Звідси:

Кількість одиниць реалізованої продукції = Постійні витрати : (Ціна за одиницю – Змінні витрати на одиницю).

Оскільки знаменник означає маржинальний дохід на одиницю реалізованої продукції, то:

Точка беззбитковості = Постійні витрати : Маржинальний доход

Для визначення формули розрахунку точки беззбитковості в грошових одиницях за допомогою показника маржинального доходу підставимо:

Постійні витрати : Маржинальний доход на одиницю = Точка беззбитковості в грошових одиницях х Ціна за одиницю

Звідси:

Точка беззбитковості в грошових одиницях = Постійні витрати : (Маржинальний доход на одиницю : Ціну за одиницю)

Знаменник цього дробу має назву коефіцієнту маржинального доходу. Отже, коефіцієнт маржинального доходу – це відношення маржинального доходу від реалізації одиниці продукції до її ціни.

Виходячи з цього:

Точка беззбитковості в грошових одиницях = Постійні витрати : Коефіцієнт маржинального доходу

Розрахунок точки беззбитковості є важливим елементом аналізу, але на практиці менеджера більше цікавить обсяг та ціна реалізації, які забезпечать отримання бажаного прибутку.

Обсяг реалізації в грошових одиницях, необхідний для отримання бажаного прибутку, може бути розрахований за допомогою рівняння:

Дохід від реалізації = змінні витрати+постійні витрати+бажаний прибуток

Або:

Дохід від реалізації = (Постійні витрати + Бажаний прибуток) : Коефіцієнт маржинального доходу

Відповідно обсяг реалізації у натуральних одиницях може бути розрахований за формулою:

Обсяг реалізації = (Постійні витрати + Бажаний прибуток) : Маржинальний дохід на одиницю

Для визначення прибутку при певному обсязі реалізації можна застосувати рівняння:

Прибуток = Дохід від реалізації – (Змінні витрати+Постійні витрати)

Або перетворити на формули:

Прибуток = (Доход від реалізації х Коефіцієнт маржинального доходу) – Постійні витрати

Прибуток = (Дохід від реалізації продукції х Маржинальний дохід на одиницю продукції) – Постійні витрати

Розрахуємо точку беззбитковості на прикладі нашого підприємства по наданню послуг по оранці та збору врожаю стороннім організаціям.

У Розділі 2 був наведений приклад, що підприємство надавало послуги по оранці 40 га та збору врожаю зі 100 га. Трохи змінемо умови. Витрати пов’язані з виконанням робот по оранці складають:

- постійні витрати (заробітна плата працівників+відрахування на соціальні заходи)=6875 грн.

- змінні витрати – 987,50 (витрати на ремонт та заробітна плата + відрахування на соціальні заходи ремонтної бригади),

якщо перетворити це в рівняння, це буде мати вигляд:

Точка беззбитковості=6875+987,50+прибуток,

Перетворимо це рівняння за іншою формулою:

Ціна за один га = 6875+987,50:40=196,62 грн.

(196,62х40)=6875+987,51

Припустимо, що наш очікуваний доход складає 1500 грн.

Маржинальний доход на один га = 37,50 грн.

Точка беззбитковості = 7862,50:(37,50:196,62)=4,1

Коефіцієнт маржинального доходу дорівнює 4,1

Точка беззбитковості=7862,50:4,1=191,76

Доход від реалізації дорівнює:

7862,50+1500=9362,50 грн.

9362,50= (7862,50+1500):4,1=228,35 грн. ціна одного га. з урахуванням прибутку.

З цього прикладу можна зробити висновок, що точка беззбитковості на виконані роботи буде дорівнювати 191,76 грн., а з урахуванням бажаного прибутку 228,35 грн. за один га.

[Основи економічного аналізу, Боканов, Шеремет, Москва, 2001]

Висновок

Витрати мають властивість поводитися по-різному. Під поведінкою витрат розуміють характер реагування витрат на зміни діяльності підприємства.

Зміни у складі та величина витрат відбуваються під впливом певних подій, що мають місце в господарський діяльності. Тому діяльність, яка впливає на витрати, називається фактором витрат. Розуміти зв’язок між певними факторами дуже важливо, оскільки це дозволяє передбачити майбутні ревалентні витрати, що необхідно для прийняття управлінських рішень. До опису поведінки витрат в літературі традиційно використовують терміни: “змінні витрати” і “прості витрати”, а також “напівзмінні витрати” і “напівпостійні витрати”. При цьому, як звичайний фактор розглядають обсяг діяльності (виробництва або реалізації).

Вивчення поведінки витрат дозволяє зробити оцінку витрат і побудувати їх функцію.

Оцінка витрат – це процес обчислення поведінки витрат, тобто встановлення кількісного взаємозв’язку між витратами та різними чинниками дослідження минулої діяльності.

Функція витрат – це математичний опис взаємозв’язку витрат та їх фактора. У спрощеному вигляді функція витрат може бути записана так:

Y=a+bx’, де

Y – загальні витрати;

а – загальні постійні витрати;

в – змінні витрати на одиницю діяльності;

x – значення фактору (чинника) витрат.

На практиці витрати, як правило, залежать від декількох факторів, але для побудови функції витрат, здебільшого, обирається один чи два найвпливовіших фактори.

Функція витрат полегшує передбачення витрат, тобто прогнозування майбутніх витрат для різних рівнів (умов діяльності).

Наприклад, бухгалтер-аналітик торгівельного підприємства визначив, що його постійні витрати становлять 50000 грн., а середні змінні витрати на одиницю товару – 100 грн.

Тому функція витрат підприємства матиме вигляд:

У=50000+100Х

Отже, якщо підприємство планує реалізувати 600 одиниць товару, то загальні витрати становитимуть:

У=50000+(100х600)= 50000+60000=110000 грн.

Побудувати функцію витрат можна за допомогою таких способів:

технологічний аналіз;

метод аналізу облікових даних;

метод вищої-нижчої точки;

метод візуального пристосування.

Розглянемо ці способи детальніше.

Технологічний аналіз – це системний аналіз функцій діяльності задля визначення технологічного взаємозв’язку між витратами ресурсів та результатом діяльності.

Такий аналіз потребує детального вивчення всіх операцій, їх доцільності, визначення необхідних операцій, потреби ресурсів та оцінки адекватності їх використання. Це своєрідний функціонально-вартісний аналіз діяльності.

Перевагою такого аналізу є те, що він орієнтований на майбутні операції, а не на вивчення минулої діяльності. Проте він потребує значних витрат часу і коштів.

Метод аналізу облікових даних – це метод, який передбачає розподіл витрат на зміні та постійні щодо відповідного чинника на підставі даних з рахунків бухгалтерського обліку. Розглянемо цей метод на прикладі:

Підприємство “Мрія” за звітний місяць виготовило 200 дитячих костюмів. Аналіз вартості витрат підприємства, відображених на рахунках бухгалтерського обліку, наведено в Таблиці №1.

Таблиця №1

Стаття витрат | Загальні витрати (у) | Постійні витрати (а) | Змінні витрати | Змінні витрати на одиницю продукції (в)

Сировина і матеріали | 4000 | - | 4000 | 20,00

Заробітна плата виробничих робітників з відрахуванням | 3000 | 250 | 2750 | 13,75

Витрати на утримання і експлуатацію