Весь безготівковий платіжний оборот підприємств розподіляється на дві частини: розрахунки за товарними операціями і розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за товарними операціями – це взаємні розрахунки підприємств за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. Вони є переважними, саме вони визначають характер і зміст фінансової служби підприємств у сфері розрахунків. Від безперебійності та планомірності організації розрахунків за товарними операціями у вирішальній мірі залежить стан всіх розрахунків підприємства, його фінансовий стан.

До другої частини платіжного обороту належить велика група безготівкових платежів нетоварного характеру, які відбуваються, головним чином, у зв`язку з виконанням всіляких фінансових зобов`язань підприємств. Такі платежі мають місце між:

підприємством та органами загальнодержавних фінансів (платежі підприємства до бюджету з прибутку, оплата податку на додану вартість, акцизного збору, платежі до загально цільових грошових фондів, інші податкові та неподаткові платежі до бюджету)

підприємством і комерційними банками (одержання та повернення кредитів, сплата відсотків за користування ними, оплата інших банківських послуг)

підприємством і його вищим органом або його засновниками – юридичними особами (платежі коштів на створення, централізованих фондів, одержання коштів із цих фондів, перерозподіл фінансових ресурсів, одержання та повернення тимчасової фінансової допомоги та ін.)

Розрахунки нетоварного характеру можуть мати місце також між підприємствами і організаціями (наприклад, сплата та одержання штрафів за порушення господарських угод, за порушення правил транспортних перевезень, пожежної безпеки, санітарного контролю та ін.).

Відповідно до територіального розміщення підприємств (покупців-продавців) і банківських установ, що їх обслуговують, безготівкові розрахунки поділяються на: місцеві, міжміські і міжнародні.

Місцеві – це розрахунки, які здійснюються між покупцем і постачальником продукції., якщо їх обслуговує одна установа банку або коли банк постачальника і банк покупця розміщені в тому самому населеному пункті.

Міжміські – це розрахунки, які здійснюються між покупцем і постачальником через банки (постачальника і покупця), що знаходиться в різних регіонах.

Міжнародні – це розрахунки, які здійснюються за операціями купівлі-продажу через банк постачальника, яким є зарубіжний банк.

Форма безготівкових розрахунків - це регламентований державою документообіг розрахункових документів певної форми при здійсненні платежів між суб`єктами господарювання.

Безготівкові розрахунки здійснюються у різних формах, які відрізняються одна від одної особливостями економічних відносин контрагентів, способами платежу та організацією документообігу, тобто системою оформлення, руху та використання розрахункових документів.

Згідно з запровадженим Національним банком України порядком, безготівкові розрахунки підприємства можуть здійснювати за такими формами розрахункових документів:

платіжними дорученнями

платіжними вимогами-дорученнями

чеками

акредитивами

векселями

платіжними вимогами з акцептом платника при розрахунках шляхом заліку взаємної заборгованості

платіжними вимогами (без акцепту платника)

інкасовими дорученнями (розпорядженнями)

Дві останні з перелічених вище форм розрахункових документів застосовуються лише в окремих випадках, спеціально визначених чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України, для безакцептного і безспірного стягнення коштів (наприклад, за рішенням судів і арбітражних судів, штрафів, накладених Антимонопольним комітетом України або його територіальними органами, для оплати сум недоїмок до бюджету за податками, штрафів, нарахованих державними податковими інспекціями, своєчасно не сплаченого мита і в інших випадках, коли законодавство передбачає стягнення коштів у безспірному порядку).

У розрахунках за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги можуть використовуватись усі (крім двох останніх) перелічені форми розрахунків, а у нетоварному платіжному обороті – лише платіжні доручення, а також векселі.

В процесі купівлі-продажу товарів, надання послуг, виконання робіт відбуваються різноманітні розрахунки і платежі між підприємствами, банками та населенням. Сукупність таких платежів утворюють грошовий оборот. Грошовий оборот - це реалізація функції грошей як засобу обігу та платежу. Розмір грошового обороту підприємства залежать від масштабів його діяльності і тривалості виробничого процесу, а структура від галузі виробництва, трудомісткості продукції, що виготовляється та інших об’єктивних факторів. Прямі та зворотні зв’язки між виробництвом і споживанням здійснюються саме за допомогою грошового обороту.

За умов товарного виробництва товар окремого виробника призначений для споживання іншим суб’єктом господарювання, тому грошовий оборот займає центральне місце у процесі реалізації продукції. Оборот грошей супроводжує обмін товарів і послуг, коли здійснюється оплата за товар, і гроші переходять від покупця до продавця.

Треба чітко відрізняти грошовий оборот і грошову масу. У загальній грошовій масі, що існує в обігу, розрізняють активні гроші, що в кожний даний момент беруть участь в обороті, і пасивні (залишки на рахунках суб’єктів господарювання, заощадження населення, інші фонди накопичення і зберігання), що є лише потенційним платіжним засобом. Отже, маса грошей, яка перебуває в обороті, завжди буде меншою від загальної кількості грошей на суму грошових фондів накопичення і зберігання.

Маса грошей, яка перебуває в обороті, має дві форми: готівкову і безготівкову. Поділ грошового обороту на готівковий і безготівковий є інструментом регулювання грошової маси в обігу з боку держави. Більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює всі сфери господарських відносин підприємств.

1.2. Безготівкові розрахунки.

В процесі своєї діяльності підприємства здійснюють найрізноманітніші розрахунки, які набувають як готівкової так і безготівкової форми. Форми грошових розрахунків підприємств представлені у вигляді схеми (рис.1.2.1.).

Рис.1.2.1. Форми грошових розрахунків підприємств.

Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунку платника і переказуються на рахунок отримувача коштів. Безготівкові розрахунки між підприємствами, організаціями та установами усіх форм власності здійснюються у національній валюті України через банк, шляхом перерахування коштів з рахунку платника