Страх.премія встановлюється при стр-ні суден в середньому на рівні 1-2% від їх вартості. Ставка страх.премії залежить від таких чинників:

Від класу реєстра Ллойду.

Від розміру судна.

Вартість судна.

Репутація судновласника.

Кваліфікація та досвід роботи капітана і команди.

Порт приписки судна.

Який вантаж перевозиться судном.

Район плавання і маршрут судна.

Вік судна.

Крім переліченого на ставку премії впливають: варіант стр-ня; кількість суден, заявлених на стр-ня; розмір франшизи (завжди використовується. Її мін розмір 10% від страх. суми). При настанні страх. випадку страхувальник зобов’язаний документально довести, що дійсно трапився страх. випадок, передбачений страх. полісом і надати страховику претензійний документ і розрахунки, необхідні йому для визначення суми страх. відшкодування і реалізації прав суброгації. Спеціаліст – представник страховика, який займається з’ясуванням обставин страх. випадку і участі у спасінні і збереженні судна і майна на ньому, розраховує збитки, долю відшкодування, яка покладається на власника вантажу судна – диспашер.

В залежності від ступеня збитків виплата може бути як в повному обсязі, так і в часткова. В повному обсязі страховик сплачує відшкодування в 3 випадках:

при повній фактичній загибелі судна;

при пропажі судна безвісти ( ніяких повідомлень протягом 3-х місяців) при повній конструктивній загибелі судна: коли судно з вантажем знаходиться в районі воєнних дій; коли ремонт судна або його відновлення є економічним недоцільним.

Крім вартості судна у суму страх. відшкодування входять витрати по усуненню наслідків страх. випадку і витрати щодо спасіння судна і буксировки.

У випадку повної загибелі або пропажі судна до страховика переходить право власності на судно, але страхувальник і сам може заявити страховику про відмову від своїх прав на застраховане судно і отримати повну страх.суму від нього. Така заява називається абандоном.

55. Страхування відповідальності власників суден перед третіми особами за забруднення державних територіальних вод.

Згідно Кодексу Торговельного мореплавства України власник судна відповідає за шкоду від забруднення, заподіяну внаслідок витоку з його судна або скиду з нього нафти чи інших речовин, шкідливих для здоров'я людей або живих ресурсів моря

Шкода від забруднення - це шкода, заподіяна за межами судна забруднюючими речовинами морському середовищу, узбережжю або будь-яким іншим об'єктам (суднам, рибопромисловим знаряддям тощо). Вона включає також вартість розумних заходів, вжитих будь-якою особою після події, що могла спричинити або спричинила витік чи скид забруднюючих речовин, для відвернення або зменшення шкоди від забруднення, а також збитки, заподіяні внаслідок вжиття таких заходів.

Згідно нової редакції ЗУ "Про страх-ня" страхування відповідальності морського судновласника входить до переліку обов'язкових видів страхування.

Складність визначення умов страх-ня та ризиків, що страх-ся викликана тим, що ризики, що призводять до забруднення навколишн сер-ща нині ніхто не взмозі оцінити. Страх-ня відповід-ті за шкоду, що запод-ся навкол сер-щу, базується сьогодні на таких умовах: 1)компенсувати страхувальникові усі суми, присуджені за законом постраждалим 3-м особам у зв'язку з ннастанням страх випадку в т ч судові витрати; 2) страх-м покриваються лише випадкові забруднення; 3) суми штрафів не включ-ся у страх покриття.

Страховики обмежують ліміт відповід-ті грош сумою та періодом часу. Конкретний поліс страх-ня може покривати не тількі випадкові забруднення, але й ризик поступового забруднення. Страховик не відшкодовує витрати страхувальника на превентивні заходи або на очищення його власного майна.

54. Страхування вантажів, чякі перевозяться морським транспортом.

Страхування вантажів - один з основних видів страхування.

Основними учасниками транспортного перевезення є: відправник (або вантажовідправник) - фізична або юридична особа, що відправляє вантаж; одержувач - фізична або юридична особа, що має право одержати цей вантаж; перевізник - фізична або юридична особа (частіше усього транспортна організація), що володіє транспортним засобом або орендує його; експедитор - як правило, юридична особа, що забезпечує координацію й взаємодію всіх сторін, залучених у перевезення, здійснення перевалочних операцій у пунктах перевалювання й інших послуг, пов'язаних із договором перевезення.

Ризики перевезення зазвичай достатньо докладно описані в правилах (умовах) страхування будь-якої страхової компанії, що займається страхуванням вантажів. У цих же правилах докладно описані й стандартні винятки зі страхового покриття, яке використовується у світовій практиці. Найбільше чітко й повно вони викладені в Умовах (обмовках) морського страхування Інституту лондонських андеррайтерів. Відповідно до цих Умов договір страхування може бити викладений на таких умовах:

Умови А - це найбільш повне страхове покриття, так зване страхування "від усіх ризиків".

Умови В. При страхування на "умовах В" страховому покриттю підлягають тільки частина ризиків.

Умови С. При страхуванні на "умовах С" дається страхове покриття тільки окремих ризиків

Особливі правила перевезення й страхувань різноманітних видів вантажів.

Під час перевезення різних вантажів правила їхнього перевезення змінюються про що страхувальник зобов'язаний повідомити страхову компанію.

Терміни перевезення й термін дії договору страхування.

При підготуванні умов страхування вантажів особливу увагу варто приділяти визначенню періоду страхування, а також необхідно встановити, чи поширюється страхове покриття на завантаження/ розвантаження, проміжне збереження тощо. У випадках коли точно визначити період перевезення складно (наприклад, при залізничних перевезеннях на великі відстані), зазвичай встановлюють часовий ліміт дії страхового покриття на одне перевезення.

Статистичні дані.

Для визначення ступеня ризику й ставки страхової премії велике значення мають статистичні дані. Аналіз статистичних даних, а також причин виникнення збитків дозволяє судити про ступінь ризику