за нормальною потужністю, грн. |
70000
з них:
2 |
змінні |
50000 |
Х |
Х
3 | (ряд. 3 гр. 4 = ряд. 2 гр. 3 : ряд. 1 гр. 3) |
5
4 |
постійні |
20000 |
Х |
Х
5 | (ряд. 5 гр. 4 = ряд. 4 гр. 3 : ряд. 1 гр. 3) |
2
База розподілу за фактичною потужністю, машино-години:
6 |
1-й звітний період |
8000 |
Х |
Х |
Х
7 |
2-й звітний період |
10500 |
Х |
Х |
Х
Фактичні загальновиробничі витрати, грн.:
8 |
1-й звітний період |
68100
з них:
9 |
змінні |
48000 |
Х |
48000 |
Х
10 |
постійні - усього
(ряд. 8 гр. 3 - ряд. 9 гр. 3) |
20100 |
Х |
Х |
Х
у тому числі:
10.1 | постійні розподілені
(ряд. 6 гр. 3 х ряд. 5 гр. 4) |
16000 |
Х |
16000 |
Х
10.2 | постійні нерозподілені
(ряд. 10 гр. 3 - ряд. 10.1 гр. 3) |
4100 |
Х |
Х |
4100
11 |
2-й звітний період |
77950
з них:
12 | змінні |
57750 | Х | 57750 | Х
13 | Постійні - усього
(ряд. 11 гр. 3 - ряд. 12 гр. 3) |
Х |
Х |
Х
у тому числі:
13.1 | постійні розподілені
(ряд. 7 гр. 3 х ряд. 5 гр. 4), але не більше суми фактичних постійних загальновиробничих витрат | Х |
Х
13.2 | Постійні нерозподілені
(ряд. 13 гр. 3 - ряд 13.1 гр. 3) | 0 | Х | Х | 0
4. Назвати основні варіанти визначення внутрішніх цін.
Внутрішня ціна – ціна товару на внутрішньому ринку.
В умовах повного господарського розрахунку особливого значення набуває питання про внутрішньогосподарські ціни, у яких відбиваються витрати праці і розмір прибавочного продукту, створюваного живою працею. Показник нормативної чистої продукції дозволяє визначити рентабельність різних виробів, що створені у рамках незавершеного виробництва.
Необхідною організаційною передумовою використання нормативної чистої продукції у внутрівиробничому господрахунку є визначення внутрішніх цін на відповідну продукцію. Це має велике значення, оскільки внутрішньогосподарський розрахунок стає невід'ємним засобом економічної роботи окремих цехів, підрозділів і навіть бригад. Стимулювання трудових колективів повинне здійснюватися за рахунок створеного прибутку, що використовується для формування фонду розвитку виробництва, фонду матеріального стимулювання і фонду соціально-культурного призначення. Визначення точної частки належного прибутку для винагороди цеху чи окремої бригади за результатами роботи являє собою не просте питання. Тим більше тут неприпустима зрівнялівка. Внутрівиробничі ціни, побудовані на основі нормативної чистої продукції, створюють об'єктивну і реальну основу для визначення ефективності роботи різних підрозділів підприємства, а отже, і надійну основу для оплати і стимулювання праці робітників.
У господарській практиці при визначенні внутрішньогосподарських цін необхідно керуватися наступними вимогами. Внутрішньогосподарські розрахункові ціни повинні бути порівнянні, повинні об'єктивно відбивати ефективність використання матеріальних ресурсів виробництва, враховувати якість продукції, характеризувати внесок відповідного підрозділу в результати виробництва. Усі ці вимоги можуть бути реалізовані, якщо в основу внутрішньогосподарської розрахункової ціни буде покладена фактична собівартість.
Існують два основних способи визначення внутрішньогосподарської розрахункової ціни. Перший метод заснований на розрахунковому способі визначення прибутку, що повинний забезпечити цехам можливість покриття плати за фонди й утворення фондів матеріального і соціального стимулювання. У цьому випадку в якості прибутку цеху приймається розрахункова сума плати за виробничі фонди, за трудові ресурси і сума фонду матеріального заохочення, установленого для цеху. Даний підхід до визначення внутрішньогосподарської ціни виражається за допомогою наступної формули:
Ц = З + (Цф.v.п. + СФ) / Q
де З - собівартість одиниці продукції (руб.);
Ц - внутрішня ціна одиниці продукції даного цеху:
Q-кількість одиниць зробленої продукції цеху:
СФ- сума плати за фонди цеху;
Цф. м. з. - цеховий фонд матеріального заохочення.
Другий метод визначення рівня прибутку внутрішньої облікової ціни заснований на поетапному розрахунку.
Перший етап містить у собі розподіл балансового прибутку по цехах пропорційно виробничим фондам, собівартості продукції або заробітній платі цехів.
На другому етапі розраховується відповідна частка прибутку, виділена для цеху, безпосередньо по групах продукції цеху в залежності від питомої ваги цієї продукції в загальному обсязі продукції. Знаючи обсяг прибутку, що відповідає обсягу випущеної продукції, можна визначити її величину, що приходиться на одиницю продукції.
Питання визначення внутріцехових цін мають величезне значення в умовах поглиблення і розвитку повного господарського розрахунку в різних галузях народного господарства. Повний господарський розрахунок по сьогоденню перетворюється в діючу економічну силу, якщо він доведений до робочого місця, стає зрозумілий і близький широким шарам робітників. Внутрішньогосподарський розрахунок і внутрішньогосподарські ціни невіддільні друг від друга як найважливіші умови обліку всіх сторін роботи і трудового внеску різних підрозділів підприємства в загальні підсумки виробничої діяльності трудових колективів.
Схему розрахунку нормативу чистої продукції конкретного виробу можна представити в наступному виді.
1. Основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників у калькуляції собівартості (витрати на одиницю продукції), грн. ..............……………………………………………………………………........ 300
2. Коефіцієнт ........................................................................................ 2
3. Повна собівартість одиниці виробу ...................................... 1500
4. Прямі матеріальні витрати, руб. ............................................... 500
5. Норматив рентабельності, %.. ........................................................... 50
У цьому випадку норматив чистої продукції виробу (внутрішньогосподарська ціна виробу) буде складати: 300 + ЗОО х 2 + 50(1500 - 500) : 100 = 1400.
Аналогічний підхід застосовується і до розрахунку внутрішньогосподарської ціни на вироби, вироблені в різних цехах підприємства.
Оскільки величина ціни залежить від рівня прибутку, рівень якого, у свою чергу, залежить від норми рентабельності і величини заробітної плати в собівартості виробу, то підприємство або цех будуть зацікавлені в збільшенні питомої ваги заробітної плати в ціні виробів.