Відсутність будь-якого чинника калькуляційного процесу спрощує обчислення фактичної собівартості продукції. Поєднання різних факторів визначається такими методами калькулювання фактичної собівартості продукції:

1. Підсумування витрат. Цей метод застосовують у тих випад-ках, коли за калькульований період мають місце такі чинни-ки: поточні затрати, затрати на виправлення браку та неза-вершене виробництво на початок калькульованого періоду.

2. Виключення затрат та відходів. Застосовують тоді, коли іс-нують такі чинники: відходи виробництва, побічна та по-біжна продукція, якщо вони оцінюються заздалегідь і не обчислюються окремо, остаточний брак (якщо його вар-тість повністю відшкодується винуватцями).

3. Розмежування затрат. Застосовується, коли крім поточних витрат мають місце такі фактори: незавершене виробницт-во на кінець калькульованого періоду, побічна продукція (якщо вона калькулюється).

4. Комбінований метод. Застосовується в решті випадків. Перелічені методи калькулювання фактичної собівартості продукції є основними для всіх галузей господарювання. За ци-ми методами обчислюють фактичну собівартість усієї продукції, яка випущена виробництвом за певний період (місяць, квартал, сезон, рік).

Для обчислення фактичної собівартості окремих видів проду-кції потрібно застосовувати додаткові прийоми. Але при цьому слід мати на увазі, що на першому етапі обліку затрат під час формування окремих елементів витрат у системі рахунків за цент-рами затрат застосовують два прийоми включення їх у фактичну собівартість окремих видів продукції: або прямо включають у со-бівартість конкретного продукту, або непрямо через формування проміжних облікових комплексів видового групування: через ра-хунки накладних затрат. Тому методика калькулювання фактичної собівартості окремих видів продукції тісно пов'язана з побудовою аналітичного обліку затрат на виробництво цих видів продукції. Але аналітичний облік прямих затрат є лише основою побудови калькуляційного процесу обчислення фактичної собівартості окремих видів продукції через виникнення потреби розподілу не-прямих витрат. Для калькулювання фактичної собівартості окре-мих видів готової продукції слід врахувати методику розподілу комплексних витрат на ці види.

Разом з тим треба врахувати ще один важливий метод (при-йом) калькулювання фактичної собівартості окремих видів проду-кції — порядок включення прямих витрат. На деяких виробницт-вах прямі затрати також входять до собівартості продукції різними методами (прийомами): пряме віднесення витрат на окремі види продукції, так званий попродуктний прийом; прямі витрати, вне-сені до собівартості однорідних виробів відповідно до вибраної бази розподілу; коефіцієнтний метод розподілу.

Подекуди на виробництвах собівартість деяких виробів виз-начають індексним або комбінованим методом.

Калькулювання собівартості продукції завершують розрахунком фактичної собівартості одиниць вимірювання окремих видів продукції. Це завжди зводиться до простої арифметичної дії: загальну суму собівартості окремого виду продукції ділять на кількісні характеристики даного виду.

3. Порядок складання бюджету загальновиробничих затрат.

До складу загальновиробничих витрат включаються:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

- амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

- витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).

- витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.

- інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат

N з/п  |

Показники  |

Усього  |

На одиницю бази розподілу

(1 машино-година)  |

Включення загальновиробничих витрат до 

витрат на виробництво продукції (рахунок 23 "Виробництво"), грн.  |

собівартості реалізованої продукції (рахунок 90 "Собівартість реалізації"), грн. 

1  |

2  |

3  |

4  |

5  |

6 

1  | База розподілу за нормальною потужністю, машино-години  |

10000  |

Х  |

Х  |

Х   

Загальновиробничі витрати