Форма № 1- інвестиції. Затверджена Наказом Держкомстату України № 294 від 02.08.2002

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про інвестиційну діяльність”, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

інші цінності.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

У відповідності до Закону України «Про підприємства в Україні» джерелами формування майна підприємства і, отже, джерелами капітальних вкладень можуть бути:

власні фінансові ресурси (власний капітал), в тому числі прибуток, одержаний від реалізації продукції, робіт, послуг, а також від інших видів господарської діяльності;

амортизаційні відрахування на повне відтворення основних засобів;

бюджетні асигнування;

кредити комерційних банків і інших юридичних осіб;

безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;

інші джерела, не заборонені законодавчими актами.

Законом України «Про оподаткування прибутку під-приємств» підприємствам всіх форм власності надано право протягом року віднести до валових витрат (і на собівартість продукції) будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів (поточний, середній, капіталь-ний ремонт, реконструкція, модернізація), у сумі, що не перевищує п'ять відсотків сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок року. Отже, якщо ви-трати підприємства на всі види ремонтів за рік не досяга-ють вищеозначеної 5-відсоткової межі, частина витрат на капітальні вкладення у вигляді витрат на реконструкцію і модернізацію основних засобів може бути профінансована за рахунок витрат на виробництво (собівартості) і включе-на до складу валових витрат.

Слід зазначити, що до 1 січня 2000 р. для характеристики вкладень у реальні об'єкти в обліковій практиці використовувалися два поняття: "капітальні вкладення" і "капітальні інвестиції". Перше застосовувалося в практиці бухгалтерського обліку, де для реєстрації капітальних вкладень використовувався однойменний рахунок 33.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні № 250, що діяв до 28 лютого 2000 р., капітальні вкладення - це витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання будинків або їхніх частин, устаткування, інструменту, інвентарю, інші капітальні роботи і витрати на проектно-дослідницькі, геологорозвідувальні і бурові роботи, відведення земельних ділянок і переселення в зв'язку з будівництвом, на підготовку кадрів для споруджуваних підприємств і ін.

Поняття "капітальні інвестиції" використовувалося в практиці податкового обліку і було введено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". У відповідності зі ст. 1 п. 28.1 цього Закону капітальні інвестиції - це господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Крім невідповідностей у термінах і визначеннях діюча до 1 січня 2000 р. Методика обліку капітальних інвестицій нараховувала ряд недоліків, що в основному були обумовлені підпорядкованістю бухгалтерського обліку податковому законодавству. Серед таких недоліків можна назвати наступні:

необхідність формування спеціальних джерел фінансування капітальних вкладень, які не є такими по суті;

використання в якості джерела фінансування капітальних вкладень амортизаційного фонду, методика формування якого не відповідала не тільки своєму прямому призначенню, але і суперечила загальноприйнятій світовій обліковій практиці;

відсутність чіткого розмежування між витратами інвестиційної й операційної діяльності підприємства при відображенні витрат по поліпшенню і ремонту основних засобів;

згорнуте представлення інформації про капітальні вкладення і джерела їхнього фінансування в бухгалтерській звітності.

Перераховані недоліки не сприяли формуванню достовірної інформації про обсяги капітальних вкладень і результати інвестиційної діяльності в звітності і тому не задовольняли повною мірою потреби аналізу капітальних інвестицій.

З введенням 1 січня 2000 р. нового Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій і Інструкції про його застосування № 291 у практику бухгалтерського обліку було введене поняття "капітальні інвестиції". Крім того, новий План рахунків закріпив загальний концептуальний підхід до побудови методики обліку капітальних інвестицій у 2000 р., основи якого були конкретизовані у відповідних положеннях, а саме:

П(С)БО 7 "Основні засоби" (викладені методологія обліку й оцінки витрат, що підлягають включенню до собівартості основних засобів при їхньому придбанні (створенні), і порядок розкриття інформації про такі витрати в примітках фінансової звітності);

П(С)БО 16 "Витрати" (визначені склад і порядок визнання витрат на утримання основних засобів, які не підлягають капіталізації, тобто включаються не до їхньої собівартості, а також приведений перелік зведень, що повинні міститись в примітках до фінансової звітності для розкриття складу таких витрат);

П(С)БО 15 "Дохід" (розглянуті порядок визнання, класифікація і методика оцінки доходів від реалізації необоротних активів і доходів, отриманих в результаті цільового фінансування капітальних інвестицій, а також порядок розкриття інформації про такі доходи в примітках до фінансової звітності);

П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", П(С)БО2 "Баланс", П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів", П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал" (викладений порядок розкриття інформації про капітальні інвестиції і інвестиційні операції у фінансовій звітності і примітках до неї).

Таким