Журнал проводок є засіб перегляду введених проводок. Кожна операція містить у собі одну або кілька проводок. Проводка завжди належить однієї і тільки однієї операції. У журналі проводок відображаються проводки, що відносяться до різних операцій.

При ручному введенні операції всі дані заносяться безпосередньо користувачем.

Використання типових операцій автоматизує введення стандартних або часто використовуваних операцій. Типова операція являє собою шаблон господарської операції, тобто деякий дані уже введені, наприклад, рахунок дебету і рахунок кредиту. У типовій операції є деякі можливості по автоматичному розрахунку сум проводок і інших даних. На відміну від документів, що цілком набудовуються в конфігурації, типові операції вводяться користувачем.

Використання документів ще більше полегшує введення господарської операції. При такому введенні операції користувачеві не треба заповнювати всі дані про операції: як правило, у документ вводиться необхідна інформація про господарську операцію, а проводки формуються автоматично при проведенні документа.

При введенні операцій 1С:Підприємство підтримує в актуальному стані основні бухгалтерські підсумки для швидкого звертання до них при складанні звітів і виконання інших задач. Основними підсумками називаються залишки й обороти по рахунках і об'єктам аналітичного обліку, а також обороти між рахунками за будь-який розрахований період з деталізацією до місяця.

Для одержання інших підсумків (з деталізацією менше місяця, з одержанням оборотів між різними об'єктами аналітики, а також складних вибірок) потрібне виконання попередніх дій — тимчасового розрахунку або запиту.

Для одержання великої кількості підсумків у різних розрізах об'єкт „Бухгалтерські Підсумки” переключається в режим роботи з запитом. Для переключення в цей режим викликається метод „Виконати Запит”, а також додатковими методами встановлюється склад підсумків, що будуть отримані запитом. Виконання даного методу здійснює вибірку даних і їх попередню обробку.

Розділ 3. Організація економічного аналізу фінансових результатів підприємства

3.1. Методологічні аспекти економічного аналізу фінансових результатів підприємства

З переходом до ринкових відносин у народному господарстві України виникло безліч проблем і невирішених питань. Розв’язання їх потребує використання наукових засобів, які має у своєму арсеналі така наука, як економічний аналіз.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і установ, визначення впливу факторів на їх відхилення для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.

Окремо треба сказати про можливості економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь – яке управління складається з двох етапів. На першому етапі на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу. На другому етапі приймається власне управлінське рішення.

Економічний аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, що є необхідною умовою планування діяльності підприємства.

Останнім часом економічний аналіз використовується в аудиторській практиці і податковою адміністрацією і, отже, може розв’язувати нове завдання – контроль за роботою підприємств і установ усіх форм власності.

В умовах ринкової економіки особливо важливим є визначення фінансових результатів діяльності підприємства.

Аналіз фінансових результатів дозволяє відслідкувати тенденції їх розвитку, дати комплексну оцінку ефективності господарської діяльності.

Об’єктами аналізу є користувачі, які можна поділити на три групи (рис. 3.1.1.)

Рис. 3.1.1. Суб’єкти аналізу фінансових результатів.

Важливе значення в економічному аналізі належить своєчасній та якісній інформації. Вона являє собою впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. У економіці інформація відображає процеси і явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових елементів тощо.

Таблиця 3.1.

Джерела інформації фінансових результатів діяльності підприємства.

№ п/п | Джерела | Що відноситься

1 | Планово – нормативна інформація | Матеріали бізнес – планів, норми витрат і нормативи, законодавчі акти, інструкції, договори тощо.

2 | Дані бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку та звітності | Форма 1 „Баланс”

Форма 2 „Звіт про фінансові результати”

3 | Внутрішня позаоблікова інформація | Накази, виробниче листування, довідки до перевірки та акти ревізії (аудиту), доповідні записки та ін.

Продовження таблиці 3.1

4 | Зовнішня інформація | Звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань, дані переписів і анкетних обстежень та ін.

Отже, розглянувши інформаційне забезпечення щодо аналізу фінансових результатів бачимо, що до облікової інформації про фінансові результати діяльності, в першу чергу, відноситься форма 2 „Звіт про фінансові результати”, форма 1 „Баланс”, який доповнює аналіз окремими даними для його проведення.

Завданнями оперативного обліку є забезпечення швидкого отримання інформації про зміни параметрів об’єктів, які потребують постійного контролю.

Більшість інформації, яка використовується в аналізі має форму показників. Уся система показників дає кількісні та якісні характеристики, різних сторін господарської діяльності підприємства або окремих економічних явищ і процесів.

Показники класифікують за різними ознаками:

кількісні і якісні;

натуральні, трудові, вартісні;

абсолютні й відносні;

загальні й часткові;

планові (нормативні) й фактичні (звітні);

основні й допоміжні;

вихідні й розрахункові (похідні).

Що стосується безпосередньо аналізу фінансових результатів діяльності підприємства, то основним його завданням є: