Як вплине на прибуток зниження ціни продукції та збільшення обсягів виробництва?

Виплачувати персоналу, що займається збутом оклад чи комісійні?

Чи поєднувати ці види оплат?

Якщо збільшити витрати на рекламу до 1 тис. грн. на місяць, то на скільки треба збільшити обсяг реалізації, щоб зберегти існуючий рівень прибутку?

Відповіді на ці запитання та інші подібні запитання можна отримати за допомогою взаємозв’язку “витрати-обсяг-прибуток”.

Аналіз “витрати-обсяг-прибуток” – це метод систематичного дослідження взаємозв’язку витрат, обсягу реалізації та прибутку підприємства заради визначення: обсягу реалізації, який забезпечує відшкодування всіх видів витрат по отриманню бажаного прибутку; величини прибутку при певному обсязі реалізації; впливу змін величини витрат; обсягу та ціни реалізації на прибуток підприємства ; оптимальної структури витрат.

Аналіз беззбитковості побудований на основі розподілу витрат на змінні і постійні, а також розрахунку точки беззбитковості, яка визначає критичний обсяг реалізації.

Точка беззбитковості – це обсяг реалізації (діяльності), при якому доходи підприємства дорівнюють витратам підприємства, а прибуток відповідно дорівнює 0.

Точку беззбитковості може бути виражено в натуральних одиницях (кількості продукції), грошових вимірах (виручка) або у відсотках до нормальної потужності. Точка беззбитковості вираховується наступним чином:

Розрахунок точки беззбитковості за допомогою рівняння.

Точка беззбитковості у грошових одиницях може бути виведена рівнянням:

Точка беззбитковості=змінні витрати+Постійні витрати

Виходячи з цього рівняння, можна визначити точку беззбитковості в натуральних одиницях:

Точка беззбитковості в натуральних одиницях =

=Точка беззбитковості в грошових одиницях : Ціну за одиницю

Розрахунок точки беззбитковості за допомогою показника маржинального доходу. Перетворимо рівняння таким чином:

(Ціна за одиницю х Кількість одиниць реалізованої продукції) = (Змінні витрати на одиницю х Кількість одиниць реалізованої продукції) + Загальні постійні витрати

(Ціна за одиницю х Кількість одиниць реалізованої продукції) = =Постійні витрати

Звідси:

Кількість одиниць реалізованої продукції = Постійні витрати : (Ціна за одиницю – Змінні витрати на одиницю).

Оскільки знаменник означає маржинальний дохід на одиницю реалізованої продукції, то:

Точка беззбитковості = Постійні витрати : Маржинальний доход

Для визначення формули розрахунку точки беззбитковості в грошових одиницях за допомогою показника маржинального доходу підставимо:

Постійні витрати : Маржинальний доход на одиницю = Точка беззбитковості в грошових одиницях х Ціна за одиницю

Звідси:

Точка беззбитковості в грошових одиницях = Постійні витрати : (Маржинальний доход на одиницю : Ціну за одиницю)

Знаменник цього дробу має назву коефіцієнту маржинального доходу. Отже, коефіцієнт маржинального доходу – це відношення маржинального доходу від реалізації одиниці продукції до її ціни.

Виходячи з цього:

Точка беззбитковості в грошових одиницях = Постійні витрати : Коефіцієнт маржинального доходу

Розрахунок точки беззбитковості є важливим елементом аналізу, але на практиці менеджера більше цікавить обсяг та ціна реалізації, які забезпечать отримання бажаного прибутку.

Обсяг реалізації в грошових одиницях, необхідний для отримання бажаного прибутку, може бути розрахований за допомогою рівняння:

Дохід від реалізації = змінні витрати+постійні витрати+бажаний прибуток

Або:

Дохід від реалізації = (Постійні витрати + Бажаний прибуток) : Коефіцієнт маржинального доходу

Відповідно обсяг реалізації у натуральних одиницях може бути розрахований за формулою:

Обсяг реалізації = (Постійні витрати + Бажаний прибуток) : Маржинальний дохід на одиницю

Для визначення прибутку при певному обсязі реалізації можна застосувати рівняння:

Прибуток = Дохід від реалізації – (Змінні витрати+Постійні витрати)

Або перетворити на формули:

Прибуток = (Доход від реалізації х Коефіцієнт маржинального доходу) – Постійні витрати

Прибуток = (Дохід від реалізації продукції х Маржинальний дохід на одиницю продукції) – Постійні витрати

[Основи економічного аналізу, Боканов М.І, Шеремет А.Д., Москва, 2001]

Висновок.

Облік є найважливішою функцією управління. Відображаючи реальні процеси виробництва, обігу, розподілу та споживання, облік характеризує фінансово-економічний стан господарювання і є основою для планування його майбутньої діяльності.

Інтеграція економіки України до світової системи планування неможлива без застосування в системі обліку міжнародних стандартів, які стають природною складовою національного бухгалтерського обліку.

Процес реформування бухгалтерського обліку проходить складно, з урахуванням національних особливостей та набутого досвіду колишньої облікової системи. Сьогодні діє Закон про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, застосовується новий план рахунків.

Сьогодні, коли в Україні здійснюється планомірний курс на удосконалення бухгалтерського обліку і його системи в цілому, зростає роль спеціалістів бухгалтерської служби, а тому слід постійно покращувати їх підготовку. Такий спеціаліст повинен сприяти ефективному господарюванню, вміти швидко і безпомилково орієнтуватися в різних економічних ситуаціях, розуміти ринкові відносини та їх тенденції.

Без рекомендацій щодо досконального обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), без пошуку найбільш раціональних методів та прийомів обліку та калькулювання, без визначення досвіду і прогресивних думок з цих найважливіших питань, практично неможливо організувати управлінський облік, нагальна потреба в якому продиктована наявністю конкуренції та комерційної таємниці.

Кожен, хто вивчає бухгалтерський облік повинен мати уявлення про управлінський облік як механізм управління бізнесом, орієнтований на отримання прибутку і досягнення цілей на ринку товарів і послуг, розуміти відмінність та схожість управлінського та фінансового обліку.

Сьогодні українським підприємствам надається самостійність в розробці власних виробничих програм і соціального розвитку, у визначенні стратегії цінової політики, отже суттєво зростає відповідальність керівників за управлінські рішення, які вони приймають. Для прийняття оперативних ефективних рішень керівникам необхідна вірогідна інформація як про виробничий, так і про фінансовий стан підприємства. Іншими словами бухгалтерський облік покликаний забезпечити певних осіб інформацією, необхідною для прийняття правильних рішень.

В умовах ринкової економіки значно ускладнився процес управління підприємством, у зв’язку з наданими для останнього повної господарської та фінансової самостійності.

Ринкові відносини постійно висувають нові вимоги до управлінського обліку виробничої діяльності. Можна виділити два підходи до вирішення проблеми розвитку обліку.

Перший підхід орієнтований на удосконалення калькуляції і системи контролю за витратами по кожному виду продукції,