Бухгалтерський облік

Контрольні запитання

5. Поняття про бюджетну класифікацію видатків

Правильність обліку доходів і витрат бюджету забезпечується єдністю системи бюджетного обліку, в основу якої покладено бюд-жетну класифікацію, введену в дію Постановою ВРУ “Про структу-ру бюджетної класифікації України” від 12.07.1996 р. № 327/96-ВР з 1 січня 1998 р., а також наказу МФУ “Про запровадження нової бюджетної класифікації” від 13.12.1997 р. № 265 зі змінами і допов-неннями. Значна увага бюджетній класифікації приділяється у Бюд-жетному кодексі України.

Бюджетна класифікація передбачає окремо класифікацію до-ходів бюджету і окремо — класифікацію витрат бюджетних коштів. Відповідно до статей 8— 12 Бюджетного кодексу складовими бюд-жетної класифікації є:—

класифікація доходів бюджету;—

класифікація видатків бюджету;—

класифікація фінансування бюджету;—

класифікація боргу.

Витрати бюджетна класифікація поділяє:—

за функціональною ознакою (за головними розділами і підрозділами бюджету);—

за відомчою структурою (освіта, наука, культура, мистецтво, охорона здоров'я і т. ін.);—

за економічними ознаками (група, підгрупа, стаття, підстаття);—

за бюджетними програмами.

Коди функціональної класифікації складено відповідно до функцій держави. Наприклад, утримання Збройних Сил України має код 050200 з деталізацією за видами витрат; загальна середня освіта — код 070200 з деталізацією за видами закладів (школи, ліцеї, інтернати) тощо.

Коди відомчої класифікації надано головним розпорядникам бюджетних коштів. Так, Міністерству економіки України присвоє-но код 120, Державній митній службі України — код 516 і т. ін. Тим самим визначається галузь, до якої належить дане підприємство.

Коди економічної класифікації видатків бюджету застосову-ють при складанні видаткової частини кошторисів розпорядників бюджетних коштів, розписів бюджетів, планів асигнувань відповід-но до видів видатків, як поточних (наприклад, на оплату праці пра-цівників бюджетних установ — код 1110), так і капітальних, а також нерозподілених видатків та кредитування з вирахуванням погашення платежів до бюджету.

Класифікація видатків за бюджетними програмами передба-чає програмно-цільовий підхід до складання бюджету, тобто за-твердження бюджету з урахуванням конкретних цільових програм головних розпорядників коштів, яким і надаватимуться відповідні коди.

Класифікація фінансування бюджету застосовується у разі ви-значення джерел покриття дефіциту бюджету за рахунок внутрішніх або зовнішніх позик (за типом кредитора) чи при випуску облігацій та векселів (за типом боргового зобов'язання.

Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави (як внутрішні, так і зовнішні), а також Авто-номної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Для бухгалтера важливе значення має економічна класифіка-ція видатків, за кодами якої організовується аналітичний облік фактичних" видатків бюджетної установи.

Економічна класифікація видатків бюджету багаторівнева і яв-ляє собою розмежування видатків за економічними ознаками. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають повер-ненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки можуть передбачатися або на поточні потреби (код 1000), або для здійснення капітальних витрат (код 2000). Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними.

15. Облік розрахунків з підзвітними особами

Підзвітними особами можуть бути лише працівники устано-ви, яким видаються аванси на здійснення деяких господарських витрат, на відрядження та наукові експедиції. Через підзвітних осіб може виплачуватися і заробітна плата, якщо в установі за штатним розкладом не передбачена посада касира або якщо через відда-леність обслуговуваної установи платіжна (розрахунково-платіж-на) відомість не може бути повернута довіреною особою в касу цен-тралізованої бухгалтерії протягом трьох робочих днів, відведених на виплату зарплати готівкою.

Готівка видається під звіт з каси установи з дозволу керівника установи і головного бухгалтера і лише на цілі, передбачені кош-торисом, та в межах сум, отриманих на вказані цілі з рахунка у банку (казначействі), і лише у разі відсутності заборгованості підзвітної особи за раніше отримані аванси. Порядок видачі готівки під звіт на господарські потреби та її використання і подальшого оформлення виправдними документами регулюється п. 2.15 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого НБУ 19.02.2001 р. № 72.

Розмір авансу на господарські потреби не лімітується, але підзвітна особа зобов'язана відзвітувати за отримані кошти не пізніше наступного робочого дня після їх отримання. У противно-му разі видана під звіт готівка, але не витрачена та не підтвердже-на авансовим звітом і не повернена до каси установи, наступного дня після закінчення зазначеного терміну включається розрахун-кове до суми фактичного залишку грошей у касі на кінець дня, який порівнюється з встановленим лімітом.

На службові відрядження аванс видається з розрахунку витрат, необхідних відрядженому на оплату вартості проїзду до місця відрядження і назад, добових та наймання житла. Порядок оплати службових відряджень регулюється «Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженою МФУ 13.08.1998 р. (з подальшими змінами) та постановою КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23.04.1999р. №663 (з подальшими змінами).

Термін відрядження визначається керівником установи, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, а закор-дон — 60. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками у посвідченні про відрядження про дату вибуття та прибуття до місця постійної роботи. При цьому датою повернення вважається день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи.

Розрахунки з підзвітними особами обліковують на субрахун-ку 362 “Розрахунки з підзвітними особами” до синтетичного ра-хунка 36 “Розрахунки з різними дебіторами”. На цьому ж субра-хунку обліковують видані в підзвіт талони на бензин, талони на проїзд у міському транспорті та інші грошові документи, а також кошти на виплату зарплати (в окремих випадках).

Зазначені господарські операції відображають у “Меморіаль-ному ордері № 8 — Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами” т. ф.