Це, по суті, є тим фактором, що буде провокувати збільшення витрат на зазначений елемент собівартості. У такому випадку можуть бути явні тенденції убік марнотратного методу господарювання. Для того щоб цього не було, доцільно встановлювати не тільки норматив рентабельності на тривалий термін, але і норматив базової величини заробітної плати на одиницю виробу на такий же термін.
Такий підхід дозволить підприємствам, цехам здійснювати зниження витрат заробітної плати в порівнянні з базовою величиною, забезпечуючи одержання прибутку за рахунок економії на заробітній платі при росту продуктивності праці в умовах застосування нової більш продуктивної техніки. Цей базовий норматив заробітної плати повинний переглядатися протягом п'ятиліття один раз. Такий підхід забезпечить розвиток творчих початків у виробництві, ріст економії праці, а отже, економії часу при росту заробітної плати і продуктивності праці, що найбільше повно відповідає принципам ефективного господарювання.
Список використаної літератури:
1. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине (С использ. Нац. стандартов): Учеб. пособие для студентов вузов. – 5-е изд., доп. и перераб. – К.: Издательство А.С.К., 2003. – 847 с.
2. Сопко В.В. Бухгалтерській облік: Навч. посібник. – 3-те видання. К., КНЕУ, 2000. – 578 с.
3. Горицкая Н.Г. Бухгалтерский учет и финансовый анализ. – К., 2001.
4. Малышкин А.И. Финансовая отчетность предприятия: Международные и национальные стандарты. – Суммы, 2001.
5. Уткин Э.А. Цены. Ценообразованние. Ценовая политика. – М.: Тандем, 1999.