Рис. 1.2. Бухгалтерська звітність як інформаційна база для мікро- та макрорівнів

Розглядаючи звітність в розрізі окремих складових економічного розвитку, можемо оцінити її значущість на мікро- та макрорівнях формування національного багатства.

Для бухгалтерського обліку - це є узагальнені таблиці даних обліку за певний період, які між собою мають тісний зв'язок.

Далі продовжимо логічний ланцюжок - підтверджена звітність використовується при плануванні роботи підприємства на наступні періоди (як правило - рік), прийняття рішень щодо зміни облікової політики, ефективних управлінських рішень щодо зміни випуску основної продукції, розширення асортименту продукції, збільшення номенклатури тощо.

Одночасно фінансова звітність подається в органи статистики, де порівнюються звітні показники одного підприємства з показниками іншого, що має однорідні ознаки виробництва та входить до однієї галузі. На основі цих показників формується галузевий баланс, потім баланс народного господарства у розрізі двох складових: зведений матеріальний та зведений фінансовий баланси. Вони є основою для формування системи національних рахунків, яка є дещо ширшою за баланс народного господарства і має абстрактний характер, дозволяє робити глибокі узагальнення про характер економічних процесів в країні.

Функції фінансової звітності

Облікова інформація, джерелом якої є фінансова звітність, дає можливість реалізувати три функції управління: планування, контроль, оцінка.

Планування передбачає процес формування дій в такому порядку, який включає постановку визначеної цілі та знаходження варіантів її досягнення при найменших витратах.

Контроль включає в себе комплекс процедур, який відслідковує фактично виконані планові завдання. Звітність відіграє роль джерела інформації, яке вміщує співставленість, показників витрат, доходів з показниками: по галузі, інших підприємств, минулого року.

Оцінка - процес вивчення всієї системи прийняття управлінських рішень. В умовах ринку правильний вибір оцінки реалізується в першу чергу через зворотній зв'язок, який дозволяє об'єктивно оцінити, чи досягнута ціль, яка була поставлена.

Таким чином, зміст функцій управління реалізується завдяки бухгалтерській звітності, інформаційна система якої дає її внутрішнім і зовнішнім користувачам повну картину фінансово-господарської діяльності підприємства.

1.2. Вимоги, які висуваються до фінансової звітності

З огляду на те, що звітність відображає фінансово-господарську діяльність підприємства, вона повинна задовольняти певні вимоги.

Базуючись на теорії управління, законодавчих актах, нормативно-правових документах, працях економістів, була розроблена наступна система вимог до звітності (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Вимоги до фінансової звітності

Обов'язковість. Будь-яке підприємство зобов'язане подавати звітність до фінансових органів у встановлений термін та у визначеному обсязі і складі. Це необхідно для нарахування і сплати податків, для формування загальнодержавних показників розвитку економіки.

Державне регламентування. Зумовлене необхідністю узагальнення показників звітності окремих підприємств, галузей в розрізі, передбаченому Держкомстатом України. Для всіх галузей народного господарства державні органи встановлюють єдині показники і єдині форми звітності, правила складання та терміни подання.

Доречність характеризує здатність інформації впливати на рішення, що приймаються на її основі.

На доречність інформації впливають такі основні фактори:*

своєчасність надходження даних на підставі регламентації термінів порівняльних даних для оперативного управління господарською діяльністю підприємства;*

значущість і цінність даних звітності для прогнозування.

Достовірність інформації означає, що вона не містить помилок та упереджених суджень. Достовірність показників підтверджується даними всіх видів обліку, а перед складанням річної фінансової звітності -аудиторським висновком.

Правдивість. Звітна інформація повинна відображати ті явища, для опису яких вона призначена.

При складанні фінансової звітності слід дотримуватися наступного:*

припущення безперервності діяльності;*

принципу нарахування та відповідності - результати операцій та інших подій слід відображати в облікових реєстрах та фінансових звітах тоді, коли вони мали місце;*

окреме надання активів і зобов'язань, доходів та витрат;*

послідовність подання інформації вимагає, щоб підхід до подання та класифікації статей у фінансових звітах зберігався від одного періоду до іншого.

Обачність. Зумовлена невизначеністю певних подій (наприклад, отримання сумнівних боргів, строку експлуатації основних засобів тощо). У зв'язку з цим при оцінці наведеної у звітах інформації слід уникати завищення активів і доходів або заниження витрат і зобов'язань.

Превалювання суті над формою. Означає, що операції та події повинні обліковуватись і подаватись у звітності відповідно до їх економічної суті, оскільки остання не завжди адекватна тому, що випливає із юридичної форми операції та інших подій. Наприклад, передавання активу у фінансову оренду не означає перехід права власності від орендодавця до орендаря. На практиці цей актив зараховується на баланс орендаря, тому що до останнього фактично перейшли всі ризики та вигоди, пов'язані з використанням цього активу.

Можливість перевірки. Показники, що містяться у звітності, можуть бути перевірені контролюючими органами, незалежними аудиторами.

Своєчасність подання звітності. В умовах ринкової економіки це набуває особливої актуальності, тому що дані, які містяться в звітних формах, забезпечують необхідною інформацією систему управління, за їх допомогою можна виявити ступінь виконання завдань, розробити заходи щодо поліпшення роботи підприємства.

Методологічна єдність розрахунків. Однакові показники звітності на всіх підприємствах визначаються за єдиною методологією.

Доступність і гласність. Показники звітності підлягають оприлюдненню, а звітність акціонерних товариств відкритого типу - публікації в засобах масової інформації.

Дієвість. Передбачає необхідність проведення науково-економічного аналізу звітних даних, виявлення недоліків у діяльності підприємств, а також внутрішні резерви виробництва.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням наступних принципів:

автономності підприємства, по котрому кожне підприємство розглядається як юридична особа, відособлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відбиватися у фінансовій звітності підприємства;

безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися надалі.

Принцип безперервності діяльності не застосовувався в українському бухгалтерському обліку,