Облік таких операцій ілюструє наведений нижче приклад.

ВАТ «РОСАВА» провело роботи з капітального ремонту легкового автомобіля: заміна кузова на новий аналогіч-ної модифікації — на суму 3 000 грн. (ПДВ — 500 грн.), заміна двигуна на аналогічний — 4 500 грн. (ПДВ — 750 грн.), установка додаткового комплекту протитуман-них фар — на суму 600 грн. (ПДВ — 100 грн.).

Для відображення цієї операції в реєстрах бухгалтер-ського обліку згідно з П(С)БО передусім необхідно визна-чити, що належить до робіт із відновлення ресурсу, а що — до модернізації та поліпшення автомобіля:

Відновлення ресурсу (ремонт): | Модернізація та інші поліпшення:

Заміна кузова на новий аналогічної модифікації | Установка додаткового ком-плекту протитуманних фар

Заміна двигуна на анало-гічний

В обліку слід зробити такі проводки (табл. 2.12):

Таблиця 2.12

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з ремонту і модернізації основних засобів

№ п/п |

Зміст операції |

Кореспонденція рахунків |

Сума, грн.

Дебет | Кредит

1 | 2 | 3 | 4 | 5

1. |

Оприбутковано кузов, двигун і протитуманне обладнання | 207 |

631 |

6 750

2. | Відображено податковий кредит з ПДВ | 641 | 631 | 1 350

3. |

Списано витрати на ремонт кузова та двигуна |

23, 91, 92, 93, 941,949 | 207 |

6 250

4. |

Відображено в капітальних інве-стиціях установлене протитуманне обладнання | 152 |

207 |

500

5. |

Відображено збільшення балан-сової вартості автомобіля | 105 |

152 |

500

6. | Оплачено рахунки постачальників | 631 | 311 | 8 100

2.3. Технологія та техніка проведення аудиту інвестицій

Капітальні інвестиції мають визначальне значення для будь-якого економічного суб'єкта, оскільки їхнє здійснення спричиняє зміну структури виробничих витрат внаслідок впровадження більш досконалої техніки і технології, вимагає визначеного стартового (власного, а іноді і позикового) капіталу, збільшує імовірність одержання негативних результатів діяльності підприємства в цілому через довгостроковий вплив на його виробничу (операційну) і фінансову діяльність в умовах мінливого внутрішнього і зовнішнього середовища. Тому прийняття рішень про капіталовкладення повинне базуватися на комплексному підході до оцінки усіх витрат і вигод від здійснення капітальних інвестицій із застосуванням перспективного і оперативного аналізу. При цьому до основних задач, які розв'язуються у рамках аналізу аудиту капітальних інвестицій, можна віднести наступні:

аналіз ефективності інвестиційних проектів;

моніторинговий контроль критичних співвідношень обсягів виробництва і реалізації за проектом;

оцінка забезпеченості проектів капітальних інвестицій джерелами фінансування;

аналіз результатів обігу інвестуємого капіталу і віддачі від проектованих виробництв;

підтвердження реальності наданих фінансових звітів.

Повнота рішення аналітичних і аудиторських задач визначається можливостями інформаційного забезпечення аналізу. На рівні індивідуального інвестора останні обумовлені насамперед побудовою й організацією фінансового й управлінського обліку капітальних інвестицій. У зв'язку з цим необхідно звернути увагу на зміни в обліку капітальних інвестицій, що відбулися з введенням у дію 1 січня 2000 р. нового Плану рахунків і національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО), з метою виявлення впливу цих змін на рівень задоволення інформаційних потреб аналізу капітальних інвестицій і організацію об'єктивного інформаційного забезпечення останнього на рівні підприємства — індивідуального інвестора.

Важливим є проведення аудиту капітальних інвестицій як в інтересах інвестора, інших власників підприємства, у яке здійснені вкладення, так і будь-яких інших зацікавлених користувачів фінансової звітності, потенційних інвесторів. Необхідно підкреслити значимість як зовнішнього (незалежного) аудиту, так і внутрішнього аудиту. Кожний з цих видів аудиту має свої відмітні риси, характерні ознаки і задачі, однак і зовнішній, і внутрішній аудит інвестицій може здійснюватися в двох аспектах — перспективному і ретроспективному.

Перспективний аудит інвестиційних проектів має своєю метою попередню оцінку доцільності, рентабельності інвестицій, зіставлення прогнозних оцінок і звітів, розробку бюджетів, розрахунок майбутніх доходів і витрат, розробку декількох альтернативних варіантів інвестування. В основному такі роботи аудитором виконуються у виді різних видів аудиторських послуг.

При здійсненні ретроспективного аудиту головна мета полягає в підтвердженні достовірності фінансової звітності підприємства, у тому числі і даних про наслідки реалізації інвестиційних проектів. Для досягнення цієї мети аудитор повинний вирішити наступні задачі:

оцінити відповідність прийнятої інвестиційної політики підприємства його установчим документам і чинному законодавству;

перевірити правильність організації і методики ведення бухгалтерського обліку інвестицій, формування облікової політики і дотримання загальноприйнятих принципів обліку (особливу увагу необхідно приділити на принцип обережності);

перевірити правильність оцінки інвестицій відображення їх на відповідних рахунках бухгалтерського обліку;

переконатися в порівнянності фінансових показників щодо інвестицій у відповідних облікових регістрах, Головній книзі і балансі;

оцінити надійність і ефективність системи внутрішнього контролю (або функціонування внутрішнього аудиту) у процесі реалізації інвестиційного проекту;

здійснити оцінку ефективності й аналіз реальних вкладень, що здійснює клієнт, й надати конкретні рекомендації з його інвестиційній діяльності.

Всі основні аудиторські процедури по вирішенню перерахованих задач повинні бути відповідним образом заплановані аудитором, результати контролю оформлені документально, узагальнена інформація представлена у вигляді звіту і висновку аудитора, що передаються клієнту.

Під час перевірки правильності обліку затрат, пов'язаних із поліпшенням основних засобів, враховують запис:

д-т рахунка 10 "Основні засоби";

к-т рахунка 15 "Капітальні інвестиції".[65]

Джерелами інформації для аудиту капітальних інвестицій є:

Баланс (форма № 1)

Звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2).

Звіт про фінансово-майновий стан підприємства (форма № 3).

Синтетичні регістри обліку основних засобів (Головна книга, журнал-ордер № 13).

Первинні документи