Таблиця 4.3

Чинники, що впливають на розмір вибірки

№ п/п | Чинники | Вплив на вибірку

1 | Припустимий ризик | Чим нижчий ризик, тим більший обсяг вибірки

2 | Довіра до внутрішнього контролю | Чим вища довіра, тим менший обсяг вибірки

3 | Значення помилки для цілей аудиту | Чим вище значення, тим більший обсяг вибірки

4 | Передбачуваний розмір помилки і частота виникнення помилок | Чим вищий розмір і частота виникнення, тим більший обсяг вибірки

5 | Наявність групування однорідної інформації | Наявність групування знижує обсяг вибірки

6 | Число одиниць інформації, що перевіряється | Чим більше число одиниць, тим більший обсяг вибірки

З погляду наведених вище підходів до вибіркового дослідження аудитор може підійти формально, тобто визначити обсяг вибірки на основі попереднього досвіду аудитора. Застосування неформального підходу передбачає використання статистичних методів, основаних на визначенні імовірності появи помилок. Розрахунок обсягу вибірки на основі статистичних методів може бути здійснений за такою формулою:

Значення коефіцієнта надійності береться із статистичних таблиць оцінки результатів вибіркового дослідження з різним обсягом вибірки. Значення цього коефіцієнта залежить від значення рівня впевненості, якого прагне досягти аудитор при виконанні перевірок.

Під сумою сукупності треба розуміти загальну сукупність даних, із якої здійснюється відбір для перевірки.

По закінченню вибірки аудитор повинен проаналізувати її результати, оцінити сутність та причини, які викликали появу помилки, встановити їх вплив на інші ділянки аудиту. Якщо аудитор дійде висновку, що встановлені помилки мають загальний характер за типом операції, часом виникнення та інше, він може розбити сукупність на підгрупи для наступної самостійної перевірки.

Наступним етапом планування є оцінка ефективності системи внутрішнього контролю, основна ціль якої - уточнення виду, часу проведення і обсягу аудиторських процедур, оскільки структура або функціонування визначених елементів СВК можуть збільшувати або зменшувати можливість присутності суттєвих помилок або погрішностей в перевіряємій фінансовій звітності.

Під внутрішнім контролем слід розуміти наладжену систему щоденних заходів, спрямованих на попередження випадкових та спеціально допущених помилок та погрішностей, своєчасне забезпечення достовірною інформацією керівництва підприємства для прийняття необхідних управлінських рішень.

Основними компонентами СВК являються :

Середовище контролю (процедури, дії, заходи адміністрації, які відображають її ставлення до організації ефективної СВК);

Організаційна структура (структура, в межах якої планується, здійснюється і контролюється її діяльність з чітко регламентованими повноваженнями і підпорядкованістю);

Структурний підрозділ, наділений повноваженнями на здійснення контролю;

Інформаційна система управління.

Найбільш поширеними засобами контролю є: зустрічні взаємоперевірки бухгалтерських записів; проведення планових і позапланових інвентаризацій тощо.

Проведення на підприємстві таких заходів позитивно характеризує СВК, і навпаки.

Наступним етапом планування аудиту іде розрахунок аудиторського ризику.

Як відомо, кожній аудиторській перевірці за будь –яких умов притаманний аудиторський ризик, який полягає у тому, що аудитор може скласти аудиторський висновок, який не відповідає дійсному фінансовому стану підприємства. Це означає, що суттєві помилки, які містяться у фінансовій звітності, можуть залишитись не виявленими, внаслідок чого викривляються показники бухгалтерської звітності.

Аудиторський ризик визначається за формулою:

АР=ВР х РК х РН, де

РК – ризик контролю;

ВР – внутрішній ризик;

РН – ризик невиявлення помилки, що залежить безпосередньо від самого аудитора.

Допустима величина аудиторського ризику знаходиться в межах 1-5% загального підсумку фінансового результату за звітний період.

Заключним етапом планування аудиту фінансових результатів є розробка загальної програми і плану аудиту (табл. 4.4).

Таблиця 4.4

План і програма аудиторської перевірки фінансових результатів .

№п/п | Етап аудиторської перевірки | Мета і завдання аудиту | Аудиторські процедури | Аудиторські докази | Виконавець | Строк виконання

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

1 | Підготовчий | Ознайомлення з підприємством, оцінка СВК, розрахунок аудиторського ризику і планування аудиту фінансових результатів | Опитування керівництва персоналу, вивчення матеріалів попередньої аудиторської перевірки, документальна перевірка | Статут підприємства, накази, попередній аудиторський висновок, облікові регістри, звітність | Аудитор, асистент аудитора | хх.хх.хх.

2 | Основний | Проведення аудиту доходів, витрат, правильності формування фінансових результатів, правильність визначення суми ПДВ і податку на прибуток, записів в обліку, повноти відображення операцій, своєчасності записів, документальне оформлення, використання прибутку | Аналіз звітності, зіставлення різних регістрів, аналітичного і синтетичного обліку документальна вибіркова перевірка, арифметична перевірка підрахунків, їх аналіз | Звіт про фінансові результати, облікові регістри синтетичного і аналітичного обліку, первинні документи, договори, розрахунки бухгалтерії інше | Аудитор, асистент аудитора | хх.хх.хх

3 | Завершальний | Складання розділу аудиторського звіту про фінансові результати і звітність про них | Систематизація та групування отриманої інформації, аналіз, складання аудиторського висновку | Робоча документація, складена в ході аудиту | Аудитор | хх.хх.хх.

Відповідно програмі аудиту фінансових результатів розглянемо більш конкретно основні елементи аудиту фінансових результатів за окремими його етапами.

На підготовчому етапі аудиторської перевірки фінансових результатів, при здійсненні загального ознайомлення з підприємством – клієнтом, аудитор з’ясовує якими видами діяльності воно займається , який склад його доходів, витрат та фінансових результатів. На цьому ж етапі здійснюється планування аудиту фінансових результатів, яке було розглянуто вище.

Після складання звітності підприємством і передачі її для перевірки, здійснюється основний етап аудиту фінансових результатів, суть якого полягає у контролі за визначенням доходів і витрат, встановлення реальності їх існування, правильності нарахування податкових платежів, відображення на рахунках бухгалтерського обліку, у контролі за повнотою і своєчасністю документального оформлення і відображення в обліку, за правильністю визначення фінансових результатів та їх розподілом.

Усі результати здійснених аудиторських процедур повинні знайти відображення у робочих документах аудитора. Робочі документи