Мале підприємство, вибравши спрощену форму обліку, використовує в своїй діяльності скорочений для малих підприємств План рахунків, затверджений наказом МФУ від 30.09.1999 р. №196 (Додаток 8).

Дані рахунки підприємство може самостійно використати з необхідними субрахунками, вказаними в Плані рахунків.

Спрощена форма бухгалтерського обліку може застосовуватися в двох видах:*

проста форма без використання регістрів і майна малого підприємства;*

форма з використанням регістрів обліку майна малого підприємства.

Використання цих двох форм спрощеного обліку зовсім не означає, що малі підприємства не мають права застосовувати звичайну журнально-ордерну схему обліку. Якщо до переходу на сплату єдиного податку, підприємство застосовувало саме таку форму обліку, і для нього доцільно продовжувати її використовувати, то суб’єкт підприємницької діяльності може не переходити на спрощену форму бухгалтерського обліку.

Просту форму бухгалтерського обліку можуть використати підприємства, які проводять за місяць до 100 господарських операцій і ті, що не мають виробництво продукції, пов'язаної з великими матеріальними витратами. Вони зобов’язані вести такі облікові регістри:

Книга обліку господарських операцій за формою №К-1;

Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) за формою №В-1;

Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції та товарів за типовою формою №В-2;

Відомість обліку заробітної плати за типовою формою №В-8. При її заповненні графи 18-21 не використовуються.

Основою всього бухгалтерського обліку при використанні простої форми є Книга обліку господарських операцій за формою №К-1. В Книзі ведеться реєстрація первинних документів, відображаються операції на рахунках, визначається фінансовий результат. Вона містить усі бухгалтерські рахунки, що застосовуються малим підприємством, і є комбінованим регістром аналітичного та синтетичного обліку. Книга обліку господарських операцій повинна бути пронумерована та прошнурована.

Резюмуючи вимоги нормативних актів, можна стверджувати: основна відмінність підходів до визначення доходів "єдиноподатника" в тому, що в бухобліку вони визначаються відповідно до методу "визнання доходів" (пункти 5 - 19 ПБО 15), а в податковому - за "касовим" методом (п.1 Указу №746).

По суті, визначити виручку, яка підлягає обкладенню єдиним податком (6% або 10%), відповідно до п.1 Указу №746, не складно. Для цього необхідно просумувати надходження грошей в касу і на банківські рахунки як виручки або передоплати за операціями реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (дебет рахунків 30, 31 з кредиту рахунків 36, 681).

При продажу основних засобів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих засобів (фондів), і їх залишковою вартістю на момент продажу.

У торгових підприємств або у тих, хто займається торгівлею, під оподаткування потрапляє виручка від реалізації товарів, а не сума торгової надбавки. Саме внаслідок оподаткування "великого обороту" багато торгових підприємств відмовилися від переходу на спрощену систему. Від цього страждають не тільки бухгалтери таких підприємств, але й бюджет, оскільки багато торгових підприємств в умовах Закону про прибуток "навчилися" працювати збитково.

Згідно з п. 8 ПБО 15, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів та інших активів) визнається у разі наявності всіх чотирьох наведених нижче умов:

1. Покупцю передано ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію.

2. Підприємство не здійснює надалі управління і контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами).

3. Сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена.

4. Є впевненість, що внаслідок операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Працюючи на спрощеній системі обліку і оподаткування, необхідно визначити систему облікових реєстрів. При цьому не треба забувати, що бухгалтерські і податкові реєстри, як, зрештою, бухгалтерський і податковий облік, розділені. При визначенні необхідних бухгалтерських облікових реєстрів бухгалтер має вибір: можна застосовувати або реєстри журнально-ордерної форми обліку, або реєстри спрощеної форми обліку відповідно до Вказівок про склад і порядок заповнення реєстрів малими підприємствами, затверджених наказом Мінфіну України від 31.05.96 р. №112 (далі - Наказ №112). Природно, в будь-якому випадку методологія відображення даних повинна відповідати НСБО, а проведення - новому Плану рахунків.

Відповідно до статті 4 Указу Президента №746, юридичні особи - платники єдиного податку зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, що підлягають оподаткуванню. Форма і порядок ведення цієї Книги затверджені Наказом ДПАУ №554. В ній підприємства на підставі первинних документів роблять записи про операції, здійснені у звітному (податковому) періоді, в хронологічному порядку. По суті, Книга обліку доходів і витрат є для юридичної особи - платника єдиного податку регістром податкового обліку.

Якщо дотримуватися Порядку №544, то записи в ній необхідно робити на підставі первинних документів, тобто досить детально. Але в Порядку №554 не уточнено, на підставі яких документів - бухгалтерських чи податкових? У пункті 1 Порядку зазначено тільки, що на підставі первинних документів у хронологічній послідовності відображаються операції, які відбулися у звітному (податковому) періоді. Оскільки для потреб податкового обліку витрат і доходів не затверджено жодних первинних документів, то робимо висновок про можливість і необхідність застосування в податковому обліку бухгалтерських первинних документів.

Щодо обліку каси - це прибуткові і видаткові касові ордери; щодо обліку банківських операцій - платіжні доручення, квитанції на здавання грошей у банк; щодо обліку розрахунків з постачальниками - рахунки-фактури, накладні й інші застосовувані в господарській практиці документи. Однак з всього різноманіття первинних документів для заповнення Книги виявляться необхідними тільки ті, що відображають фактичні витрати (видаткові касові ордери, платіжні доручення) і гроші, які фактично надійшли як доходи (прибуткові касові ордери, виписки з рахунка