У сучасних умовах комп'ютеризації і впровадження прогресивних носіїв інформації значного поширення набули електромагнітні картки з штриховими кодами, показники яких зчитуються технічними пристроями і використовуються у електронній пошті, базах даних ПЕОМ для подальшого застосування у бухгалтерському обліку.

У бухгалтерському обліку, крім книг і карток, засто-совують виготовлені друкарським способом на окремих ар-кушах паперу відомості, облікові регістри, реєстри при здаванні первинних документів до бухгалтерії та ін.

Вільні (окремі) аркуші (відомості) — це окремі таблиці різного формату зі спеціальним графленням (відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери, оборотні відомості тощо), їх використовують для ведення як синтетичного, так і аналітичного обліку. Записи в окремих відомостях здійснюють на підставі даних первинних документів.

Після закінчення звітного періоду (місяця, року) і складання балансу книги, картки та окремі відомості закривають шляхом підрахунку підсумків по кожному рахунку та запису суми залишку.

3.Визначення чисельності облікового апарату.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачає наступні самостійні форми організації бухгалтерського обліку:

1).введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

2).користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Ця форма організації бухгалтерського обліку може застосовуватися на будь – яких підприємствах, в тому числі і на підприємствах, звітність яких оприлюднюється;

3).ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

4).самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватись.

Численність персоналу в апараті бухгалтерії і закріплення облікових кадрів на окремих ділянках облікового процесу залежать від обсягу і характеру господарської діяльності підприємства, його організаційної структури, оснащення технічними засобами обліку та ряду інших умов. Найпоширеніший показник, який характеризує відносну численність облікового персоналу, є коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загального числа працівників підприємства на число співробітників бухгалтерії.

Структура бухгалтерії залежить від характеру діяльності підприємства, кількості філій, підрозділів, від обсягу та рівня автоматизації облікових робіт. Залежно від вказаних факторів встановлено декілька типів структурної побудови бухгалтерії.

До першого типу побудови відноситься бухгалтерія, яка складається з секторів. Численність кожного сектору складає декілька чоловік, кожний сектор очолює бухгалтер.

В таких бухгалтеріях створюються сектори обліку: товарних операцій, розрахункових операцій, загального сектору. Облік може веститись як вручну, так і із застосуванням комп’ютерної техніки. Виконання облікових робіт масового характеру в одному секторі надає можливість посилити контроль за цими операціями.

До другого типу належать більш крупні бухгалтерії. Вони поділяються на відділи, а в середині окремих відділів створюються груп.

В таких бухгалтеріях, наприклад, відділ обліку операцій має групу обліку товарів і тари на складах, групу обліку товарів і тари в роздрібної торгівлі, групу обліку транзитних операцій.

Для невисокого підприємства є двоступінчата форма побудови бухгалтерії – це структура третього типу. Поділ облікового апарату відбувається на лише на сектори або відділи, де виконання окремих видів господарських операцій доручається окремим виконавцям в особі бухгалтера або внутрішнього аудитора.

Поділ апарату на відділи, сектори, конкретних виконавців залежить від обсягу облікових робіт, специфіки діяльності.

4.Структура облікового процесу.

Бухгалтерський облік, який інтегрує всі види господарського обліку, застосовується у мікроекономіці суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та форм господарювання. Залежно від обсягу та видів діяльності суб’єкти господарювання вибирають форму бухгалтерського обліку, деталізацію показників, необхідних для маркетингу, менеджменту та інших потреб управління. Проте всі суб’єкти господарювання, створюючи динамічну систему обліку, здійснюють певний комплекс процедур, які формують обліковий процес.

Отже, обліковий процес – це сукупність процедур перетворення первинної інформації про господарські процеси, які здійснюють підприємці з метою активного впливу на їх постійне удосконалення ефективності господарювання.

Обліковий процес розглядають за змістом і технологією обробки інформації, що характеризує господарський процес, та перетворення початкових даних за певними програмами для оптимізації управління цим процесом.

За змістом обліковий процес – це замкнена система обліково – економічної інформації суб’єкта фінансово – господарської діяльності яка включає: об’єкти обліку, джерела інформації та методичні прийоми обліку.

Об’єкти обліку – це капітал та джерела його утворення, ресурси, в які вкладений капітал (інтелектуальні, матеріальні, трудові, фінансові, інвестиційні), процеси і результати фінансово – господарської діяльності, виконання господарських і фінансових зобов’язань.

Джерела інформації – законодавство, нормативні акти, планово – регулюючи документи, організаційно – розпорядча документація, методики, стандарти з обліку, первинні документи з господарської діяльності.

Методичні прийоми – загальнонаукові та конкретні емпіричні прийоми бухгалтерського обліку, які сформувалися завдяки інтеграції інших економічних наук.

За технологією обробки інформації обліковий процес складається з організаційної, технологічної та завершальної стадій.

Організаційна стадія облікового процесу включає: вибір форми бухгалтерського обліку; формування бухгалтерії, розробку посадових інструкцій працівників бухгалтерії, вибір форм первинної документації, складання графіку документообороту.

Технологічна стадія облікового процесу виконує виробничу функцію з переробки первинної документації про господарську діяльність відповідно до функцій бухгалтерського обліку. Складається вона з підготовчого і технологічного етапів.

Підготовчий етап передбачає технологічну підготовку виробництва облікової інформації за змістом, формою і параметрами, передбаченими технічним завданням на створення автоматизованої системи