фірм чи державних організацій.» [10]
Як бачимо, в широкому розумінні страховий ринок являє собою всю сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу страхових послуг, тобто ринок забезпечує органічний зв’язок між страховиками і страхувальниками і тут здійснюється обов’язкове визнання страхової послуги. При цьому необхідною умовою існування страхового ринку є наявність суспільної потреби на страховиків, які можуть задовольнити ці потреби. Об’єктивною основою страхового ринку є виникнення в процесі відтворення необхідності надання грошової допомоги потерпілим у випадку настання непередбачених подій. При цьому основним економічним законом функціонування страхового ринку є закон попиту і пропозиції.
Згідно з кількістю діючих на страховому ринку страхових компаній на ньому складаються специфічні умови, які впливають на відносини страховиків і страхувальників, рівень і методи державного регулювання, способи надання страхових послуг, організаційні особливості страхових компаній тощо.
З точки зору суб’єктів страхового ринку можна представити наступну схему їх взаємозв’язку (рис. 1).
Згідно з українським законодавством в Україні можуть створюватися страхові компанії у формі акціонерних товариств, товариств з додатковою відповідальністю, товариств з повною відповідальністю та командитних товариств.
Нині найбільш розповсюдженою формою організації страхових компаній є акціонерні товариства.
Акціонерні товариства — форма об’єднання капіталу шляхом випуску акцій на суму консолідованого капіталу. Існує два типи акціонерних товариств:
закрите акціонерне товариство (акції цього акціонерного товариства не продаються на ринку цінних паперів, а розповсюджуються серед його засновників);
відкрите акціонерне товариство (акції вільно продаються на ринку цінних паперів).
Продавці | Посередники | Покупці
страхові компанії | страхові агенти | юридичні особи
цисіонарії | страхові брокери | фізичні особи
об’єднання страховиків
товариства взаємного страхування
З початку в Україні страхові компанії створювалися як закриті акціонерні товариства, більшість з яких діє і нині. Проте підвищення вимог до статутного фонду підштовхує до перетворення закритих акціонерних товариств у відкриті з метою більшого залучення коштів.
На підтвердження цієї думки наведемо дані (табл. 1) про розподіл страхових організацій, які занесені до Єдиного державного реєстру страховиків (перестрахувальників) України за статусом і організаційною формою функціонування, розрахованих на основі матеріалів Укрстрахнагляду.
З даних таблиці 1 видно, що найбільше розповсюдження набули закриті страхові акціонерні товариства — страхові компанії (59,2%), страхові акціонерні товариства — страхові компанії (17,7%) і відкриті акціонерні товариства — страхові компанії (9,9%). В цілому страховий ринок представлений досить широким аспектом страхових товариств і компаній за статусом і організаційними формами, що є позитивним моментом у формуванні інфраструктури і можливої їх участі в основних видах діяльності на національному страховому ринку.
Найбільша кількість компаній займається такими видами страхування, як страхування майна (205), від нещасних випадків (197), вантажів та багажу (194), наземного транспорту (172), від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (172), відповідальності перед третіми особами (142), фінансових ризиків (123). Наведені дані дають підстави стверджувати, що на національному страховому ринку створено конкурентне середовище і основні елементи організаційної структури, тобто є страховики зі своїми організаційними структурами на територіях окремих регіонів та страхувальники, представлені юридичними та фізичними особами різних сфер діяльності.
Таблиця 1. Розподіл страхових організацій і компаній України за статусом і організаційними формами функціонування
(станом на 01.02.1998 р.)
№ п/п | Види і типи страхових організацій | Кількість | % до загальної кількості
Національна акціонерна страхова компанія — НАСК «Оранта» |
1 |
0,4
Державна акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземцям — ДАСК |
1 |
0,4
Республіканська страхова компанія «Крим-Оранта» — РСК «Крим-Оранта» |
1 |
0,4
Комерційне закрите акціонерне страхове товариство «Роксана» — КЗ АСТ «Роксана» |
1 |
0,4
Закриті страхові акціонерні товариства — страхові компанії — ЗАТ СК, АТЗТ СК, ЗАТ АСК, СЗАТ СК, АСК АТЗТ, ЗАСТ, АТЗТ, СП ЗАТ, АСТ ЗТ, САС ЗТ, ЗАТ, ССК ЗАТ, ЗАТ ПСК, АТЗТ ПСК |
138 |
59,2
Відкриті акціонерні товариства — страхові компанії: ВАТ СК, ВАТ, АСТВТ, ВАСТ, АТВТ АСК |
23 |
9,9
Акціонерні і спеціалізовані страхові компанії — АСК, САСК, СК |
8 |
3,4
Страхові акціонерні товариства — страхові компанії САТ, СТ, АСТ, АТ АСК, АТ СК |
41 |
17,6
Страхові товариства і компанії з додатковою відповідальністю — ТзДВ, СТзДВ |
13 |
5,6
Страхові командитні товариства — СКТ | 2 | 0,8
Страхові акціонерні фірми — САФ | 2 | 0,8
Фінансово-страхові компанії — ФСК | 2 | 0,8
Всього | 233 | 100
Найбільша кількість страхових організацій створена в м.Києві (82), Одеській області (22), Донецькій (17), Харківській (17), Дніпропетровській (15), Автономній Республіці Крим (17). В чотирьох областях є по одній компанії, по дві — в п’яти, по три — в двох, по чотири — в трьох, по п’ять — в трьох і по вісім — в двох областях і лише в одній Херсонській області немає самостійних страхових компаній.
Крім цього, до суб’єктів створеної організаційної структури страхового ринку можна віднести також різні об’єднання страховиків, освітні центри по підготовці і перепідготовці кадрів, наявну спеціальну пресу і рекламу страхового ринку, а також Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю України — Укрстрахнагляд, який здійснює організацію ліцензування, розроблює методологію і організацію нагляду, займається питаннями розвитку законодавства і зовнішніх зв’язків, координації роботи і правового забезпечення страхової діяльності, виконує функції наукового центру. Разом з тим і нині актуальними залишаються питання законодавчого, методологічного та інформаційного забезпечення діяльності страховиків в ринкових умовах.
Необхідно звернути увагу на те, що поки що мало перестрахувальних компаній, а підготовкою кадрів для страхування практично займаються два вузи (Київський державний економічний університет і Тернопільська академія народного господарства); є один «Центр підготовки і перепідготовки кадрів та інформаційно-аналітичного забезпечення страхової діяльності»