кошти для інвестицій. Грошову форму амортизаційні відрахування набувають при фінансуванні за рахунок інвестиційних програм.
Окрема група витрат включає в себе витрати, які пов’язані з підготовкою наступного періоду виробництва. До них відносяться: залишки незавершеного виробництва, резерв наступних витрат і платежів і витрати майбутніх періодів.
Інші витрати представляють собою велику групу різних по економічному змісту витрат з різноманітними способами віднесення їх на собівартість продукції. До їх складу входять витрати на відрядження, представницькі витрати, витрати на рекламу, погашення процентів по кредитах. Для цих витрат характерний подвійний спосіб покриття. Законодавством встановлені норми, які відносяться з цих витрат на собівартість продукції, інші покриваються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, після оподаткування.
До складу інших витрат входять також окремі податки, збори і платежі, відрахування до позабюджетних фондів, орендна плата, витрати по ремонту фондів, амортизаційні відрахування по нематеріальних активах та інш. Для кожного елемента витрат передбачені свої правила списання.
Таким чином, класифіковані за обліковою ознакою, відносяться на собівартість продукції специфічними способами. Вони впливають як на формування прибутку від реалізації продукції, так і на оподаткування прибутку.
За способом віднесення витрат на одиницю виготовленої продукції виділяють постійні і змінні витрати.
Постійні витрати не залежать від змін об’єму випуску продукції. Це адміністративно-управлінські витрати, погодинна заробітна плата, амортизація, господарські витрати, орендна плата та інші.
Змінні витрати прямо пропорційні об’єму виробництва. Це витрати на сировину і матеріали, технологічне пальне і енергію, здільна заробітна плата та інш.
Розподіл витрат на постійні та змінні необхідно перш за все для планування собівартості продукції і для правильного виведення ціни реалізації.
По ступеню однорідності витрати розподіляються на елементарні та комплексні. Такий розподіл необхідний перш за все при плануванні собівартості нових видів продукції, коли виявляються всі витрати по їх видах.
Співвідношення між окремими елементами витрат представляє собою структуру витрат на виробництво. Всі витрати на виробництво і реалізацію продукції складають її собівартість. Для підприємства собівартість є основою для формування ціни на продукцію, яка виробляється і відповідно базою для нарахування прибутку від реалізації продукції і перерахування податку на прибуток. Нормативні документи, які стосуються порядку віднесення витрат на собівартість продукції, обов’язкові для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності і правового статусу, що створює рівні умови для всіх підприємств у ринковій економіці. [Фінанси підприємств, Н.В.Колчина, Москва,1998 р.]
1.3 Планування витрат на виробництво і реалізацію продукції
Планування витрат на виробництво і реалізацію продукції важливо перш за все для обчислення оптимальної цінової політики підприємства. Необхідною умовою при цьому є окреме планування змінних і постійних витрат і створення найбільш економічного розміру виробничих запасів.
При стабільній економічній ситуації планування змінних витрат не складає особливої праці і здійснюється за двома один одного доповнюючими методами:
по емпіричним нормам витрат на одиницю продукції;
по фактичним даним за минулий період про собівартість продукції.
встановлені норми змінних витрат на одиницю виготовленої продукції дозволяє визначити сумарний об’єм витрат на об’єм випуску. При стабільній вартості змінних витрат їх загальна величина може бути вирахувана за формулою:
С = Н х В,
де С- запланована сума змінних витрат в грошовому вимірі;
Н- норма витрат на одиницю продукції в грошовому вимірі;
В - валовий об’єм випуску в натуральному виразі.
Якщо на момент планування можна спиратися на фактичні данні звітного періоду, то запланована сума змінних витрат може бути вирахувана за наступним чином:
Спл=Сф Впл,
Вф
де Спл – планова сума змінних витрат;
Сф – фактична сума змінних витрат у звітному періоді;
Впл – плановий об”єм в натуральному виразі;
Вф – фактичний об’єм випуску у звітному періоді в натуральному виразі.
Якщо у звітному періоді виконувалися норми витрат на одиницю продукції, то планова величина змінних витрат, яка розрахована за першим методом, буде ідентична плановій величені змінних витрат, яка розрахована за другим методом.
Позитивна різниця між плановою величиною змінних витрат, розрахованих на підставі звітних даних, і планової величини витрат, визначених на підставі норм витрат, свідчать про перевитрату у звітному періоді. Від’ємна різниця свідчить про економію і сигналізує керівництву підприємства про можливість перегляду норм витрат.
Якщо при плануванні змінних витрат підприємство повинно мати уяву про майбутній випуск продукції, то при фактичному виробництві будь-яка зміна виробничої програми не вплине при інших рівних умовах на зріст або зниження змінної складової собівартості, оскільки зміни не стосуються встановлених норм витрат.
В нестабільній економічній ситуації планування витрат ускладнено. В цих умовах на перший план виходить поточна оцінка вартості змінних витрат і коригування ціни в залежності від рівня інфляції. При цьому можливі протиріччя між інфляційно змінюючимися цінами і іншими ціноутворюючими факторами, наприклад, стан платоспроможності попиту споживачів чі жорстока конкуренція не дозволяє виробнику збільшити ціну реалізації пропорційно зросту витрат.
Постійні витрати не змінюються при зменшенні чи збільшенні об’єму виробництва продукції. змінюється лише їх відносна величина на одиницю виготовленої продукції.
Якщо абстрагуватися від постійних витрат, то зріст змінних витрат при їх незмінних нормах не призводить до зменшення прибутку. Прибуток буде зростати пропорційно росту випуску (табл.1):
Таблиця №1 Вплив змінних і постійних витрат на розмір прибутку, тис.грн.
Найменування | Об’єм планового випуску в натуральній формі, шт.
100 150 200 250 300
1. Вартість одиниці продукції | 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0
2. Змінні витрати на одиницю випуску | 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6
3. Змінні витрати на плановий об’єм випуску | 60 90 120 150 180
4. Маржинальний прибуток | 40 60 80 100 120
5. Постійні витрати