43. У статті "Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію" відображається показник, який розраховується діленням скоригованого чистого прибутку (збитку) на скориговану середньорічну кількість простих акцій в обігу".

Зміни в обігу акцій, що беруться до уваги при розрахунку середньозваженого показника простих акцій (показника рядка 300), виникають під час:

- виплати дивідендів простими акціями;

- дроблення акцій;

- зворотного дроблення (консолідації) акцій.

Зворотне дроблення - це об'єднання акцій. До зворотного дроблення вдаються, як правило, у випадках зменшення ринкової вартості акцій до рівня нижчого від їх номінальної вартості. Зворотне дроблення - це спосіб, що дозволяє продавати акції за ціною, нижчою від номіналу без зміни цього номіналу.

Показник рядка 300 розраховується на базі даних кількісного обліку руху простих акцій за формулою:

(А1 х Т1 + А2 х Т2 + ....... + Аn х Тn) ,
365

де:

А - кількість акцій, що перебували в обігу протягом звітного року n-ну кількість днів;

Т - кількість днів;

365 - кількість днів у звітному році.

Тут і далі застосовується термін "середньозважена", а не "середньорічна". У стандарті про середньозважену не йдеться, але розуміти розрахунок слід саме так, оскільки протягом року в різні проміжні періоди кількість акцій в обігу може коливатися (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6

Розрахунок показників прибутковості акцій

Код рядка | Назва статті | Визначення показників

1 | 2 | 3

300 | Середньорічна кількість простих акцій | Середньозважена кількість простих акцій, що перебували в обігу протягом звітного періоду

310 | Скоригована середньорічна кількість простих акцій | Середньозважена кількість простих акцій в обігу, скоригована на кількість простих акцій, які можуть бути випущеними в обіг внаслідок конвертації інших фінансових інструментів у прості акції

320 | Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію
| Визначають діленням чистого прибутку (збитку), належного утримувачам простих акцій за період (за мінусом дивідендів, нарахованих утримувачам привілейованих акцій), на середньозважену кількість простих акцій, що перебували в обігу протягом звітного періоду:

Ряд. 220 (ряд. 225) - ( + ) дивіденди за привілейованими акціями
--------------------------------
Ряд. 300

Продовження таблиці 2.6

330 | Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію
| Визначають діленням чистого прибутку на скориговану (внаслідок ймовірної конвертації розбавляючих потенційних простих акцій у прості акції) середньорічну кількість простих акцій, що перебували в обігу протягом звітного періоду:

Ряд. 220 - дивіденди за привілейованими акціями
--------------------------------
Ряд. 310

При цьому розмір дивідендів за привілейованими акціях також беруть до розрахунку в скоригованому вигляді, адже деякі з привілейованих акцій також можуть бути конвертованими в прості

340 | Дивіденди на одну просту акцію (реальний показник рент-ті інвестицій) | Визначають діленням загальної суми оголошених за результатами звітного періоду дивідендів на кількість простих акцій, за якими дивіденди виплачуються

Таким чином, користувачі фінансової звітності отримують повну інформацію про рентабельність своїх інвестицій. Ця інформація надана в двох можливих варіантах: ймовірно кращий результат (рядок 320) і ймовірно гірший (рядок 330). Є в цьому звіті і третій варіант (рядок 340) - реально отриманий.

При цьому слід звернути увагу, що показник рядка 340 принципово відрізняється від показників рядків 330 та 320 і не є порівнюваним з ними, оскільки в останньому варіанті до розрахунку береться не вся сума чистого прибутку, а тільки та її частина, що зарезервована на виплату дивідендів. У рядку 340 йдеться про показник дивіденду на акцію, а в рядку 330 та 320 - про прибуток на акцію.

Розділ 3. Аудит та аналіз фінансової стійкості підприємства

3.1. Аудит достовірності показників звіту про фінансові результати

В нових умовах господарської діяльності кожного господарського суб’єкта фінансова звітність є предметом уваги багатьох учасників ринкових відносин, зацікавлених в результатах його діяльності. На основі бухгалтерської інформації всі зацікавлені сторони прагнуть оцінити фінансовий стан підприємства. А для самого підприємства важливо наскільки визначення його фінансового стану, скільки проведення постійної роботи, направленої на його покращання.

З цією метою на підприємствах здійснюють аудит фінансово-господарської діяльності, або, як його ще називають, аудит ефективності роботи підприємства, який передбачає дослідження економіки підприємства, формування діагнозу, відпрацювання шляхів досягнення поставлених цілей з врахуванням та без врахуванням резервів виробництва.

Аудит ефективності роботи підприємства проводиться як зовнішній так і внутрішній з ціллю одержання інформації для різних категорій користувачів:

для адміністрації підприємства – з ціллю фактичного стану підприємства, а також для визначення направлення фінансової стратегії та шляхів підвищення ефективності господарювання.

для осіб, які мають прямий фінансовий інтерес, - акціонерів, інвесторів, продавців та покупців продукції, різних кредиторів.

для осіб, які мають побічний інтерес, - органів державної податкової адміністрації України, різних фінансових інститутів, органів статистики.

для банків з ціллю проведення експертизи фінансово-господарської діяльності та платоспроможності клієнта.

для органів Фонду державного майна України для виявлення неплатоспроможних підприємств, які потребують державної фінансової підтримки, а також для визначення неплатоспроможних підприємства, які підлягають виходу із числа дійсних в зв’язку з їх неефективністю.

Особливо відповідальною роботою аудитора є перевірка достовірності бухгалтерської звітності підприємства. Аудитор при цьому керується Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, а також Інструкцією про порядок заповнення форм бухгалтерської звітності, затвердженою Мінфіном.

Аудитор, перевіряючи достовірність відображення у звітності залишків товарно-матеріальних цінностей на кінець. звітного періоду, встановлює, наскільки на підприємстві дотримуються обраної облікової політики.

Аудитор, використовуючи нормативні акти, перевіряє правильність оцінки статей бухгалтерського балансу та фінансової звітності. Капітальні та фінансові вкладення він перевіряю щодо обґрунтованості витрат, показаних у балансі. До