на тему “Попроцесний метод калькулювання собівартості продукції”

План роботи

ВСТУП.

На сьогодні управлінський облік - це не лише облік витрат підприємства, а, передусім, добре організований аналітичний облік і не лише витрат, а й таких об'єктів як основні засоби, нематеріальні активи, запаси, грошові кошти, кошти в розрахунках, капітал, зобов'язання тощо. Набуваючи нового, більш вагомого значення в сучасній економічній практиці суб'єктів господарювання, управлінський облік не просто реєструє, узагальнює, контролює факти господарського життя, він забезпечує управлінський персонал інформацією про різні аспекти діяльності підприємств, які відображаються в бухгалтерському обліку і безпосередньо впливають на якість управлінських рішень, ефективність системи управління. Такий облік покликаний забезпечити систему управління якісною економічною інформацією. Адже саме така інформація, на нашу думку, стає центральним фактором господарського процесу. Дані управлінського обліку широко використовуються для потреб внутрішнього менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень, для аналізу господарської діяльності та пошуку резервів скорочення витрат тощо.

Управлінський облік являє собою область знань, необхідному кожному, хто займається підприємництвом. Менеджер несе відповідальність за досягнення цілей, поставлених йому чи адміністрацією засновниками підприємства. Результати діяльності менеджера багато в чому залежать від інформації, що використана їм для планування, контролю і регулювання управлінської діяльності, а також прийняття рішень.

Управлінський облік дозволяє системно розглянути усередині підприємства питання оперативного планування, контролю й обліку окремих видів діяльності. Основним критерієм дієвості системи є ефективне керування фінансовими і людськими ресурсами, управлінський облік забезпечує для цього необхідний механізм.

Управлінський облік виступає складовою частиною інформаційної системи підприємства. Ефективність керування виробничою діяльністю забезпечується інформацією про діяльність структурних підрозділів, служб, відділів підприємства. Управлінський облік формує таку інформацію для керівників різних рівнів керування усередині підприємства з метою прийняття ними правильних управлінських рішень. Зміст управлінського обліку визначається цілями керування, він може бути змінене за рішенням адміністрації в залежності від інтересів і цілей, поставлених перед керівниками внутрішніх підрозділів.

Становлення управлінського обліку відбулося від калькуляційного обліку, і тому основний його зміст складає облік витрат на виробництво майбутніх і минулих періодів у різних класифікаційних аспектах. Цей момент присутній у визначенні поняття управлінський облік, що з'явився останнім часом у перекладний і вітчизняну економічну літературу, також у перших роботах по бухгалтерському обліку і його використанні в управлінській діяльності.

Установленню сутності управлінського обліку сприяє розгляд сукупності ознак, що характеризують його як цілісну інформаційно-контрольну систему підприємства; безперервність, цілеспрямованість, повнота інформаційного забезпечення, практичне відображення використання об'єктивних економічних законів суспільства, вплив на об'єкти керування при зміні зовнішніх і внутрішніх умовах.

Таким чином, сутність управлінського обліку можна визначити як інтегровану систему обліку витрат і доходів, нормування, планування, контролю й аналізу, що систематизує інформацію для оперативних управлінських рішень і координації проблем майбутнього розвитку підприємства.

1.Галузева специфіка застосування методу калькулювання собівартості продукції.

Собівартість продукції обчислюється на основі прийнятих у кожній галузі промисловості методів обліку витрат і калькулювання. Під методом обліку калькулювання обліку і собівартості розуміють сукупність прийомів, використовуваних для узагальнення витрат і визначення собівартості конкретних видів продукції. Найбільш розповсюджені методи обліку і калькулювання собівартості продукції, застосовувані в різних галузях промисловості, наступні: простий (чи одно передільний), по фазний, по передільний, по замовний, нормативний.

Простий, або одно передільний, метод застосовується в галузях видобувної промисловості, на електростанціях, у хлопко текстильній промисловості і на інших підприємствах, що добувають чи виробляють відносно просту однорідну продукцію, що не має складових чи частин напівфабрикатів, при відсутності незавершеного виробництва (у масових виробництвах). Сутність цього методу полягає в тім, що усі виробничі витрати (здебільшого прямі) враховуються на весь випуск продукції по встановлених статтях витрат з підрозділу на які - або стадії чи обробки переділи. Фактична собівартість одиниці продукції визначається розподілом усіх виробничих витрат (у цілому і по кожній статті) на кількість добутої чи випущений за відповідний період готової продукції. Отже, неодмінним умова застосування простого методу є однорідність і в той же час масовість що добувається чи вироблюваної продукції, можливість не підрозділяти велику частину витрат на прямі і непрямі і відносити їх, як правило, тільки на готову продукцію. Витрати на виробництво на підприємствах, що застосовують простий метод, можуть підрозділяється по ділянках, чи процесам іншим центрам їхнього виникнення з виділенням витрат по нормах і відхиленням від норм. Це не змінює сутності простого узагальнення витрат на весь випуск і калькулювання собівартості тільки готової продукції (однорідної).

По фазний метод застосовується на підприємствах видобувної й обробної промисловості - у торф'яному, лісозаготівельному, цегельному, шиферної, ряді підприємств хімічної, харчової промисловості, - у який продукція, що добувається, проходить кілька фаз (стадій) виробництва перш ніж перетворюється в готовий продукт, але проміжна продукція часткової готовності (напівфабрикати) окремо не калькулюються. У таких типах виробництв звичайно маються на відповідних фазах залишки незавершеного виробництва, які треба виявляти, оцінювати і брати до уваги при калькулюванні собівартості готової продукції. Сутність по фазного методу полягає в тім, що велика частина основних фактичних витрат враховується по відповідним стадіях виробничого процесу в розрізі об'єктів калькулювання ( або видів груп продукції) з наступним визначенням собівартості тільки кінцевої готової продукції шляхом підсумовування врахованих витрат по фазах і загальних витратах по всьому підприємству в цілому (з урахуванням перехідних залишків незавершеного виробництва). Прикладом такого методу калькулювання може служити цегельне виробництво, що звичайно підрозділяється на такі фази, як видобуток сировини, формування і