Інвентаризація та облік товарних втрат на підприємствах роздрібної торгівлі

Зміст

Вступ

Тема даної курсової роботи - „Інвентаризація та облік товарних втрат на підприємствах роздрібної торгівлі”.

Мета написання даної роботи полягає в дослідженні питань щодо сутності та особливостей проведення інвентаризації та ведення обліку товарних втрат на підприємствах роздрібної торгівлі.

Основними завданнями при написанні роботи стали:

підбір та аналіз нормативних та літературних джерел, присвячених проблемам бухгалтерського обліку в торгівлі;

узагальнення отриманих даних;

оформлення результатів дослідження у вигляді дійсної курсової роботи.

Актуальність обраної теми курсової роботи полягає в тому, що однією з основних вимог, що ставляться до бухгалтерського обліку, є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фак-тичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть ви-никнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема, в результаті пересортиці, несправності ваговимірних приладів, помилкових записів, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та ін. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.

Предметом дослідження в курсовій роботі виступає процес проведення інвентаризації, а об’єктом дослідження є торгівельне підприємство ЗАТ „Орбіта”, яке спеціалізується на купівлі-продажі промислової групи товарів.

В роботі розкриті наступні питання: економічна сутність та значення ТМЦ в управлінні підприємством; інвентаризація, як засіб контролю за збереженням ТМЦ; документальне оформлення та порядок проведення інвентаризації; визначення результатів інвентаризації та їх відображення в обліку; характеристика втрат та їх облік; удосконалення процесу інвентаризації, її результатів в умовах ПЕОМ тощо.

При написанні роботи автором використовувались Закони України та інші нормативні акти, зокрема, правила (стандарти) бухгалтерського обліку, підручники, монографії, періодичні видання, аналітичні статті з бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту, внутрішні документи ЗАТ „Орбіта” тощо.

1. Економічна сутність та значення ТМЦ в управлінні підприємством

Товарно-матеріальні цінності є однією зі складових частин майна підприємства. Стан і ефективність їхнього використання — одна з головних передумов успішної діяльності підприємства. Розвиток ринкових відносин визначає нові умови їхньої організації. Висока інфляція, неплатежі й інші кризові явища змушують підприємства змінювати свою політику стосовно товарно-матеріальних цінностей, шукати нові джерела поповнення, вивчати проблему ефективності їхнього використання.

Товарно-матеріальні цінності - активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Для цілей бухгалтерського обліку ТМЦ включають:

сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства;

тощо.

ТМЦ є складовою оборотних активів підприємства.

У своєму обороті оборотні фонди послідовно приймають грошову, продуктивну і товарну форму, що відповідає їх розподілу на виробничі фонди і фонди обігу.

Матеріальним носієм виробничих запасів є засоби виробництва, що підрозділяються на предмети праці і знаряддя праці. Готова продукція разом з коштами і засобами в розрахунках утворюють фонди обігу.

Кругообіг фондів підприємств починається з авансування вартості в грошовій формі на придбання сировини, матеріалів, палива й інших засобів виробництва — перша стадія кругообігу. У результаті грошові кошти приймають форму виробничих запасів, виражаючи перехід зі сфери обігу в сферу виробництва. Вартість при цьому не витрачається, а авансується, тому що після завершення кругообігу вона повертається. Завершенням першої стадії переривається товарний обіг, але не кругообіг.

Друга стадія кругообігу відбувається в процесі виробництва, де робоча сила здійснює продуктивне споживання засобів виробництва, створюючи новий продукт, що несе в собі перенесену і знову створену вартість. Авансована вартість знову змінює свою форму — із продуктивної вона переходить у товарну.

Третя стадія кругообігу полягає в реалізації виробленої готової продукції (робіт, послуг) і одержанні коштів. На цій стадії оборотні кошти знову переходять зі сфери виробництва в сферу обігу. Перерваний товарний обіг відновлюється, і вартість з товарної форми переходить у грошову. Різниця між сумою коштів, витрачених на виготовлення і реалізацію продукції (робіт, послуг) і отриманих від реалізації виробленої продукції (робіт, послуг), складає грошові нагромадження підприємства.

Закінчивши один кругообіг, оборотні кошти вступають у новий, тим самим здійснюється їхній безперервний обіг. Саме постійний рух оборотних коштів є основою безперебійного процесу виробництва і обігу.

Оборотні кошти виступають насамперед як вартісна категорія. Вони в буквальному значенні не є матеріальними цінностями, тому що з них не можна виробити готову продукцію. Будучи ж вартістю в грошовій формі, оборотні кошти вже в процесі кругообігу приймають форму виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції. На відміну від товарно-матеріальних цінностей оборотні кошти не витрачаються, не споживаються, а авансуються, повертаючись після закінчення одного кругообігу