первинних документів до бухгалтерії та ін.

Вільні (окремі) аркуші (відомості) — це окремі таблиці різного формату зі спеціальним графленням (відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери, оборотні відомості тощо), їх використовують для ведення як синтетичного, так і аналітичного обліку. Записи в окремих відомостях здійснюють на підставі даних первинних документів.

Після закінчення звітного періоду (місяця, року) і складання балансу книги, картки та окремі відомості закривають шляхом підрахунку підсумків по кожному рахунку та запису суми залишку.

4.Планування інвентаризацій.

Дієвість інвентаризацій знаходиться в прямій залежності від якості їх планування. Планування інвентаризацій повинно проводитись з урахуванням багатьох чинників. Важливе місце серед цих чинників займає забезпечення раптовості інвентаризацій. В зв'язку з цим важливе місце займає процес планування. Планування інвентаризацій пов'язане з великою підготовчою

роботою, проведення якої повинно бути покладене на посадову особу, призначену власником (керівником) підприємства.

Голова ревізійної комісії, бухгалтер, власник, керівник, в залежності від організаційно-правової форми діяльності розробляє проект перспективного плану проведення інвентаризацій на півріччя, на підставі якого складається щомісячний план. Останній затверджується власником або керівником підприємства.

У плані повинна бути зазначена мінімальна кількість інвентаризацій, що передбачена Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність", приймаючи до уваги графіки чергових відпусток матеріально відповідальних осіб.

Крім того, в плані обов'язково повинно передбачатись більш часте, в порівнянні з кількістю, зазначеною в Законі, проведення інвентаризацій на тих ділянках, де:

- працюють заново прийняті матеріально відповідальні особи, що мають недостатній досвід роботи з товарно-матеріальними цінностями і коштами;

- матеріально відповідальними особами не використані з власної ініціативи чергові відпустки.

В плані необхідно передбачати не тільки суцільні, але й вибіркові інвентаризації, зокрема в міжінвентаризаційні періоди.

З метою раптовості в плані проведення інвентаризацій бажано зазначити місяць або квартал, в якому інвентаризація має бути проведена.

Отже, планування інвентаризацій - це робота, що потребує від відповідальної за інвентаризаційну роботу особи по можливості найбільш повного знання дійсного положення справ, знання психологічного мікроклімату, великої фахової підготовки, інтуїції, свідомості відповідальності за довірену справу.

Традиційно, саме головний бухгалтер несе юридичну