правило, тривалістю не більше року (короткострокові депозитні внески, ощадні сертифікати);
довгострокові, тривалістю понад один рік.
6. По формах власності інвестиції підрозділяються на:
приватні засоби громадян, підприємств недержавної форми власності, неурядових організацій;
державні, що фінансуються за рахунок бюджетних засобів різних рівнів, державними підприємствами і установами.
7. Форми участі інвестора припускають:
часткова участь у створюваних підприємствах або придбання частини в діючих підприємствах (пайова участь у товаристві з обмеженою відповідальністю);
створення підприємств, що цілком належать інвестору, або придбання у власність чинних підприємств повністю;
придбання рухомого або нерухомого майна шляхом прямого одержання або у формі акцій, облігацій, інших цінних паперів;
придбання концесій на використання природних ресурсів, прав користування землею, інших майнових прав.
8. По ступеню ризику інвестиції діляться на такі види:
без ризикові;
ризикові.
Критеріями оцінки ступеня ризику можуть бути:
а) можливість втрати всієї суми розраховуємого прибутку. Допустимий ризик;
б) можливість втрати не тільки прибутку, але і розраховує мого валового прибутку після реалізації проекту. В цьому випадку ризик є критичним;
в) можливість втрати всіх активів і банкрутство інвестора, або катастрофічний ризик.
9. Відтворення може здійснюватися в одній з таких форм інвестицій:
нове будівництво, або будівництво підприємств, будинків, споруд, здійснюваний на нових площах і по попередньо затвердженому проекту;
розширення діючого підприємства - будівництво других і наступних черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплексів і виробництв, будівництво нових або розширення існуючих цехів із метою збільшення виробничої потужності;
реконструкція діючого підприємства - здійснення по єдиному проекті повного або часткового переустаткування і перебудови виробництв із заміною морально застарілого і фізично зношеного устаткування з метою зміни профілю випуску нової продукції;
технічне переозброєння-комплекс заходів, спрямованих на підвищення техніко-економічного рівня виробництва окремих цехів, виробництв, ділянок.
Інвестиційна діяльність підприємства - це об'єктивний процес, що має свою логіку, і розвивається відповідно до властивих йому закономірностей і відіграє важливу роль в господарській діяльності підприємства, оскільки по своїй економічній природі інвестиції являють собою відмову від сьогочасного споживання заради одержання прибутків у майбутньому.
Тому інвестиційний процес починається з визначення інвестиційної стратегії підприємства, вибір якої залежить від:
стадії життєвого циклу підприємства;
стратегії розвитку в цілому;
стану зовнішнього і внутрішнього ринків інвестиційних ресурсів;
інвестиційної привабливості підприємства як об'єкта вкладення засобів.
І якщо на перший погляд може здаватися, що здійснення інвестицій є справою самого підприємства, керівництво якого може самостійно приймати рішення щодо інвестування, то в цьому випадку необхідно насамперед навчитися оцінювати наслідки таких рішень, оскільки нездійснення інвестицій - це теж свого роду стратегія.
Під інвестиційною стратегією слід розуміти весь комплекс довгострокових цілей і вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення.[30,c.12]
Інвестиційна стратегія підприємства повинна бути орієнтована на довгострокові цілі і реалізовуватися в процесі поточної господарської діяльності за допомогою вибору відповідних інвестиційних проектів і програм.
Формування інвестиційної стратегії підприємства являє собою складний творчий процес, що ґрунтується на прогнозуванні окремих умов здійснення інвестиційної діяльності і кон'юнктури інвестиційного ринку як у цілому, так і в розрізі окремих його сегментів. Ця стратегія завжди формується в рамках загальної стратегії економічного розвитку, погоджується з нею по цілям, етапам, строкам реалізації.
У якості довгострокових конкретизованих цілей підприємства на різних етапах можуть бути: досягнення визначених норми і маси прибутку, зростання масштабів шляхом збільшення торгового обороту і частки контрольованого ринку, виробництво нової продукції, зміна зношеного і застарілого обладнання для зниження витрат виробництва, захист навколишнього середовища й ін.
Обраною або в ряді випадків змушеною стратегією може бути і нездійснення інвестицій. Але така ситуація буде скоріше нагадувати некерований човен, що пливе за течією. Прийняття підприємством рішень щодо інвестиційної діяльності спирається на проблему вибору альтернативних варіантів розвитку в конкурентному середовищі, властивому тій або іншій галузі під впливом різноманітного роду економічних, правових і інших чинників.
Основою інвестиційної політики організації і процедур вибору та реалізації пріоритетів повинна бути їх орієнтація на кінцеві соціально-економічні результати. У зв'язку з цим її несучою конструкцією повинна бути система цілей, критеріїв їх досягнення і правил прийняття рішень, яка пронизує всі рівні організаційної системи, етапи процедур і механізмів.
1.2. Значення капітальних інвестицій в діяльності підприємства
Відновлення основних фондів на діючих підприємствах здійснюється за рахунок капітальних інвестицій (вкладень).
Капітальні вкладення - витрати на створення нових, розширення, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів. До капітальних вкладень на підприємствах відносяться: витрати на зведення будівель, споруд та інших об'єктів, включаючи будівельно-монтажні роботи, вар-тість обладнання та інвентарю, які входять до кошторисів будівництв; ви-трати на придбання машин та обладнання, які не входять до кошторисів будівництва; витрати на придбання транспортних засобів, обчислювальної техніки та ін.; витрати на будівництво й обладнання житлових будинків, дитячих дошкільних установ, об'єктів культурно-побутового призначення та ін.[66,c.254]
Крім цього, до складу капітальних витрат відносяться: проектно-пошукові витрати; витрати на відведення земельних ділянок та переселен-ня у зв'язку з будівництвом; витрати на технічний нагляд за будівництвом; витрати на науково-дослідницькі роботи, передбачені в кошторисах на будівництво; витрати на утримання керівництва підприємств, які будують-ся; інші витрати, які не відносяться до монтажних та будівельних робіт, передбачені зведеним кошторисом на будівництво.
Основним видом витрат, які належать до капітальних вкладень у буді-вництві, відносяться будівельно-монтажні роботи. При цьому до складу будівельних робіт входять: роботи по зведенню, розширенню та реконструкції постійних і тимчасових будівель та споруд, а також пов'язані з ними роботи з монтажу залізобетонних, металевих та інших будівельних конструкцій; облаштування та розробка підкранових шляхів; зведення зовнішніх і внутрішніх мереж водопостачання, каналізації, теплофікації, газифікації та енергопостачання; пристрій основ, фундамен-тів і опорних конструкцій під обладнання; озеленення та впорядкування території забудівлі; інші будівельні роботи.
До складу монтажних