повернуті суми із централізованих страхових резервних фондів;*

повернуті суми технічних резервів, інших ніж резерв незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених актами чин-ного законодавства.

До витрат страховика належать:

* виплати страхових сум та страхових відшкодувань;

* відрахування в централізовані страхові резервні фонди;

* відрахування в технічні резерви, інші ніж резерв незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених актами чин-ного законодавства;

* витрати на проведення страхування;

* інші витрати, що включаються до собівартості страхових послуг.

Для оцінювання економічної ефективності страхової діяльності може бути використана така система статистичних показників:

Коефіцієнт фінансової стабільності Кф.с страхової компанії:

Кф.с | = | Доходи + Середня вартість активів компанії

Витрати страхової компанії

Точніше оцінити фінансовий стан, а звідси й стабільність страхової компанії можна за допомогою такої системи показників (коефіцієнтів):

К1 | = | Прибуток

Навантаження – Витрати

К2 | = | Прибуток

Обсяг страхових платежів

К3 | = | Прибуток

Сума страхових відшкодувань

К4 | = | Прибуток

Резервний фонд

К5 | = | Навантаження

Резервний фонд

К6 | = | Навантаження

Обсяг страхових платежів

К7 | = | Прибуток

Витрати

К8 | = | Прибуток + Резервний фонд

Обсяг ризиків

Для обгрунтування управлінських рішень стосовно фінансо-вої стабільності визначається вплив на динаміку цих коефіцієн-тів окремих їх складових методом ланцюгових підстановок. Оцінку впливу результатів діяльності за окремими видами стра-хування та по регіональних установах страхової компанії на ефективність усієї страхової компанії можна оцінити за допомо-гою системи індексів змінного, фіксованого складу та структур-них зрушень.

Для забезпечення своїх контрактних зобов'язань страхові компанії мають нагромаджувати і підтримувати свої фонди в розмірі, який необхідний для покриття очікуваних зобов'язань, забезпечення необхідного рівня платоспроможності та прибутко-вості акціонерного капіталу. З цією метою здійснюється інвесту-вання фондів компанії для одержання необхідного доходу з міні-мальним ризиком. Для статистичного забезпечення управління процесом інвестування коштів страхової компанії необхідно в статиці та динаміці висвітлити такі процеси.

І. Формування коштів компанії за рахунок різних джерел (страхування, операції з цінними паперами, кредити, валютні операції, власна виробнича діяльність тощо).

II. Використання коштів на виплату дивідендів акціонерам, зобов'язань за кредитами тощо.

III. Використання коштів на поточні витрати.

IV. Формування фонду коштів для капіталізації (з урахуван-ням щойно наведеного).

Зв'язок між розділами такий: І - II - III = IV. Для оцінювання ефективності нарощування коштів страхової компанії мають бути оцінені такі показники:*

нарощування активів компанії як фактора зміни ціни акцій компанії;*

ефективність вкладення коштів у акції порівняно з банківсь-кими депозитами;*

вплив на ціну акцій компанії різних напрямків інвестування;*

ефективність з погляду прибутковості та інших показників ефективності діяльності компанії різних напрямків інвестування.

У процесі аналізу кількісних та якісних показників діяльності страхових компаній, що діють на страховому ринку України, не-обхідно досліджувати окрім інших параметрів і пропорційність розподілу економічних показників страхової діяльності страхо-виків у взаємозв'язку з відповідними факторами внутрішнього і зовнішнього середовища.

Під час аналізу пропорцій внутрігалузевої діяльності страхо-виків, що утворюються на макрорівні, економічно виправданим є дослідження взаємозв'язків між доходами і прибутками, які отримують страхові компанії, та їх витратами (фінансові, матері-альні витрати, затрати праці тощо).

Для кращого розуміння економічних процесів, що відбува-ються на страховому ринку країни, необхідно всебічно вивчати пропорції, що формуються між результатами страхової діяль-ності та факторами зовнішнього середовища (макроекономічна стабільність, тенденції та результативність інвестиційної дія-льності, розвиток грошово-кредитної та банківської системи і т. ін.).

З цією метою застосовуються статистичні методи аналізу про-порційності за базою коефіцієнтів локалізації, концентрації та кривих Лоренца.

Розширення й оновлення статистичної бази звітних даних про функціонування страхового ринку України є необхідною умовою науково обґрунтованої маркетингової діяльності страхових ком-паній на основі дослідження кон'юнктури ринку страхових по-слуг, аналізу стану відповідної ринкової ситуації, яка поєднує в собі співвідношення і збалансованість сукупного попиту і пропо-зиції на страхові послуги та відповідно доходів і витрат страхо-виків; виявляє провідні тенденції, що притаманні національному страховому ринку; показує ступінь ділової активності як страхо-виків так і страхувальників та посередників; характеризує стан конкурентного середовища на страховому ринку та ступінь його монополізованості та. ін.

Удосконалення інформаційної бази як на макро-, так і на мікрорівні є вагомою запорукою обґрунтованого прогнозування економічних параметрів страхової діяльності та напрямів розвит-ку страхового ринку в цілому.