1.9 |

1,2 |

-0,7 |

Позики для працівників та інші (97) |

4,3 |

3,7 |

-0,6

Разом |

42,8 |

39,8 |

-3,0 |

Разом |

44,9 |

40,5 |

-4,4

Сальдо кредиторської заборгованості |

2,1 |

0,7 |

1,4 |

Сальдо дебіторської заборгованості |

~ |

~ |

~

Баланс |

44,9 |

40,5 |

4,4 |

Баланс |

44,9 |

40,5 |

4,4

Разом з тим підприємство має на кінець року заборгованість постачальникам 22,1 тис. грн. Це зо-бов'язує аудитора дослідити аналітичний облік па бухгал-терському рахунку "Розрахунки з постачальниками і під-рядчиками" з метою встановлення причин несплати за-боргованості та вивчити заходи, які використовує підприємство щодо погашення боргу. Однаковою мірою це стосу-ється розрахунків з бюджетом, заборгованість якому зросла до 2,2 тис. грн., заборгованість по оплаті праці збільшилась до 3,6 тис. грн. Не сплачено також заборгованість органам страхування 1,5 тис. грн. Зазначені види кредиторської за-боргованості не пов'язані з виробничою діяльністю підпри-ємства і не можуть мати стійкий характер, тому аудитор повинен перевіряти у хронологічному порядку виникнення заборгованості.

За даними розрахункового балансу підприємства ауди-тор особливо ретельно перевіряє в активі стан розрахунків з дебіторами, приділяючи увагу тим, які мають стійкий ха-рактер, а також мають найбільшу питому вагу у дебіторській заборгованості. Так, у приведеному розрахунковому балансі найбільшу заборгованість підприємству мають дебітори за товари, роботи і послуги 71 % ( 28,2/39,8*100). До того ж ця заборгованість прогресує до зростання. Замороження коштів у активі балансу при розрахунках з покупцями і замовни-ками має прямий зв'язок з пасивом балансу у частині роз-рахунків з постачальниками сировини і матеріалів, питома вага якої у кредиторській заборгованості становить 55 % (22,1/40,5*100).

При читанні балансу аудитор може висунути гіпотезу, що підприємство користується інкасовою системою розрахунків, яка організована комерційним банком недосконало, тому гальмує маркетингову діяльність. Висунуту гіпотезу аудитор перевіряє за даними аналітичного бухгалтерського обліку на рахунках "Товари відвантажені", "Розрахунки з покупцями і замовниками", "Розрахунки з різними дебітора-ми і кредиторами". При цьому з обліку вибираються дебітори, заборгованість яких за сумою найбільша і має стійкий харак-тер. Потім аудитор вивчає договори на поставку продукції, передбачену форму розрахунків, застосування попередньої Оплати покупцями продукції, зокрема плановими платежа-ми, розрахунковими чеками, векселями, акредитивами, до-рученнями тощо, встановлює, за чиєю ініціативою обрана Невигідна для підприємства форма розрахунків і які заходи вживає адміністрація щодо поліпшення системи розрахунків. Особливу увагу аудитор має зосередити на контролі по-зовної давності заборгованості, що значиться на балансі як реальна, а насправді строки її стягнення через арбітраж чи суд адміністрацією підприємства пропущені, тому підлягає списанню на збитки. Аудитору необхідно виявити причини безгосподарності, місце утворення збитків та відповідаль-них за них осіб. При цьому застосовуються документальні методичні прийоми контролю.

Аналогічно перевіряються розрахунки з відшкодування заподіяних збитків, розрахунки з іншими дебіторами.

У прикладі, що розглядається, витрати, не перекриті кош-тами фондів і цільового фінансування, становлять на кінець року 1,2 тис. грн., що є негативним у діяльності підприємства, Тому підлягають ретельній аудиторській перевірці. Насам-перед необхідно встановити призначення цих фондів або окремих витрачених коштів, джерела утворення та встанов-лений порядок витрачання. Потім аудитор має визначити осіб, відповідальних за перевитрати коштів.

У звітності (балансі та ін.) ці показники подано у зведе-ному вигляді, тому аудитору необхідно провести перевірку за даними аналітичного обліку на відповідних рахунках бух-галтерського обліку.

Перевіряючи дебіторську і кредиторську заборгованість за строками її виникнення, необхідно визначити поточну і очікувану платоспроможність підприємства.

Поточна платоспроможність — це стан розрахункових відносин, за яких відсутня прострочена кредиторська заборгованість підприємства і, навпаки, при наявності на балансі несплаченої заборгованості кредиторам, за якою втраче-ні строки платежу, підприємство вважають неплатоспро-можним.

Очікувана платоспроможність — це забезпеченість під-приємства коштами для погашення заборгованості, строки сплати якої настали.

Для визначення платоспроможності підприємства ауди-тор складає баланс платіжної готовності підприємства за даними звітного бухгалтерського балансу. Застосовуючи ме-тодичні прийоми економічного аналізу для дослідження розрахунків підприємства, необхідно розробити заходи що-до оздоровлення фінансового становища і передусім повно-го погашення заборгованості по платежах до державного бюджету.

Аудит розрахункових взаємовідносин з державним бюджетом охоплює операції, пов'язані з бюджетом по сплаті податку на доходи, прибуток, податку на додану вартість, акцизний збір, а також місцевих податків і зборів, податків на заробітну плату робітників і службовців та інших плате-жів, відображених на рахунку "Розрахунки з бюджетом". За даними обліку необхідно встановити правильність і своєчас-ність відрахування та сплати у державний бюджет належ-них сум, а також причин затримання сплати цих сум. При-чини затримання внесків платежів у бюджет перевіряються по кожному випадку окремо. За даними контролю розроб-ляються запобіжні заходи щодо цих порушень.

ВИСНОВКИ

За результатами дослідження виявлені такі недоліки та проблеми в організації грошових розрахунків підприємств:

Для вирішення проблем, які склалися в розвитку системи грошових розрахунків України, необхідно: