Згідно із Стандартом 9 до запасів належать:

сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби;

незавершене виробництво;

готова продукція;

товари;

МШП;

Молодняк тварин.

Важливою умовою правильної організації обліку запасів є їхнє правильне групування:

правильна організація складського господарства4

наявність інструкції з обліку запасів;

правильне групування (класифікація) запасів;

розробка номенклатури запасів;

розробка норм запасів і норм витрат.

Для обліку наджодження й використання запасів використовуються такі інвентарні субрахунки рахунку 20 „Виробничі запаси”:

201 „Сировина і матеріали”

203 „Паливо”

205 „будівельні матеріали”

207 „Запасні частини”

208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”

21 „Тварини на вирощуванні і відгодівлі”

22 „Малоцінні і швидкозношувальні предмети”.

До незавершеного виробництва відносяться продукція (роботи, послуги), що не пройшла всіх стадій (фаз, переділів) виробництва, передбачених технологічним процесом, а також вироби, які не укомплектовані та не пройшли випробувань і технічного приймання.

Для незавершеного виробництва передбачені різні варіанти оцінки, за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, за прямими статтями витрат або за вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Право вибору варіанту оцінки лишається за підприємством. Найбільш прийнятими оцінками незавершеного виробництва є:

для готової продукції – виробнича собівартість;

для товарів на підприємствах роздрібної торгівлі – продажна (роздрібна ціна);

на оптових складах і базах торгових та постачальницько-збутових підприємств – продажна (роздрібна) ціна або ціна, за якою вони закуплені.

Облік незавершеного виробництва і незавершених робот здійснюється відповідно до встановленого порядку на рахунках бухгалтерського обліку, передбачених для узагальнення інформації про витрати основного і допоміжного виробництва та обслуговуючих господарств.

Незавершено виробництво обліковується на рахунку 23.

Готова продукція обліковується на рахунку 26 „Готова продукція”. Готова продукція на промисловому підприємстві проходить такі операції:

випуск продукції з виробництва і здача її на склад;

зберігання готової продукції на складах підприємства;

відпуск готової продукції на місці одногороднім і відправка (відвантаження) іногороднім покупцям;

відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збути продукції;

реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену продукцію).

На дебеті рахунку 26 „Готова продукція” відображається надходження готової продукції власного виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю; на кредиті – відпуск готової продукції за фактичною виробничою собівартістю. Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну собівартість готової продукції на кінець звітного періоду.

На рахунку 28 обліковуються товари. Рахунок 28 „Товари” має такі субрахунки:

281 „Товари на складі”

282 „Товари в торгівлі”

283 „Товари на комісії”

284 „Тара під товарами”

285 „Торгова націнка”

Торгові підприємства облік тари можуть вести за середньообліковими цінами, які встановлюються керівництвом підприємства за видами (групами) тари і цінами за тару. Різниця між цінами придбання і середніми обліковими цінами на тару відносяться на субрахунок 285 „Торгова націнка”.

Торгова націнка – це різниця між закупівельною та продажною вартістю товарів. Торгова націнка обліковується за кредитом субрахунку 285 „Торгова націнка” і списується за дебетом на реалізовані товари субрахунок 281,282. Рахунок 28 „Товари” може мати лише дебетове сальдо. Сальдо на кінець місяця показує залишок товарів, які є на підприємстві. По кредиту рахунку 28 „Товари” обліковується вибуття товарів, за дебетом – отримання.

Дебіторська заборгованість обліковується на рахунку 36 „Розрахунки з покупцями і замовниками”. На цьому рахунку відображаються розрахунки за відвантажену продукцію, виконані послуги і роботи на тих підприємствах, у яких реалізація продукції планується в міру її відвантаження, здання замовником робіт та надання послуг. Тут обліковується також заборгованість покупців за одержану від них часткову оплату продукції, що знаходиться у відвантажених товарах, або в платежах, що надійшли в оплату ще не відвантаженої продукції.

Рахунок 36 „Розрахунки з покупцями і замовниками” має такі субрахунки:

361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями”

362 „Розрахунки з іноземними покупцями”

На дебеті рахунку 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки та збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені у вартість реалізауції; на кредиті – суми платежів, що надійшли на рахунок підприємства в банківських установах, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукції та послуги.

Грошові кошти на підприємстві обліковуються наступним чином:

30 „Каса” має такі субрахунки:

301 „Каса в національній валюті”

302 „Каса в іноземній валюті”

За дебетом рахунку відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, за кредитом – видача грошових коштів із каси. Сальдо рахунку може бути лише дебетовим і відображає залишок грошових коштів на кінець звітного періоду.

31 „Рахунки в банках” має такі субрахунки:

311 „Поточні рахунки в банках в національній валюті”

312 „Поточні рахунки в банках в іноземній валюті”

313 „Інші рахунки в банку в національній валюті”

314 „Інші рахунки в банках в іноземній валюті”

Аналітичний облік рахунку 31 „Рахунки в банках” здійснюється за виписками банку і лише за наявності на підприємствах розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для відповідних. У разі необхідності деталізація кожного аналітичного рахунку здійснюється за виписками банку.

За дебетом рахунку 31 „Рахунки в банках” відображається надходження грошових коштів на рахунки підприємства, за кредитом – списання грошових коштів з рахунку підприємства. Сальдо рахунку завжди дебетове і показує залишок грошових коштів на кінець звітного періоду. Сальдо рахунку 31 повинно співпадати з виписками банку і бути однаковим.

Дані про рух грошових коштів відображаються у формі №3 фінансової звітності „Звіт про рух грошових коштів”.

4. Звітна інформація та її користувачі. Вимоги, які пред”являються до фінансової звітності.

4.1 Звітна інформація та її користувачі.

Положеннями (стандарстами) бухгалтерського обліку визначено склад та мету складання фінансової звітності.

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Мета фінансової звітності полягає в тому, щоб забезпечити користувачів інформацією для прогнозування, порівняння