Структура інвестиційних витрат на проекти, пов'язані з виробництвом товарів і послуг, посередництвом, торгівлею, включає витрати на будівництво будівель і споруд, у тому числі і на їх проектування, на придбання устаткування, його монтаж і налагодження, на реконструкцію виробниц-тва, на удосконалення технологічних процесів. Для визна-чення суми інвестицій у такі проекти обов'язково треба врахувати також суму авансування капіталу в оборотні активи для створення мінімальних запасів сировини, мате-ріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошо-вих коштів для здійснення розрахунків та інших оборот-них активів, без яких здійснення проекту неможливе.

При визначенні суми початкових витрат на інвестиції треба враховувати (у бік зменшення) так звану ліквіда-ційну вартість основних засобів, якщо капітальний проект пов'язаний з впровадженням нових об'єктів (наприклад, устаткування, машин) замість застарілих. У разі реалізації об'єктів основних засобів, які підлягають заміні, сума по-чаткових витрат на проект зменшується на продажну вартість об'єкта (остання ж приймається за мінусом по-датку на прибуток, сплаченого від операції з продажу).

Правильне визначення обсягу початкових витрат на проект, тобто суми інвестиції, — запорука якості розра-хунків окупності інвестиції, бо саме вони і є об'єктом оцін-ки окупності.

Грошовий потік — дисконтований або недисконтований доход від здійснення проекту, який включає чистий прибуток (тобто прибуток за виключенням платежів до державного бюджету з нього) і амортизаційні відрахуван-ня, які надходять у складі виручки від реалізації товарів і послуг; крім того, якщо у завершальний період «життєво-го циклу» проекту підприємство-інвестор одержує кошти у вигляді недоамортизованої вартості основних засобів і нематеріальних активів та має вкладення капіталу в обо-ротні активи, вони враховуються як грошовий потік за останній період.

Чиста теперішня вартість проекту — це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прий-нятної для інвестора ставки доходи ості, і сумою інвестиції. Вона визначається за формулою:

NPV=PV-CІ, (3.8)

де NPV (Netto present value) — чиста теперішня вартість проекту;

PV — дисконтований грошовий потік від функціонуван-ня проекту;

СІ — початкова сума інвестиції.

Оскільки чиста теперішня вартість є результатом по-рівняння вкладеного капіталу з доходом дисконтованим, тобто таким, який враховує сподівання інвестора щодо його прибутковості у конкретних умовах формування її норми, критерієм доцільності інвестування у той чи інший про-ект є дотримання умови NPV>=0. Тобто проект треба вважати прийнятим, якщо загальна величина накопиченого грошового потоку за період його здійснення досягає (або перевершує) суму початкової інвестиції, а з двох альтерна-тивних проектів кращий той, у якого величина NPV більша.

3.2. Аналіз ефективності капітальних інвестиційних проектів на підприємстві

Для розуміння загального підходу до оцінки доцільності інвестування за методом визначення чистої теперішньої вартості проекту розглянемо два приклади з господарської діяльності ВАТ „РОСАВА”.

Приклад 1. Інвестування у виробниче обладнання.

ВАТ „РОСАВА” розглядає можливість інвес-тування капіталу в проект (купівля виробничого обладнання), що за 4 роки генерує такі гро-шові потоки (тис. грн.):

1-й рік — 200,

2-й рік — 220,

3-й рік — 260,

4-й рік — 400.

Підприємство, орієнтуючись на середньоринкову ставку доходності, прагне мати щорічно 40% на вкладений капі-тал. Сума початкової інвестиції — 450 тис. грн.

Треба вирішити питання про доцільність вкладення грошей у даний проект.

Згідно з формулою (3.1) розраховуємо величини РV для кожного року (тис. грн.):

Всього за 4 роки функціонування проекту дисконтова-ний грошовий потік становитиме 142,9 + 112,2+94,8 + + 104,1 = 454 тис. грн.

Звідси NPV= 454 - 450 = +4 тис. грн., що свідчить про прийнятність проекту.

Приклад 2. Капітальні інвестиції в основні засоби радгоспу „Шинник”.

ВАТ «РОСАВА» у 1999 р. вклало у проект 800 тис. грн., в результаті якого грошові потоки станови-ли:

у 2000 р. — 770 тис. грн.,

у 2001р. — 1090 тис.,

у 2002 р. — 1650 тис. грн.

Середньоринкові норми доходності у галузі за ці роки були (%):

2000 р. — 205,

2001 — 55,

2002 — 37.

Треба оцінити, наскільки ефективним було рішення про здійснення цього проекту.

Розраховуємо величину PV (тис. грн.) по роках (див. формулу 3.2):

2000: 770/(1+2,05) = 252,5

2001: 1090/(1+2,05)*(1+0,55) = 230,6

2002: 1650/(1+2,05)*(1+0,55)*(1+0,37) = 254,8

Дисконтований грошовий потік за 3 роки становив 737,9 тис. грн., отже, проект виявився неефективним, збитко-вим для підприємства (у тому розумінні, що втрачена мож-ливість вкладання грошей у більш прибутковий проект).

Термін окупності інвестицій — час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення про-екту, досягає величини вкладених у проект фінансових ре-сурсів. Його у господарській практиці визначають як без урахування необхідності оцінки грошових потоків з огля-ду на зміну цінності грошей у часі, так і з урахуванням такої необхідності.

Перший з цих підходів більш-менш прийнятний для країн зі збалансованою економікою, тобто за відсутності інфляції або за її наявності у межах 1—5% на рік. Він ґрунтується