7. Виділення змін у капіталі, крім тих, які були зазна-чені раніше. Статті розділу «Інші зміни в капіталі» також заповнюють на підставі даних обліку. У разі списан-ня невідшкодованих збитків за рахунок коштів резервного фонду суму зазначають у дужках у графі 7 «Резервний ка-пітал». За безоплатного отримання активів їхню вартість ві-дображають у складі іншого додаткового капіталу (графа 6).

8. Визначення залишків за статтями капіталу. Всі зміни в капіталі, що відбулися протягом звітного періо-ду, підсумовують у рядку 290. Для його заповнення по кожній графі треба обчислити алгебраїчну суму по ряд-ках 060—280.

2.4. Формування статутного капіталу в зарубіжних країнах, використання міжнародних стандартів

Відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, власний капітал — це залишкова частка в активах підпри-ємства після вирахування всіх його зобов'язань.

Хоча власний капітал визначається в параграфі 49 як залишко-вий, у балансі він може бути поділений на підкласи. Напри-клад, в акціонерному товаристві кошти, внесені акціонерами, нерозподілений прибуток, резерви, які відображають асигну-вання нерозподіленого прибутку, та резерви, які відображають коригування збереження капіталу, можуть бути відображені окремо. Така класифікація може бути доречною для прийняття рішень користувачами фінансових звітів, якщо вона зазначає правові або інші обмеження здатності підприємства розподіляти чи використовувати іншим чином власний капітал. Вона та-кож може відображати той факт, що сторони з часткою вла-сності у підприємстві мають різні права на отримання диві-дендів або на виплати капіталу.

Інколи статутом або іншим законом вимагається створення резервів у вигляді додаткового заходу захисту підприємства та його кредиторів від впливу збитків. Можуть створюватися й інші резерви, якщо національний закон з оподаткування перед-бачає звільнення від податкових зобов'язань або зменшення їх при переведенні коштів у такі резерви. Існування та розмір цих правових, статутних та податкових резервів є інформацією, яка може бути доречною для потреб користувачів при прийнятті рішень. Переведення коштів у такі резерви скоріше є асигну-ванням нерозподіленого прибутку, ніж витратами.

Сума, за якою власний капітал відображається в балансі, зале-жить від оцінки активів та зобов'язань. Як правило, сукупна сума власного капіталу тільки за збігом відповідає сукупній ринковій вартості акцій підприємства чи сумі, яку можна отримати шляхом продажу чистих активів частинами або під-приємства в цілому на засадах принципу безперервності.

Торговельна, виробнича та підприємницька діяльність здійсню-ється підприємствами, які мають різну форму власності: з єдиноосібною власністю, товариства, трасти та різноманітні дер-жавні підприємства. Правова і регулююча основа для таких підприємств часто відрізняються від тієї, яку використовують акціонерні товариства. Наприклад, може існувати декілька об-межень, якщо вони є взагалі, щодо виплати власникам або іншим бенефіціарам сум, що входять до власного капіталу. Однак визначення власного капіталу та інші аспекти даної концептуальної основи, які стосуються власного капіталу, є прийнятними для таких підприємств.

За міжнародними стандартами у бухгалтерському обліку з погляду обліку об'єктів-носіїв права власності на активи виникають дві характеристики:

1) вкладення засновників (власників) господарства;

2) залучені до господарювання позикові кошти, які визивають зобов'язання об'єктів до держави, банків, інших юридичних чи фізичних осіб.

Порядок формування Статутного капіталу регулюється законодавством та установчими документами.

Статутний капітал на підприємствах різних форм власності (крім державної) - це сумарний внесок вкладів у майно (у грошовому виразі) засновниками підприєм-ства при його створенні. Розмір Статутного капіталу визначається установчими документами і фіксується у
Статуті підприємства.

Статутний капітал підприємства, який викуповується його колективом, розраховується як сума майна по залишковій вартості (за мінусом зносу), готівки, коштів на Рахунках в банках і в дебіторській заборгованості за мінусом кредиторської заборгованості.

Якщо підприємство перетворюється на акціонерне товариство, то на величину розрахованого таким чином Статутного капіталу випускаються акції, які розміщують-ся серед членів колективу (акціонерне товариство закритого типу) або реалізуються всім бажаючим (акці-онерне товариство відкритого типу).

Вклади до Статутного капіталу (в оплаті акцій) можуть бути внесені коштами, майном, матеріальними цінностями, нематеріальними активами, облігаціями й іншими цінними паперами.

Майно і нематеріальні активи можуть передаватися або у власність підприємства, або в користування. Активи, надані у власність, не повертаються колишньому власникові, а надані в користування - по закінченні встановленого строку повертаються власнику.

Оцінюються майно і нематеріальні активи, передані у власність підприємства, спільним рішенням учасників на зборах засновників, а майно, передане в користування, оцінюється виходячи з орендної плати за користування цим майном, облікованої за встановлений засновниками термін.

Зміни Статутного капіталу здійснюються за рішенням засновників, а бухгалтерські записи виконуються після перереєстрації Статутного капіталу з урахуванням його нового розміру.

Установчі збори акціонерного товариства можуть вирішувати питання про зменшення розміру Статутного капіталу у випадках, коли у встановлений термін (б місяців) підпискою на акції покрито не всю необхідну суму, зазначену у повідомленні.

На рис. 2.2 наведено зміни Статутного капіталу акціонерного товариства.

Рис. 2.2. Статутний капітал акціонерного товариства[37]

Особливості формування статутного капіталу в офшорних компаніях.

Офшорна компанія (англ. - Offshore company) - компанія, що користу-ється податковими та іншими пільгами за умови ведення нею бізнесу за межами країни реєстрації.

Відповідно до Закону про міжнародні бізнес-компанії статутний капітал - це вартість, що представлена акціями з номінальною вартістю і акціями без номінальної вартості, а капітал - сума всіх випущених в обіг акцій з або без номіналу, включаючи суму акцій, що зберігаються в Державному казначействі, а також суми, перераховані з резервного капіталу за рішенням директорів.[23]

Максимальний розмір статутного капіталу, дозволеного до випуску, не встановлений, але існують певні вимоги щодо мінімального розміру (табл. 2.16).

В більшості офшорних юрисдикцій збори при реєстрації стягуються відповідно до суми оголошеного статутного капіталу. Тому зазвичай компанії реєструються з