Варіант 6
Похідні цінні папери папери в Україні та закордоном.Їх сутність, особливості обігу і види.
Особливою групою цінних паперів є похідні цінні папери, які мають встановлені законодавством реквізити та засвідчують зобов’язання внаслідок виконання яких відбувається перехід права власності на базовий актив та/або проводяться розрахунки на підставі ціни (величини) базового активу.
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 19.04.1999 р № 632 “Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів” визначено, що дериватив – це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати або продати базовий актив ( цінні папери) на визначених ним умовах у майбутньому. Не даючи власникові ані права власності, ані права на одержання доходу, вони засвідчують його право на купівлю або на продаж цінних паперів того чи іншого виду (найчастіше акцій) або інших матеріальних цінностей. Це обумовлює терміновий характер угод такого роду. Вони поділяються на тверді та умовні. Тверді – обов’язкові до виконання обома сторонами, умовні – надають одній із сторін право виконати чи не виконати її. Існують такі форми деривативів:
Ф’ючерсний контракт – це стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначенихз умовах у майбутньому, із фіксацією ціни на момент укладання зобов’язань сторонами контракту.
Опціони – це стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) базовий актив на визначених умовах у майбутньому із фіксацією ціни на момент укладання такого контракту або на час такого придбання за рішення сторін контракту.
Типи опціонів:
опціон кол, тобто опціон на купівлю (опціон покупця);
опціон пут, тобто опціон на продаж (опціон продавця).
Варант – це різновид опціону на купівлю, який випускається емітентом разом з власними привілейованими акціями чи облігаціями та надає його власнику право на придбання простих акцій даного емітента протягом певного періоду за певною ціною.
Депозитарна розписка (свідоцтво) – похідний цінний папір, що засвідчує право власності інвестора-резидента на визначену кількість цінних паперів іноземного емітента, загальний обсяг емісії який обліковується в іноземній депозитарній установі. Емітентом їх можуть бути юридичні особи – резиденти, які є учасниками Національної депозитарної системи, за умови встановлення кореспондентських відносин між депозитарієм, у якому зберігається глобальний сертифікат на загальний обсяг емісії депозитарних розписок, та іноземною депозитарною установою, що веде облік права власності за цінними паперами, які лежать в основі депозитарнихз розписок.
Порядок випуску та обігу усіх цінних паперів регламентується Законом України “Про цінні папери та фондову біржу”.
Похідні цінні папери вводяться в обіг юридичними особами - суб’єктами господарської діяльності, які зобов’язуються виконувати, передбачені в інформації про випуск похідних цінних паперів.
Похідні цінні папери, що утворюються шляхом надання пропозицій щодо провадження певних дій, спрямованих на встановлення зобов’язань, умови виконання яких передбачені в похідних цінних паперах, можуть бути утворені лише в організатором торгівлі.
Випуск від імені держави похідних цінних паперів, базовим активом яких є державні цінні папери, здійснює за рішенням Кабінету Міністрів України Міністерство фінансів України. У рішенні Кабінету Міністрів повинні визначатися основні умови випуску та обігу таких похідних цінних паперів. Випуск та інформація про випуск таких цінних паперв на підлягають реєстрації у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Для введення в обіг похідних цінних паперів емітент чи організатор повинен узгодити можливість використання базового активу з:
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку – якщо базовим активом є цінні папери (крім державних), фондові індекси чи ставки прибутковості за цінними паперами;
Міністерством економіки України – якщо базовим активом є товарні ресурси;
Національним банком України – якщо базовим активом є кошти, їх ринкові характеристики та банківські метали;
Міністерством фінансів України – якщо базовим активом є державні цінні папери.
Міністерство економіки України та Національний банк України можуть встановлювати квоти на обсяги використання відповідного базового активу.
Задача 1.
Обсяг виробництва – 1700 шт
Кількість виробничих циклів протягом року –24 раза
Ціна одиниці виробу – 18 грн
Постійні витрати за 1 виробничий цикл – 3200 грн
Змінні витрати на 1 виробу – 14,7 грн
Розрахунок обсягу річного прибутку підприємства:
Прибуток = Дохід – Витрати сукупні
Витрати сукупні = Витрати постійні + витрати змінні
Витрати сукупні = 3200+14,7*1700 = 3200+24990 = 28190 грн
Дохід = Ціна*Обсяг реалізації
Дохід = 18*1700=30600 грн
Прибуток/ збиток = 30600-28190 = 2410 грн
Річний збиток = 2410*24=57840 грн
Розрахунок безбиткового обсягу випуску:
Обсяг (Т1)=(обсяг* витрати постійні)/(Дохід-змінні витрати)
Обсяг (Т1)=(1700*3200)/(30600-24990) = 970 шт.
Отже, при обсязі виробництва Т1=970 шт підприємство буде працювати беззбитково.
Обсяг вільних коштів (PV)– 11,25 тис грн.
Термін розміщення коштів (n) – 7 роки
Депозит з нарахуванням складних відсотків:
Відсоткова ставка (r) – 14,7%
Періодичність нарахування (m) –1раз
Депозит з нарахуванням простих відсотків:
Відсоткова ставка (r) – 14%
Періодичність нарахування (m) – 4 раза
Розрахунок напряму вкладання коштів:
Формула складних відсотків:
FV = 11250*(1+0.147/1)^(7*1)=29250 грн
Прибуток від вкладання вільних коштів під складні відсотки = 29250-11250= 18 тис грн
Формула простих відсотків:
FV=11250(1+7*0.14)=22275 грн
Прибуток від вкладення вільних коштів під прості проценти становить:
Прибуток = 22275-11250=11025 грн
Отже, як видно з розрахунків найбільш вигідно вкладати кошти під складні відсотки.
Загальна сума прибутку від фінансово-господарської діяльності становить:
Прибуток загальний =57840 +18000= 75840 грн
Задача 2.
Ринкова вартість пакету цінних паперів | Облігації
Вид | Номінал | Термін обігу | Періодичність нарахувань | Купонна ставка | Норма доходності | К-ть
грн | років | разів