В акті ревізії зазначається:

загальні відомості про виконання бюджетної установи, окремих основних виробничих та фінансових показників господарюючого суб”єкту;

виявленні факти порушення законів України, нормативних актів Президента України і Кабінету Міністрів України, а також міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зареєстрованих у встановленому законом порядку в Міністерстві юстиції України; факти невірних розрахунків с бюджетом, незаконне і не по цільовому призначенню використання і витрачання готівки і матеріальних цінностей, інші порушення фінансової дисципліни, порушення ведення бухгалтерського обліку та складання звітності;

виявлені факти безгосподарювання; нестач; безпідставного списання та привласненя готівки, цінних паперів, товарно-матеріальних ціностей, інших зловживань, нерегламентованих державою виготовленя товарів і надання послуг;

розміри виявленого збитку, причини його винекнення, посади, прізвища осіб, які це допустили.

Матеріали кожної перевірки не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акту ревізії або складання акту про відмову від ознайомлення з актом ревізії розглядаються і підписуються від ревізуючих керівників.

Посадові особи при розгляді матеріалов ревізії роблять свої критичні зауваження, дають рекомендації, а в разі необхідності, яка може виникнути в випадку неякісного проведення ревізії та іншим причинам, призначають у відповідності з вимогами ст.4 Указа Президента України “Про де-які міри по дерегулюванню підприємницької діяльності” повторну ревізію (перевірку). Про що на останній сторінці акту робиться запис, з зазначенням дати розгляду і строків виконання рекомендацій. Після усунення недоліків, виконання рекомендацій, проведеня повторної ревізії, робиться остаточне заключення про прийняття матеріаллів ревізії, про що робиться відмітка на останній сторінці акту- “Акт ревізії прийнятий”, дата, підпис керівника підрозділу контрольно-ревізійної служби.

В разі необхідності, результати проведеної ревізії виносяться на обговорення в колективах, перевіряємих підприємств, установ, організацій.

У випадках, якщо прийнятими в процесі ревізії мірах не забезпечене повне усунення недоліків по виявлених ревізією порушень, ревізори готують за підписом керівника відповідного контрольно-ревізійного підрозділу контрольно-ревізійної служби керівництву ревізуємого об”єкту вимогу про усунення виявлених порушень і прийнятих, у втановленому законом порядку заходів по повному відшкодуванню спичинених збитків та притягнення винних осіб в допущенні порушень до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

При виявленні суттєвих порушень фінансової дисципліни, нестач грошових коштів і матеріальних ціностей, інших зловживань, матеріали ревізії передаються слідчим органам і одночасно ставить питання перед керівництвом ревізуємого підприємства про звільнення від обіймаємих посад винних осіб.

По результатах проведених ревізій, в межах своєї компетенції, контрольно-ревізійні підрозділи приймають рішення про застосування фінансових санкцій та притягнення до адміністративної відповідальності.

Безпідставна відмова про порушення кримінальної справи або постані слідчих органів про припинення карної справи, яка була порушена за матеріалами ревізії, можуть бути оскаржені органами державної контрольно-ревізійної служби у встановленому законодавством порядку.

3. Організація і методика перевірки виконання доходної і витратної частини кошторису бюджетної організації.

Ревізії та перевірки проводяться на підставі піврічних планів:

Головного контрольно-ревізійного управління України, затверджених його Колегією з урахуванням пропозицій Кабінету Міністрів України;

Контрольно-ревізійного управління Автономної Республіки Крим;

Контрольно-ревізійними відділами в районах, містах та районах міст, містах Києві та Севастополі, затверджених контрольно-ревізійним управліням по Автономній Республіці Крим, областям, Києву та Севастополю.

Об”єкти для ревізій вкючаються в плани контрольно-ревізійної роботи, з урахуванням встановленої періодичності ревізій бюджетних установ, по дорученню правоохоронних органів, зверненню органів державної виконавчої ввлади і власної ініциативи в межах діючого законодавства.

Ревізія міністерства, іншого центрального оргаану державної виконавчої влади, підприємствва, установви, організації в плановому порядку або за ініциативою органів контрольно-ревізійної служби проводиться не частіше одного разу на рік. Дата початку проведення планової ревізії суб”єкта господарюваня узгоджується з податковим органом, суб”єкт господарювання повідомляється в письмовій формі не пізніше чим за 10 днів до початку ревізії. Особливості проведення ревізії або перевірки по зверненям правоохоронних органів визначаються Інструкцією про організацію проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби України по зверненям правоохоронних органів, затвердженою Головним контрольно-ревізійним управліням України.

При плануванні і проведенні ревізії працівники контрольно-ревізійної служби повинні забезпечити збереження службової і комерційної таємниці. За розголошення державної, службової, комерційної таємниці, працівники контрольно-ревізійної служби несуть встановленую законом відповідальність.

Проведенню ревізії повинна передувати підготовка, вивчення в відповідних правоохоронних, митних,органах державного казаначейства, в установах банківв, а також інших установах, матеріалов, які стосуються діяльності і фінансового становища підприємства, яка підлягає ревізії.

Програма ревізії затверджується відповідним керівним органом контрольно-ревізійної служби, яке перевіряє підготовку учасників до проведення ревізії і дає їм необхідні інструкції.

На підставі затвердженої програми ревізії, складається план її проведення з визначенням конкретних задач, виконавців, строків виконання. В період ревізії при необхідності в програму ревізії і план її проведення вносяться зміни.

Основні запитання, відповідь на які необхідно отримати при проведенні ревізії доходів та витрат бюджетної установи (по всіх видах):

виконання діючих нормативних актів відносно бюджетів, фінансів і контролю, яка стосується роботи фінансових і казаначейських установ;

наявність і правильність розрахунків і обгрунтованість доходів і витрат бюджету і позабюджетних фондів, чи забезпечено дотримання нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших платежів до бюджеттів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, правильність розподілення джерел доходів та витрат між місцевими бюджетами адміністративно-територіальних одиниць;

стан роботи Міністерства фінансів України відносно забезпечення правильності планування і використання фонду заробітної плати по бюджетним установам і органам виконавчої владі і місцевого самоврядування;