вартості будівництва, вартості необхідного техноло-гічного устаткування, а також розміру мінімальних нор-мативних запасів сировини, матеріалів, покупних напів-фабрикатів, палива, тари, інших виробничих запасів, не-завершеного виробництва, видатків майбутніх періодів, готової продукції, товарів.
Трудовому колективу державного підприємства може бути передане готове, діюче підприємство. В цьому ви-падку статутний капітал відображає вартість вкладених коштів у будівлі, споруди, устаткування, у запаси і витрати виробництва.
У будь-якому випадку джерелом формування статутних капіталів державних підприємств є кошти, які належать державі. Вони виділяються або з державного бюджету, або за рахунок інших державних підприємств — у порядку внутрішньогалузевого і міжгалузевого перерозподілу фінансових ресурсів — за розпорядженнями державних органів, що виконують функції по управлінню державним майном (Капітал державного майна, міністерства і відомства України).
В сучасних умовах державні підприємства, як правило, нарощують свої статутні капітали за рахунок власних нагро-маджень — прибутку. Частину чистого прибутку вони спрямовують на розвиток виробництва — реконструкцію, придбання нового устаткування тощо.
Частина прибутку може спрямовуватися до статутного капіталу на приріст власних оборотних коштів. Така потреба виникає у підприємства у зв'язку з необхідністю збільшити нормативи запасів оборотних активів, що, як правило, залежить від росту обсягів виробництва товарів та послуг.
Лише в окремих випадках, коли малорентабельна (або навіть збиткова) діяльність підприємства є наслідком якихось об'єктивних причин, що не залежать від колективу підприємства, держава вишукує кошти для збільшення статутних капіталів державних підприємств за рахунок централізованих фінансових ресурсів. В цих випадках здій-снюється фінансування капітальних вкладень за рахунок централізованих джерел або ж підприємству прямо пере-раховуються кошти на приріст статутного капіталу його вищестоящим державним органом (бюджетні або за раху-нок внутрішньогалузевого перерозподілу).
При приватизації майна державних підприємств будь-яким способом, передбаченим чинним законодавством України (викуп, продаж на аукціоні, акціонування та ін.), а також при передачі майна державних підприємств в оренду, перш за все, постає завдання уточнення і оцінки вартості майна, створеного підприємством як за рахунок коштів статутного капіталу, так і за рахунок інших фінансових ресурсів. Статутний капітал приватизованого підприємства визначається в процесі інвентаризації та оцінки майна державного підприємства.
У відповідності з Законом України «Про господарські товариства» акціонерні товариства формують свої статутні капітали за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої під-писки на них чи купівлі-продажу на капіталовій біржі (це стосується відкритих акціонерних товариств) або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розпов-сюдження акцій через відкриту підписку і купівлю-продаж на біржі (у закритих акціонерних товариствах). Таким чином, у закритих акціонерних товариствах 100 відсотків статутного капіталу належать засновникам. Законодавством встановлено, що засновники відкритих акціонерних товариств зобов'язані викупити 25 відсотків всіх акцій, тобто їхня частка в статутному капіталі не може бути нижчою за 25 відсотків.
Закон детально регламентує порядок створення статут-ного капіталу акціонерного товариства на стадії його засну-вання. При створенні відкритого акціонерного товариства юридичні та фізичні особи, які виявили бажання купити акції, тобто стати акціонерами нового підприємства, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися. Законо-давчо встановлений граничний термін проведення відкритої підписки на акції складає 6 місяців. Якщо за цей термін акціонерному товариству не вдалося покрити підпискою 60 відсотків оголошеного статутного капіталу, воно вважається не створеним, а засновники зобов'язані у 30-денний термін повернути одержані гроші або майно тим, хто їх вніс. За невиконання цього зобов'язання за-сновники несуть солідарну відповідальність.
Товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю і повні товариства форму-ють статутні капітали з внесків учасників. Ці внески, оцінені в національній валюті, визначають частку учасників у статутному капіталі, причому в товариствах з обмеженою відповідальністю сума внеску кожного з учасників являє собою межу його відповідальності за зобов'язаннями товариства. В товариствах з додатковою відповідальністю і в повних товариствах учасники відповідають за їхні борги сумою своїх внесків у статутний капітал, а якщо сума статут-ного капіталу недостатня для покриття всіх боргів това-риства, то додатково ще й майном, що належить кожному учаснику (пропорційно до їхніх внесків до статутного капіталу — у товариствах із додатковою відповідальністю, солідарно всім своїм майном — у повних товариствах).
Командитне товариство включає учасників, які форму-ють статутний капітал на засадах повного товариства, а також вкладників, які відповідають за зобов'язаннями товариства лише у межах свого вкладу до його статутного капіталу.
Визначений установчими документами розмір статут-ного капіталу чи то акціонерного товариства, чи то будь-якого іншого господарського товариства у пасиві бухгал-терського балансу знаходить відображення у повній сумі незалежно від розміру коштів, що фактично надійшли від продажу акцій (або у вигляді внесків учасників і вклад-ників). Заборгованість акціонерів і учасників по внесках у статутний капітал обраховується на окремому бухгалтерсь-кому рахунку в активі балансу. Фінансова служба під-приємства повинна слідкувати, щоб кошти надходили до статутного капіталу своєчасно і в повному обсязі. Законом передбачено, що протягом одного року з дня проголошен-ня і реєстрації розміру статутного капіталу він повинен бути оплачений повністю. У разі несплати в цей термін акцій акціонером або недовнесення коштів згідно з зобов'язан-ням учасника товариства з обмеженою відповідальністю, іншого господарського товариства настає їхня майнова відповідальність перед товариством у вигляді штрафу, який стягується в залежності від строку затримки і суми плате-жу.[3]
Викуп акцій, а також внески часток у статутні капітали акціонери і учасники товариств можуть здійснювати, як уже відмічалося вище, не лише перерахуванням грошей чи готівкою, але й за рахунок натуральних внесків (майно, нематеріальні активи).
При створенні статутного капіталу акціонерного това-риства, тобто в процесі продажу емітованих