задач.
На третьому етапі виявляються резерви збільшення прибутку і можливості їх використання в перспективі.
Вплив факторів на розмір відхилення фактичного прибутку від планового визначається аналогічно з вищевикладеною методикою.
На прибуток великий вплив надають цінові фактори. З зростанням цін на товари збільшується сума валового прибутку і, навпаки, зниження цін приводить до її зменшення (пряма залежність). Зміна тарифів на послуги інших галузей змінює суму витрат обігу. З їх збільшенням ростуть витрати, а тим самим меншає прибуток (зворотна залежність).
Для розрахунку впливу цінових факторів необхідно перераховувати суму валового прибутку і витрат обігу в порівнянні ціни. Нарівні з цими факторами (зміна цін і тарифів) в процесі аналізу встановлюється вплив на прибуток зміни обсягу реалізації товарів в порівнянних цінах і структури товарообороту.
Аналіз доходів і витрат завершується узагальненням невикористаних резервів для їх зростання. Такими є прискорення оборотності оборотних коштів, підвищення ефективності витрат живого труда, скорочення витрат обігу, зростання продуктивності труда, коефіцієнтів ефективності використання торгових площ, зростання продажу товарів в натуральних одиницях вимірювання.
Для поглиблення аналізу необхідно більш детально вивчити всі вищеназвані резерви зростання прибутку на предмет реальної можливості їх реалізації з метою отримання більш високого прибутку. У зв'язку з цим рекомендується використати матеріали оперативного аналізу. І після цього приступають до прогнозного аналізу.
Глибокий аналіз доходів і витрат являє собою важливе інформаційне джерело розробки обґрунтованого прогнозу і на його основі плану прибутку на перспективу.
Хоч в умовах нестабільної економічної ситуації і постійного зростання цін багато хто відмовляється від планування внаслідок складності прогнозування навіть однозначних кількісних показників, проте без таких розрахунків керованість підприємства значно знижується. Як показує зарубіжний досвід, саме детальне планування дозволило фірмам вижити, розвиватися і перемагати в конкурентній боротьбі.
Розробка прогнозних розрахунків прибутку зумовлена необхідністю щоквартального уявлення довідки про взаємовідносини з бюджетом по податках на прибуток (прибутки) податкової інспекції свого району. У цій довідці показується прибуток, прийнятий в плані підприємства, в тому числі прибутки від інших заходів і видів діяльності, податок на нерухомість, пільговий і оподатковуваний прибуток, ставка податку і сума прибутку, який повинен бути перерахований до бюджету. Щоб скласти таку довідку, крім прибутку необхідно розрахувати і всі інші проміжні показники: валовий прибуток, витрати обігу, товарооборот.
При відсутності прогнозних розрахунків по найважливіших показниках підприємство не в змозі оперативно контролювати свої прибутки і витрати до ухвалювати відповідні управлінські рішення.
Важливе значення для збільшення норм прибутку має структура авансованих на виробництво засобів, а саме частка видатків на оплату праці працівників. При однаковій величині авансованого капіталу більше прибуток буде на тому підприємстві, де відносно більше коштів витрачено на робочу силу.
На річну норму прибутку впливає швидкість обороту коштів, витрачених на виробництво.
Норма прибутку значною мірою залежить від економії витрат на засоби виробництва. Заощадження досягається завдяки впровадженню прогресивної техніки, технології виробництва, наукової організаційної праці. Велике значення має збільшення кількості робочих змін протягом доби тощо.
На норму прибутку впливає економія на масштабах виробництва. Переваги досягаються за рахунок потокового виробництва, поглиблення поділу праці, застосування продуктивнішого устаткування та інших чинників.
Прибуток, а точніше податок на прибуток підприємств є одним з найбільших джерел наповнення скарбниці держави.
У відповідності з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97 - ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається по правилам ведення податкового обліку.
Платниками податку на прибуток є підприємства, об'єднання, організації, установи і їхні відособлені підрозділи, що здійснюють господарську і комерційну діяльність.
Прибуток визначається шляхом зменшення суми скорегованого валового доходу звітного періоду на:
суму валових витрат;
суму амортизаційних відрахувань.
Податки є важливою складовою фінансової системи. З їх допомогою формується фінансові ресурси держави.
У доходній частині Зведеного бюджету за січень - листопад 2001р. податкові надходження становили 74,4 % .
Найбільшу частку в загальній сумі доходів становить податок на додану вартість 24,3%;Друге місце по розміру частки надходжень становив податок на прибуток підприємств 19,5%. прибутковий податок з громадян -12,9%; від акцизного збору надійшло 4,1%; і найменшу частку становлять місцеві податки та збори 1,5%.
Американський економіст А. Лаффер показав кореляційну залежність між доходом бюджету, величиною податкової ставки І податком та частиною національного продукту (податковою базою). Лаффер/ встановив, що підвищення податкової ставки до певного критичного рівня сприяє зростанню доходів бюджету, не підриває підприємницького стимулу. За межею цього рівня починається так звана "заборонена зона" шкали оподаткування. Податки,
вилучені за шкалами "забороненої зони", стримують економічну ініціативу, призводять до скорочення інвестицій. А.С Гальчинський вважає: що зростання виробничої активності тотожне розширеному відтворенню на основі нагромадження.
Останнє, як відомо, означає вкладення додаткового продукту в збільшення основних фондів та оборотних засобів.
Отже при встановленні податкових ставок слід ураховувати певний критичний рівень їх і не порушувати "заборонену зону". При цьому бюджетні доходи не зменшуватимуться. Податки не будуть негативно впливати на підприємницьку діяльність, зменшувати капітальні вкладення, гальмувати науково-технічний прогрес, уповільнювати економічне зростання.
Реформа оподаткування в Україні розпочалася у 1997р. і досі не завершена. Метою реформи є створення системи податків, яка б сприяла підвищенню ефективності господарювання в усіх ланках її народного господарства. Складність цього завдання полягає в тому, щоб бюджет не втратив необхідних надходжень доходів і, водночас, щоб податки не гальмували розвиток виробництва.
В країнах з врегульованою економікою для оцінки корисності виробництва застосовується аналіз порога прибутку як мінімального рівня діяльності. Він базується на взаємозв'язку між обсягом виробництва (продажів), собівартістю і прибутком. В його основу покладено класифікацію витрат по їх відношенню до обсягу виробництва на змінні та постійні.
Змінні витрати