11190:755=149,20 грн.

Виходячи з цього, постійні витрати дорівнюють:

21840-(144х149,20)=21840-21485=355 грн., або

10650-(69х149,20)=10650-10295=355 грн.,

Отже, функція витрат в даному випадку має вигляд:

У=355+149,20Х

Графічне відображення функції витрат дозволяє уникнути ризику помилки, який пов’язаний із застосуванням методу вищої-нижчої точки.

При використанні даного методу лінія функції витрат проводиться через вищу точку графіка, ігноруючи всі інші точки. Але, якщо всі інші точки не мають тісного взаємозв’язку з вищою та нижчою точками, то функція витрат не відображатиме реальної залежності між витратами та фактором витрат.

Оскільки наше підприємство “Будівельник” реалізує послуги по будівельно-монтажних роботах, застосуємо цей метод на прикладі нашого підприємства.

Як зазначалося в Розділі 2, на нашому підприємстві працює 100 працівників, з них 20 – управлінський персонал, 80 – працівники виробничого складу. Для виконання контракту на роботи було залучено 10 працівників. Витрати на виконання робіт цими працівниками склали 4000 грн. Припустимо, що контрактів було від 1 до 8 по 10 працівників на виконання кожного контракту, побудуємо таблицю №8.

Таблиця №8.

Кількість контрактів | Кількість працівників, які виконують роботи за контрактом | Витрати на виконання контракту

1 | 10 | 4000

2 | 20 | 8000

3 | 30 | 12000

4 | 40 | 16000

5 | 50 | 20000

6 | 60 | 24000

7 | 70 | 28000

8 | 80 | 32000

Виходячи з даних нашої таблиці, при повній зайнятості всіх працівників на будівельних роботах найвища точка – 80 чол, при витратах 32000 грн., а найнижча при виконанні одного контракту – 10 чол. При витратах 4000 грн.

Розрахуємо різницю між витратами в вищій та нижчій точках.

Таблиця №9.

Результат спостереження | Фактор витрат, кількість зайнятих працівників | Витрати на виконання робот

Найвище значення фактору витрат | 80 | 32000

Найнижче значення фактору витрат | 10 | 4000

Різниця | 70 | 28000

Отже, при повній зайнятості працівників підприємства (80 чол.) на виконані будівельно-монтажних робіт, обсяги витрат зросли на 28000 грн.

28000:70=400 грн., т.т в середньому на кожного працівника припадає 400 грн. витрат.

Метод візуального спостереження – це графічний підхід при визначенні функції витрат, при якому аналітик візуально проводить пряму лінію, беручи до уваги всі точки витрат. Метод візуального пристосування дозволяє уникнути вад методу вищої-нижчої точки, але не уникнути суб’єктивності, оскільки результати розрахунків суттєво залежать від точності ока та несхибності руки аналітика. [Управлінський Бухгалтерський облік, Бутинець Ф.Ф., лекція 3, стор.86-91]

3.1 Фактори, що впливають на побудову обліку витрат.

На побудову обліку виробничих витрат впливає безліч факторів, які доцільно об’єднати в групи: загально-організаційні, обліково-організаційні та технологічні.

До загально-організаційних відносяться:

Вид підприємницької діяльності. Облік витрат виробничих, комерційних підприємств, кредитно-банківських установ значно відрізняється.

Галузь та підгалузь виду діяльності. Кожна галузь діяльності має бути відокремлена в бухгалтерському обліку для визначення по кожній з них фінансового результату.

Форма спеціалізації. Враховуються види виробів, наданих послуг, виконання робіт. Витрати та доходи обліковуються окремо по кожному виду продукції.

Організаційна побудова. Вона може характеризуватися структурою - цеховою або без цеховою.

Тип виробництва. Він може бути індивідуальним, серійним або масовим.

Наведені чинники визначають побудову фінансового обліку, тобто системи рахунків, Головної книги, методики їх ведення та складання бухгалтерського балансу і є вихідними для побудови управлінського обліку.

Дані про витрати за об’єктами калькуляції необхідні не лише для перевірки компенсації витрат доходами від продажу продукції. Калькуляцію фактичної собівартості продукції складають з метою порівняння витрат на виробництво та реалізацію з ціною продажу одиниці виробу. Якщо доходи не покривають витрати на виробництво, виникають сумніви відносно доцільності виробництва й, взагалі, існування підприємства. Для проведення аналізу собівартості недостатньо мати суму витрат, потрібні дані по кожній статті витрат. Ці дані можна одержати різними способами. Вибір способу залежить від технологій й організації виробництва на підприємстві. Проте кожний вид діяльності, кожна галузь або підгалузь виду діяльності, а також вид продукції відрізняються різною технологією та організацією.

Слід зазначити і такі побудови обліку витрат:

методи оцінки об’єкту обліку;

організація внутрішньогосподарських відносин;

методи формування фактичної виробничої собівартості продукції;

склад і структура окремих витрат калькуляційних статей витрат, можливість їх аналітичного розкладання;

прийнятий варіант методу обліку за ознаками повноти (повних або неповних витрат).

Технологічний процес виробництва класифікується за характером:

одержання продукту праці

операцій

організацій

продукції

За характером одержання продукції господарства, які виготовляють продукцію розподіляються на дві великі групи: видобувні і переробні.

У видобувних галузях відсутні витрати на сировину та матеріали, оскільки вони є дарами природи. Для них характерною ознакою є відносно короткий цикл виробничого процесу, відсутність незавершеного виробництва, однорідність продукції та інш.

У переробних виробництвах здійснюється переробка чи обробка сировини і матеріалів видобутих, вирощених або виготовлених на переробних підприємствах.

За характером технології, виробництво поділяють на такі, як технологічний процес може бути перерваний і це не призводить до псування речовин, які переробляються, та на такі, на яких при переривання технологічного процесу та зупинці на великий відрізок часу речовини, які переробляються, починають псуватися і їхня подальша переробка стає недоцільною. Від характеру технологій залежить чи є виробничий процес перервним або безперервним.

Треба зазначити, що на побудову обліку виробничого процесу впливає також оцінка продукції. Залежно від того, для чого потрібна оцінка, продукцію вимірюють у фактичній та плановій собівартості. Обліковою вартістю можуть служити також ціни реалізації – роздрібні, договірні, оптові. [Лекція 4 “Методи обліку виробничих витрат”, Ф.Ф.Бутинець, Житомирський технологічний інститут]

3.2 Аналіз беззбитковості виробництва.

Кожен менеджер хоче знати можливі наслідки власних рішень. Перед ним постійно постають запитання:

який обсяг діяльності забезпечить відшкодування витрат?

Яку кількість продукції слід реалізовувати, для