Досить тривожним показником є також уповільнення темпів зростання кількості МП в Україні. Це свідчить про втрату ними украй важливої інституційної ролі — формування конкурентного середовища, яке складається із стійких, кваліфікованих та підприємливих економічних суб'єктів, формування потужного прошарку підприємців, спроможних повноцінно працювати в економіко-правових умовах розвинених ринкових відносин. Навряд чи є сенс доводити, що підприємці - фізичні особи практично не в змозі виконувати зазначені функції. Фактично зміщення політики підтримки МСБ до надання спеціальних умов для підприємців-фізичних осіб означає, що малий бізнес «кинуто» на реалізацію соціальних функцій, які не в змозі викопувати держава через бюджетні обмеження. Одночасно це є фактичною відмовою від використання МСБ як важеля структурного регулювання та модернізації економіки.

Аналізуючи динаміку рентабельності МП, слід відзначити її традиційно низький в цілому рівень. Офіційні показники 1995 та 1996 рр., з урахуванням рівня інфляції, взагалі можна вважати недостатніми для забезпечення розширеного відтворення. Щодо 1998—2000 років, то показники свідчать про деяке поліпшення рівня прибутковості малих підприємств. Згідно з результатами опитування, яке проводилось в Україні Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), в 1999 році у порівнянні з 1998 роком удвічі більше підприємців оцінили стан справ на своєму підприємстві як «задовільний». Кількість підприємців, що скаржились на дію негативних факторів, зменшилась.

У 2002 році частка МП у загальній сумі прибутку народного господарства помітно зросла (табл. 1.6.). Головними причинами цього були вимушена «детінізація» доходів МП у світлі підвищення фіскального контролю та форсованого переходу до грошових розрахунків та «висвітлення» прибутків внаслідок переходу частини МП на спрощену систему оподаткування, яка не загрожувала вилученням цього прибутку у вигляді податку.

Особливо високою збитковість є у сферах транспорту, промисловості, сільського господарства. Водночас 75 % прибутку, одержаного у 2002 році, припадає на МП торгівлі.

Таблиця 1.6.

Частка прибутку малих підприємств у загальному обсязі прибутку по народному господарству України

Показник | 1999 | 2000 | 2001 | 2002

Прибуток по народному господарству, мли гривень | 13868,0 | 3419,0 | 7427,0 | 13933

Балансовий прибуток МП, млн. гривень | 1659,0 | 143,5 | 131,2 | 1037,2

Питома вага МП в прибутку по народному господарству, % | 12,0 | 4,2 | 1,8 | 7,4

Питома вага МП до зайнятих, % | 7,0 | 8,0 | 8,9 | 9,5

Утім, розрахунок реальної рентабельності МП завжди був утруднений значним рівнем «тінізації» діяльності МСБ в Україні. «Тіньова» діяльність, на жаль, є деструктивною родовою ознакою малого бізнесу на всьому пострадянському просторі. Відсутність дієвого внутрішнього контролю (а точніше — спрощеність узгоджених дій) разом з недостатнім контролем за дотриманням вимог законодавства з боку держави утворили сприятливі умови для приховування частини доходів МП.

Вже створення МП припускало можливість використання їх як ланки механізму перекачування коштів державних виробничих підприємств з метою нагромадження капіталу, прискорення формування приватних структур. Це дозволило багатьом МП з перших кроків свого існування включитися в схеми тіньового бізнесу, які передбачають існування фіктивних підприємств. Фіктивний характер значної частки МП — явище загальне для всіх трансформаційних економік.

Підсумовуючи, зауважимо, що вказані диспропорції у розвитку МСБ в Україні у 2001—2002 рр. дають підстави твердити про фрагментарність та нестійкість тенденцій економічного зростання, які мали місце у ці роки.

Уповільненість та диспропорційність розвитку МСБ в Україні визначається наявністю суттєвих проблем і перешкод. Згідно з Національною програмою сприяння розвитку МП в Україні, основними чинниками, які заважають розвитку малого підприємництва, є:*

відсутність чітко сформульованої в системі правових актів державної політики у сфері підтримки малого підприємництва;*

збільшення адміністративних бар'єрів (реєстрація, ліцензування, сертифікація, системи контролю і дозвільної практики, регулювання орендних відносин тощо);*

відсутність реальних, дієвих механізмів фінансово-кредитної підтримки;*

надмірний податковий тиск і обтяжлива система звітності;*

невпевненість підприємців у стабільності умов ведення бізнесу;*

надмірне втручання органів державної влади в діяльність суб'єктів господарювання.

Наведені чинники фактично відображають результати опитувань представників малого бізнесу, хоча ієрархія проблем в останніх дещо інша. Зокрема, за результатами опитування, проведеного у 1999 році фахівцями Міжнародної фінансової корпорації, основними перешкодами в діяльності МП були:*

високі ставки податку — на думку 83 % опитаних;*

велика кількість податків — 68 %;*

низький попит на продукцію — 46 %.*

часті зміни у формах звітності — 39 %;*

велика кількість ліцензованих видів діяльності — 38 %;*

перевірки державними органами — 38 %;*

складність отримання кредиту — 36 %.

Серед решти вказаних опитуваними причин фігурували: тиск з боку кримінальних елементів (25 %), недостатність ділової інформації (12 %), недостатність управлінських знань (8 %).

Слід особливо зауважити, що основні обмеження ділової активності в Україні лежать не лише суто у сфері регуляторної політики. Такими обмеженнями є також:

Вищевказані обмеження утруднюють прибуткову довгострокову діяльність у легальному секторі економіки та обумовлюють пошук способів короткострокового чи одноразового отримання високих прибутків у «тіньовій» сфері. Попри деякі позитивні зрушення, які відбулися в останні роки, більшість перешкод на шляху розвитку МСБ в Україні залишаються вельми потужними.

1.2. Законодавче регулювання діяльності малого підприємництва

Будь-яка діяльність, і,