витрати – це різниця між вартістю верстату і сумою орендної плати за період його експлуатації.
1.4.5 Дійсні та можливі витрати
Розглядаючи різні альтернативні варіанти рішень необхідно враховувати не лише дійсні, а й можливі витрати.
Дійсні витрати – це витрати, які вимагають сплати грошей або витрачання інших активів. Ці витрати відображаються в бухгалтерських регістрах в міру їх виникнення.
Можливі витрати (втрати) – це вигода, яка втрачається, коли вибір одного напрямку дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення.
Наприклад, підприємство розглядає альтернативу використання вільних коштів: придбати цінні папери або придбати комп’ютер і здати його в оренду.
У цьому разі ревалентні витрати для наведених варіантів становлять:
Варіант №1:
Придбати акції + втратити доход від здачі комп’ютера в оренду= ревалентні витрати для варіанту №1.
Варіант №2:
Придбати комп’ютер і здати його в оренду+Втратити доход від девідендів= ревалентні витрати для варіанту №2.
Придбання акцій та придбання комп’ютеру – це дійсні витрати, втрата доходу від акцій або від оренди комп’ютера – це можливі витрати в обох випадках.
1.4.6 Маржинальні та середні витрати
Маржинальні витрати – це витрати на виробництво додаткової одиниці продукції.
Середні витрати – це витрати на виготовлення декількох виробів різної вартості, поділених на кількість виробів, т.т. підприємство виготовлює два види продукції: столи по ціні витрат 20 грн. та столи по ціні витрат 40 грн. = 20+40:2=30 грн.
30 грн. – це будуть середні витрати на виготовлення продукції підприємством.
Залежно від ситуації менеджера можуть цікавити як маржинальні, так і середні витрати.
1.4.7 Обов”язкові та дискретні витрати
Витрати номінальної потужності – це накладні заплановані витрати, яки б могли бути понесені при нульовому обсязі ділових операцій. Такі витрати носять назву обов’язкових операцій. Наприклад, у випадку страйку існує ймовірність відновлення нормальної роботи тощо. Для цього необхідно зберігати визначену базу. Яка вимагає витрат номінальної потужності. Вони повинні включати витрати на заробітну плату необхідного керівного ядра, технічного і обслуговуючого персоналу, яке б було збережене в подібній ситуації „готовності до роботи” До них відносяться податки. Амортизаційні відрахування та інші постійні витрати.
Обов’язкові витрати поділяються на особливі і загальні для різних підрозділів організації. Тобто вони можуть мати особливе відношення до певного підрозділу підприємства і зникати з ліквідацією цього підрозділу, або до загальних функцій підприємства, і тоді вони зберігаються незалежно від того, що відбувається з тим або іншим підрозділом.
Зарплата менеджера заводу необхідна доки завод діє. Якщо б завод довелось зачинити або продати, ця зарплата як стаття витрат підприємства, також повинна зникнути. Заробітна плата генерального директора заводу відноситься до загальних витрат, але ця стаття витрат зберігається доки існує сам завод.
Дескретні витрати виникають протягом визначеного періоду часу в результаті конкретного стратегічного рішення, яке прийняте керівництвом організації. Вони не пов’язані з обсягами виробництва і збуту. Рівень таких витрат встановлюється рішенням організації; таким же рішенням вони можуть бути збільшені, скорочені або усунуті. Типовими прикладами дискретних витрат є витрати на дослідження і розробки, вартість рекламних засобів і витрати на програми підвищення кваліфікації персоналу.
1.4.8 Класифікація витрат з метою контролю виконання.
Для контролю діяльності окремих підрозділів та оцінки роботи їх керівників виділяють контрольовані і неконтрольовані витрати.
Контрольовані витрати – це витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або чинити на них значний вплив.
Неконтрольовані витрати – це витрати, які менеджер не може контролювати або впливати на них.
Практичний розподіл витрат на контрольовані і неконтрольовані лежить в основі системи обліку за центрами відповідальності.[Лекція 3 „Витрати підприємства: економічний зміст та принципи класифікації, Бутинець Ф.Ф., Житомир, 2000 р. ]
Розділ 2. Практичне завдання.
На прикладі існуючого підприємства розглянемо фінансово-господарську діяльність підприємства, його доходи, витрати, та їх вплив на прибуток.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельник” займається виконанням будівельно-монтажних робот. Підприємство на ринку будівельно-монтажних послуг – 10 років. Кількість працівників – 100. Має постійні підряди на виконання будівельних послуг. Розглянемо порядок визначення собівартості будівельно-монтажних робіт, витрати, доходи, визначимо фінансовий результат від виконаних робіт на прикладі виконання одного підряду з умовними показниками.
2.1 Нормативно-правова база, якою керується підприємство при визначенні собівартості будівельно-монтажних робіт.
Порядок визначення собівартості виконаних будівельно-монтажних робіт зумовлений Методичними рекомендаціями по формуванню собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджений наказом Державного комітету по будівництву, архітектурі та житлової політики України від 07 травня 2002 року №81.
Собівартість будівельно-монтажних робіт – це витрати будівельної організації, які пов’язані з виконанням будівельно-монтажних робіт з використанням в процесі будівельного виробництва машин, механізмів, устаткування, матеріальних, трудових та інших виробничих ресурсів.
Методичні рекомендації встановлюють єдині методологічні основи формування собівартості будівельно-монтажних робот і можуть використовуватися для цілей планування, бухгалтерського обліку і калькулювання собівартості будівельно-монтажних робот як будівельними організаціями, так і їх структурними підрозділами.
До витрат, які включаються в собівартість будівельно-монтажних робіт, відносяться витрати, передбачені ПСБО 16 „Витрати” и П(С)БО 18 „Будівельні контракти”, які затверджені наказами Міністерства фінансів України від 31.12.99 р №318 та від 28.04.2001 р. №205, відповідно, а також витрати, пов’язані з особливостями технології, організації і управління будівельним виробництвом, контролю за виробничими процесами і якістю будівництва.
Об’єктом витрат на нашому підприємстві, в залежності від замовленого підряду, можуть бути:
окремі види будівельно-монтажних робот;
об’єкт будівництва;
будівельний контракт.
У відповідності з об’єктами витрат визначаються наступні види собівартості:
- собівартість окремих видів будівельно-монтажних робіт – це витрати, які пов’язані з виконанням нашим підприємством на власний ризик і своїми силами по одному або декільком контрактах;
- собівартість об’єкту будівництва – це витрати нашого підприємства, пов’язані з виконанням будівельно-монтажних робіт на власний ризик і своїми силами на конкретному об’єкті