КОНТРОЛЬНА РОБОТА

НА ТЕМУ: “Моделі і методи прийняття рішень в аналізі і аудиті малих підприємств”

ПЛАН

Вступ.

Віднесення підприємства до суб”єктів малого підприємництва залежить не тільки від застосування ним спрощеної системи оподаткування, а й:

середньооблікової численості працюючих на підприємстві не повинно перевищувати 50 чоловік;

виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не повинна перевищувати 1 млн. грн. за календарний рік.

Складання фінансової звітності передбачено Стандартом бухгалтерського обліку 25. Фінансовий звіт малого підприємства складає:

Баланс (форма 1-м);

Звіт про фінансові результати (форма 2-м)

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжною звітністю є квартальна звітність, яка складається з нарастаючим підсумком з початку року.

Основними користувачами інформаціїї, наданої у звітності будуть власники підприємства, а також статистичні органи. Серед інших можливих користувачів будуть – податкові органи (на їх вимогу), банки (якщо підприємство бере кредит) та інші особи, які зазначені у Порядку №419.

В балансі відображаються сальдо рахунків на кінець звітного періоду, передбачені статтями балансу, активи повинні дорівнювати пасивам. На підставі балансу можна зробити висновок про фінансовий стан підприємства, його акти, зобов”язання, прибутки і збитки.

Звіт про фінансови результати дає можливість користувачу отримати інформацію стосовно обсягів реалізації продукції (товарі, робіт, послуг), а також витрат, які були понесені підприємством як від основної так і від інших видів діяльності підприємства.

Аналіз статей балансу дає можливість за допомогою спеціальних прийомів, прийняти вірне рішення щодо фінансово-господарської діяльності. Оцінити платоспороможність і стабільність підприємства як партнера та усунути недоліки, коли діяльність підприємства не задовольняє власників.

1. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі і аудиті на малих підприємствах.

У відповідності з задачами аудиту визначається його об”єкти, джерела інформації і методологічні прийоми.

Об”єкти аудиту – облікова політика підприємства і стандарти, перспективні та поточні плани удосконалення обліку, превентивного та поточного контролю, їх обгрунтованість і прогресивність, виконання цих планів, організація і стан обліку і контроля, зміст і достовірність звітності, плани внутригосподарського контролю, аудиту, їх виконання, застосування автоматизації обліку і контролю, плани підвищення кваліфікації працівників обліку, їх виконання.

Джерела інформації – законодавство по питанням фінансово-господарської діяльності підприємства, обліку та контролю, нормативні документи про бухгалтерські звіти і баланси, державної контрольно-ревізийної служби України, нормативно-методологічні документи по інвентаризації. Обліку, звітності і контролю, матеріали контрольних перевірок і рішення по ним, рішення зап результатами господарської діяльності, первині документи і облікові регістри, поточна і річна звітність .

Особливостями методологічний способів аудиту, узагальненя і реалізації його результатів складаються в суцільних і вибіркових перевірках стану оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку, його організації і методології, а також безпосереднього контролю якості стану обліку і звітності.

Важливе місце в перевірці стану бухгалтерського обліку займає вивчення облікової політики підприємства, т.т. взаємозв”язку обліка з управлінням підприємства.

Господарська діяльність підприємства є ефективною. Якщо підприємство:

раціонально використовує свої ресурси;

своєчасно погашає зобов”язання;

рентабельно.

Використовуючи статті фінансової звітності (балас і звіт про фінансові результати), проведемо аналіз ефективності господарської діяльності малого підприємства.

1.1 Основні методи аналізу

Розглянемо три основні методи аналізу, які буде використовувати фінансовий аналітик:

Горизонтальний аналіз;

Вертикальний аналіз

Аналіз із змінним коофіціентом.

Горизонтальний аналіз.

Сутність горизонтального аналізу полягає в порівняні показників звітності минулого і поточного року. При цьому здійснюється порівняння звітності і визначається абсолютна і віносна зміна статей балансу, порівняння її на початок і на кінець звітного року.. Зменшення валюти балансу на кінець звіттного року свідчить про скорочення підриємством об”ємів його господарської діяльності.

Аналіз тенденцій розвитку зумовлює використання індексів. При розрахунку індексів значення базисного року приймається за 100%, в відповідності розраховуються індекси для минулих років. При цьому слід вибирати тільки значні показники.

Аналіз діяльності підприємства за 2001-2003 р.р.

Показники | 2001 р.

Значення % | р.

Значення % | р.

Значення %

Обсяг реалізації | 10600 100% | 10780 101,7% | 11500 108,5%

Собівартість | 5900 100% | 6200 105,1% | 7100 120,4%

Прибуток | 4700 100% | 4580 105,1% | 4400 93,6%

З наведених даних таблиці видно, яких результатів фінансово-господарської діяльності досягло підприємство в порівнянні з фактичними даними базового року. Так, індекс 108,5 означає, що в 2003 році обсяг реалізаціі в рорівнянні з 2001 роком зріс у 1,085 разів. Також можна розрахувати, що за три роки обсяг реалізації поступово зростав.

Вертикальний аналіз відрізняється від горизонтального, який показує динаміку статей звітності протягом декількох років, тим, що вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При проведенні такого аналізу ціла частина дорівнюється 100% і вираховується питома вага кожної її складової. Цілими частинами приймаються підсумки Балансу (Активи, Пасиви), обсяг реалізації Звіту про фінансові результати. За допомогою методу аналізу виявляють яку доллю в групі або підгрупі складає конкретна стаття, що дозволяє визначити показники цієї статті на діяльність підприємства.

Аналіз балансу

Базову структуру балансу можна представити у такому вигляді:

Активи=Зобов”язання+ Власний капітал

Структурний аналіз Балансу зосереджений на двох основних аспектах:

Яким чином розподілені активи підприємства, в які вкладений капітал, т.т. яка структура активів

Яким чином розподілені джерела цих активів між довгостроковою, короткостроковою заборгованністю та власним капіталом.

Як правило, в структурі оборотних активів значну частину складають запаси і дебіторська заборгованість. Збільшення питомої ваги запасів в структурі балансу може свідчити про:

збільшення виробничого потенціалу підприємства;

формування найбільш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню обороту оборотних контів підприємства;

прагнення захистити грошові кошти від збезцінювання шляхом закупівлі